Постанова № 18535140, 22.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011 № 11/317

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іваненко Я.Л.

суддів: Скрипка І.М.

Остапенка О.М.

при секретарі:

від прокуратури: Карпенко Н.М. старший прокурор відділу

від позивача:не з'явились

від відповідача 1 за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом):

ОСОБА_1, дов. № 161 від 06.07.2011 року

від відповідача 2 за первісним позовом:

ОСОБА_2, дов. № 3 від 13.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Заступника прокурора міста Києва

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від03.09.2010 року

у справі№ 11/317 (суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД”

до1.Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради,

2.Шевченківської районної у місті Києві ради

прозобовязання вчинити дії

та

за зустрічним позовом

Шевченківської районної у місті Києві ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД”

третя особаУправління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

про визнання права комунальної власності

В судовому засіданні 22.09.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року у справі № 11/317 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” (далі-позивач за первісним позовом) до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (далі-відповідач 1 за первісним позовом) та Шевченківської районної у місті Києві ради (далі відповідач 2 за первісним позовом) про зобовязання вчинити дії задоволено частково. Зобовязано відповідача 1 за первісним позовом виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року шляхом проведення приватизації через продаж на аукціоні нежилого приміщення, загальною площею 250, 90 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ А. В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов Шевченківської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” про визнання права комунальної власності задоволено повністю. Визнано право комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради на нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250, 90 м2 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” на користь відповідача-2 348, 45 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року та прийняти нове, яким в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що під час вирішення даного спору було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимог в частині зобов'язання Управління провести приватизацію спірних приміщень, оскільки суд фактично обмежив орган приватизації у можливості припинити за наявності обставин аукціон чи здійснити інші дії, пов'язані із неможливістю проведення приватизації. До того ж, судом першої інстанції фактично не з'ясовано у чому полягає порушення прав позивача за первісним позовом, зокрема, не встановлено фактичні обставини ухилення цієї особи від вчинення дій по приватизації майна. Також, апелянт зазначив, що зі змісту зустрічної позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що відповідач за зустрічними позовом будь-яким чином порушив, не визнав або оспорював право власності територіальної громади Шевченківського районну міста Києва на нежилі приміщення, загальною площею 250,90 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А. Крім того, апелянт звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції не враховано, що первісний та зустрічний позови не пов'язані між собою ні підставами, ні поданими доказами.

Таким чином, винесення судом першої інстанції незаконного рішення, яким зобов'язано орган приватизації здійснити дії по відчуженню комунального майна, порушує інтереси держави та є беззаперечною підставою для подання прокуратурою міста Києва апеляційної скарги на захист інтересів держави в особі Київської міської ради, як особи, що у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені повноваженнями здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги, що подана у справі № 11/317, відкладено розгляд справи та повторно зобовязано позивача за первісним позовом надати суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу, наданому в судовому засіданні 06.09.2011 року, представник відповідачів за первісним позовом просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 22.09.2011 року зявились представники прокуратури, відповідачів за первісним позовом. Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх повноважних представників сторін та учасників провадження, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крісан ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у міста Києві ради виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року шляхом проведення приватизації через продаж на аукціоні нежилого приміщення, загальною площею 250,90 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А; зобов'язання Шевченківської районної у місті Києві ради здійснити приватизацію вказаного приміщення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва № 500, прийнятого Шевченківською районною у місті Києві радою 02.10.2008 року, спірне нежитлове приміщення підлягає приватизації шляхом продажу його на аукціоні. Проте, до цього часу відповідачем-1 не виконано рішення відповідача-2 про приватизацію та не проведено аукціон з продажу спірного нерухомого майна.

Відповідачі за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що права позивача не порушені.

В межах справи № 11/317 Шевченківська районна у місті Києві рада звернулась з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісан ЛТД" про визнання права комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у міста Києві ради на нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ.А. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Київської міської зади від 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва", а також рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 18.06.2002 року № 40 "Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" спірне нерухоме майно є комунальною власністю Шевченківського району міста Києва. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крісан ЛТД” - відповідач за первісним позовом - проти задоволення зустрічного позову в суді першої інстанції не заперечувало.

Щодо зустрічного позову судом першої інстанції встановлено, що Київська міська рада своїм рішенням від 27.12.2001 року № 208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" (додаток 11) передала до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва жилий будинок № 8 по вул. Ярославів Вал загальною площею 1427,80 кв.м, в тому числі, 335 кв.м нежилих приміщень.

