Постанова № 18535145, 27.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011                                                                                           № 13/126

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Шапрана В.В.

          Кошіля В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача – Курчин В.П.,

від відповідача – не з’явився,

від третьої особи - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Зеніт-Сервіс”

до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві

про          визнання права власності та зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 позовні вимоги задоволено. Визнано право власності за Приватним акціонерним товариством "Зеніт - Сервіс" на об’єкт нерухомого майна – споруду трансформаторної підстанції № 1297, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1. Зобов’язано Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна” зареєструвати за Приватним акціонерним товариством "Зеніт - Сервіс" право власності на об’єкт нерухомого майна – споруду трансформаторної підстанції № 1297, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 27.09.2011.

В судове засідання 27.09.2011 з’явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Крім того, про належне повідомлення вказаних представників у справі про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками ухвали суду.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване рішення суду від 29.06.2011 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство „Зеніт-Сервіс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Зеніт - Сервіс", створене при реорганізації шляхом злиття ВАТ „Укрінтерцукор-Сервіс” та ЗАТ „Завод „Зеніт”, який був створений 02.02.1989 - шляхом перетворення заводу „Метиз”.

1961 року заводом „Метиз” була введена в експлуатацію трансформаторна підстанція № 1297 (надалі –ТП-1297), розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1, яка перебувала на балансі заводу „Метиз” та експлуатувалася ним відповідно до Договору № 324 про постачання електричної енергії від 25.07.1974, укладеного між районним енергетичним управлінням „Київенерго” та заводом „Метиз”.

В подальшому ТП-1297 експлуатувалася та перебувала на балансі правонаступників заводу „Метиз”: заводу „Зеніт”, Акціонерного товариства „Завод „Зеніт” та Закритого акціонерного товариства „Зеніт-Сервіс”.

Згідно з договором про постачання електричної енергії № 10832 від 11.09.2008 та додатку до нього – акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, на час розгляду справи ТП-1297 експлуатується та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства „Зеніт-Сервіс”.

До складу ТП-1297 входять електрообладнання та устаткування, живлячі кабельні лінії КЛ-10 кВ «РП 47-ТП-1297» та КЛ-10 кВ «ТП-1297 –ТП-162» від ТП-1297 до М2, та одноповерхова цегляна споруда (надалі – Споруда ТП-1297), в якій встановлене зазначене електрообладнання та устаткування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що правовстановлюючі документи на Споруду, в якій розміщене електрообладнання та електроустаткування ТП-1297, втрачені за давністю Приватним акціонерним товариством „Зеніт-Сервіс”. Крім того, втрачені й документи, що стосуються правонаступництва при перетвореннях заводу „Метиз” у завод „Зеніт” та заводу „Зеніт” на Закрите акціонерне товариство „Завод „Зеніт”.

Посилаючись на те, що Приватне акціонерне товариство „Зеніт-Сервіс” добросовісно та безперервно володіє спорудою ТП1297 протягом більше, ніж 10 років (з урахуванням правонаступництва), позивач просить визнати за Приватним акціонерним товариством „Зеніт-Сервіс” право власності на об’єкт нерухомого майна – споруду трансформаторної підстанції № 1297 внаслідок набувальної давності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на відповідача законодавством покладено обов’язок проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться на території м. Києва, у відповідача є обов’язок здійснити державну реєстрацію права власності на належний позивачу об’єкт нерухомості, у зв’язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача та висновками суду, беручи до уваги наступне.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” здійснює реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 (далі - Тимчасове положення 74/74) та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 №7/5 (далі - Тимчасове положення № 7/5 ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 7 Тимчасового положення від 20.06.2002 № 74/74 передбачено, що державній реєстрації права власності підлягають об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт (п. 1.7 Тимчасового положення № 7/5).

Як зазначає відповідач, на даний час у Бюро відсутні матеріали технічної інвентаризації на вказане спірне приміщення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N 461 "Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", визначаються основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та її розмір.

Згідно зі ст. 31 Закону України „Про планування і забудову територій" державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Державної архітектурно-будівельною інспекцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено перелік правовстановлюючих документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.10.2009 № 1227, здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти не житлового фонду - Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації.

З пояснень відповідача вбачається, що згідно реєстрових книг Бюро, реєстрація права власності на спірний об’єкт нерухомого майна відсутня. Отже, Приватному акціонерному товариству „Зеніт-Сервіс" необхідно звернутись до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації для отримання правовстановлюючого документа (Свідоцтва про право власності).

Згідно зі ст. 24 зазначеного вище Закону „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” у державній реєстрації права може бути відмовлено, в разі якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно правими-актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Як встановлено колегією суддів, у позивача відсутній правовстановлюючий документ на спірне приміщення.

В ст. 15 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до Земельного кодексу України, тільки власники земельної ділянки мають право зводити на ній будівлі, споруди, садові та дачні будинки, гаражі.

Слід зазначити, що у позивача належним чином не оформлена земельна ділянка, тобто відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку.

Бюро здійснює державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, тобто веде облік споруд (жилих будинків, квартир, нежилих приміщень). Оформлення земельних ділянок здійснюють органи земельних ресурсів.

Повноваження у галузі земельних відносин, які закріплені Земельним кодексом за Держкомземом, деталізуються у Положенні про нього.

Згідно з п.11 Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України № 970 від 14.08.2000, цей орган здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного кадастру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що при визнанні права власності на споруду необхідно було вирішити належним чином питання стосовно оформлення права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться споруда.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Господарського міста Києва від 29.06.2011 необхідно скасувати, апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” – задовольнити, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Зеніт-Сервіс”.

Керуючись ст. 49, 101, п.2 ст. 103, п. 4 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2011 скасувати. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Зеніт-Сервіс” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 71, код 30438313) на користь Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. трьохсвятительська, 4-в, код 03359836) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №13/126 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Шапран В.В.

                                                                                          Кошіль В.В.