Постанова № 18535166, 26.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2011 № 14/174

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Шапрана В.В.

при секретарі: Кривошеї О.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2 представник за довіреністю

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Житлоінбуд»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 29.07.2011 р.

у справі № 14/174 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Фонду державного майна України

до Державного підприємства «Житлоінбуд»

про зобовязання ввести будинок в експлуатацію, надати

квартири згідно з договором про інвестування у житлове

будівництво, стягнення штрафу у розмірі 70021,28 грн. та

пені в розмірі 1154350,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Житлоінбуд» про зобовязання Державного підприємства «Житлоінбуд» ввести будинок в експлуатацію, надати Фонду державного майна України квартири згідно з Договором №534 про інвестування у житлове будівництво, стягнення штрафу у розмірі 70021,28 грн. та пені у розмірі 1154350,82 грн.

29.07.2011 р. позивачем через відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва було подано клопотання про уточнення позовних вимог в частині стягнення та перерахування штрафу і пені. В якому останній просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1154350,82 грн. та штраф у розмірі 70021,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. у справі №14/174 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 70021,28 грн. штрафу та 1154350,82 грн. пені. Стягнуто в доход Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 70021,28 грн. та пені в розмірі 1154350,82 грн. обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак судом першої інстанції задоволені у вказаному розмірі. Позовні вимоги в частині зобовязання відповідача ввести будинок в експлуатацію, на думку суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на умовах договору від 28.12.2005 р. № 534 та вимогах чинного законодавства, у звязку з чим в цій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить застосувати до позовних вимог, в частині стягнення суми штрафу та пені, наслідки спливу позовної давності, вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що було прийняте без повного зясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

28.12.2005 р. між Фондом державного майна України (інвестор) та ДП «Житлоінбуд» (виконавець) було укладеного договір про інвестування у житлове будівництво № 534, згідно умов якого інвестор здійснює інвестування у будівництво квартир у житлових будинках виконавця на загальну суму 1000304,00 грн., в свою чергу виконавець передає інвестору в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі 3 квартири з облаштуванням та оздобленням, зазначеним у технічній характеристиці відповідного житлового будинку, загальною площею 215,94 кв.м., відповідно до переліку:

- Дарницький р-н, вул. Санаторна, 4, двокімнатна квартира № 59, загальна площа69,80 кв.м., житлова площа 33,03 кв.м., вартість 324570,00грн., термін здачі житлового будинку ІV квартал 2007 року;

- Дарницький р-н, вул. Санаторна, 4, двокімнатна квартира № 123, загальна площа 69,80 кв.м., житлова площа 33,03 кв.м., вартість 324570,00грн., термін здачі житлового будинку ІV квартал 2007 року;

- Дарницький р-н, вул. Санаторна, 4, двокімнатна квартира № 105, загальна площа 76,34 кв.м., житлова площа 37,46 кв.м., вартість 351164,00грн., термін здачі житлового будинку ІV квартал 2007 року.

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору визначено, що вартість договору складає 1000304,00 грн., яка не підлягає коригуванню.

Інвестор здійснює інвестування в національній валюті України шляхом перерахування платіжним дорученням відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця в термін до 10 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору передбачено, що після виконання інвестором п. 2.2. цього договору, протягом 20 днів з дня перерахування відповідної суми, складається акт про інвестування у житлове будівництво, в якому зазначається факт отримання виконавцем інвестиційного внеску, згідно з умовами вказаного договору.

При здачі відповідного будинку в експлуатацію виконавець надає інвестору інформацію про встановлення поштових адрес будинків, у яких розташовані квартири, зазначені у п. 1.2.

Після введення будинків в експлуатацію та встановлення поштових адрес протягом 7 днів складається акт прийому-передачі відповідної квартири, який підлягає реєстрації в Головному управлінні житлового забезпечення м. Києва для подальшого оформлення квартир інвестором.

На виконання умов договору від 28.12.2005 р. № 534 позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 1000304,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1732 від 28.12.2005 р., у звязку з чим між сторонами підписано акт про інвестування у житлове будівництво №7 від 13.01.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання по договору від 28.12.2005 р. № 534 щодо передання в установлений строк позивачу в рахунок його інвестиційних внесків трьох квартир, з облаштуванням та оздобленням, загальною площею 215,94 кв.м, в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Санаторна, 4, термін здачі якого - ІV квартал 2007 року, не виконав в повному обсязі. Вказане не спростовано належним чином відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Слід зазначити, що будь-яких змін до умов договору від 28.12.2005 р. №534 в частині термінів здачі в експлуатацію спірних квартир в житловому будинку по вул. Санаторній, 4 в Дарницькому районі м. Києва не вносилось.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що при недодержанні договірних зобовязань субєкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобовязань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3. договору від 28.12.2005 р. № 534, за порушення строків виконання зобовязань, зазначених в п. 1.2. договору, виконавець сплачує інвестору пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості квартири, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з розрахунку суми пені наданого позивачем, то останній нараховує суму пені за період з 01.01.2008 р. по 01.03.2011 р. та виходячи з 0,1 % за кожен день прострочення, що суперечить вищенаведеним нормам законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів, здійснивши розрахунок, приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 106917,74 грн. (за 6 місяців).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 70021,28 грн., то в цій частині колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 70021,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Щодо позовних вимог в частині зобовязання відповідача ввести будинок в експлуатацію, то як вірно зазначено судом першої інстанції, останні є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на умовах договору від 28.12.2005 р. № 534 та вимогах чинного законодавства, у звязку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Вимоги позовної заяви про зобовязання відповідача надати Фонду державного майна України квартири згідно з договором від 28.12.2005 р. № 534 апеляційний господарський суд вважає передчасними, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що спірні квартири побудовані та введені в експлуатацію, а відтак підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме підлягає задоволення вимоги про стягнення 70021 грн. 28 коп. штрафу та 106917 грн. 74 коп. пені. В решті позову слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. у справі №14/174 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Житлоінбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. у справі №14/174 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. у справі №14/174 скасувати частково.

Прийняти постанову, резолютивну частину якої викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Житлоінбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеренська, 1, ідентифікаційний код 30860220) на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945) 70021 (сімдесят тисяч двадцять одну) грн. 28 коп. штрафу, 106917 (сто шість тисяч девятсот сімнадцять) грн. 74 коп. пені.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Житлоінбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеренська, 1, ідентифікаційний код 30860220) в доход Державного бюджету України 1769 (одна тисяча сімсот шістдесят девять) грн. 39 коп. державного мита, 34 (тридцять чотири) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945) на користь Державного підприємства «Житлоінбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеренська, 1, ідентифікаційний код 30860220) 5237,16 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Справу №14/174 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіДикунська С.Я.

Шапран В.В.

30.09.11 (відправлено)