Рішенням "Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" від 18.06.2002 року № 40 Шевченківська районна у місті Києві рада прийняла зазначений вище будинок до комунальної власності Шевченківського району міста Києва (п. 1283 таблиці 7 додатку 1 до рішення).

Жодних інших рішень, які б визначали правовий статус вказаних будинків, органами місцевого самоврядування не приймалося.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що власником спірного нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, є територіальна громада Шевченківського району м. Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради, яка є суб'єктом права комунальної власності і має право на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись зазначеним приміщенням, у зв'язку з чим задовольнив вимоги зустрічного позову та визнав право комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради на нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250, 9 м2 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А.

Задовольнивши зустрічний позов, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, а саме, по відношенню до відповідача 1, оскільки останній, на думку суду, є органом, що уповноважений проводити підготовку до приватизації та провести аукціон щодо продажу спірного майна та укласти договір купівлі-продажу майна, що перебуває у комунальній власності (право, на яке визнано за відповідачем 2 в результаті задоволення зустрічного позову), втім безпідставно ухиляється від проведення приватизації через продаж на аукціоні нежилого приміщення.

На думку колегії суддів, зазначені вище висновки місцевого господарського суду щодо задоволення первісного позову по відношенню до відповідача 1 та задоволення зустрічного позову є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Щодо первісного позову судом першої інстанції зазначено наступне.

02.10.2008 року Шевченківською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 500 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва", яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Відповідно до пункту 55 затвердженого Шевченківською районною у місті Києві радою Переліку (додаток № 2 до рішення № 500 від 02.10.2008 року із змінами та доповненнями), спірне нежиле приміщення, загальною площею 250,90 кв.м по вул. Ярославів Вал, 8 в м. Києві, підлягає приватизації шляхом його продажу на аукціоні.

Отже, позивач у встановленому законодавством порядку одержав право на участь у аукціоні та на придбання спірного нерухомого майна відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з листом № 23.1-10 від 01.06.2009 року до відповідача-1 з вимогою виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року про проведення аукціону в строк та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Отримання зазначеного листа відповідачем-1 не заперечувалось, проте, вказаний лист залишений останнім без відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів приватизації.

Підготовка об'єкту до продажу включає в себе визначення ціни продажу об'єкта, підготовку та опублікування інформації про об'єкту у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проведення у разі необхідності реорганізації або ліквідації державного підприємства, замовлення у разі потреби екологічного аудиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом продажу на аукціону, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженого рішенням ради від 25.11.2003 року № 263, продавцем об'єктів малої приватизації (органом приватизації), що належать на праві власності територіальній громаді Шевченківського району м. Києва, є Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Таким чином, з врахуванням рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року, відповідач-1 був зобов'язаний в строк до 03.12.2008 року здійснити приватизаційну підготовку та розпочати проведення аукціону щодо продажу спірного майна відповідно до статей 15-17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ".

Однак, на момент розгляду спору в суді першої інстанції підготовка об'єкта приватизації шляхом продажу на аукціоні не проведена, зокрема, не здійснено оцінки об'єкта з метою визначення ціни його продажу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В порушення вимог частин 1 і 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в двомісячний термін підготовка до приватизації для проведення аукціону щодо спірного майна не відбулася, та аукціон не розпочався. Крім того, суду не було надано доказів від відповідача-1 про те, що інформація щодо продажу на аукціону спірного майна була розміщена у відповідних бюлетенях та місцевій пресі, що є порушенням вимог ч. 1 ст.8 наведеного вище Закону.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач-1, в порушення ст. 4 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Положення Про управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, безпідставно не виконав рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 500 від 02.10.2008 року про приватизацію майна шляхом продажу на аукціоні.

При цьому, оскільки відповідачем-2 прийнято рішення щодо приватизації спірного об'єкта шляхом його продажу на аукціоні та уповноважено відповідача-1 здійснити оцінку даного майна, а також провести аукціон щодо спірного майна та укласти договори купівлі-продажу щодо нього, суд першої інстанції погодився з твердженням позивача про неправомірність відмови відповідача-1 в проведенні приватизації шляхом продажу на аукціоні та задовольнив первісний позов відносно відповідача 1, зобовязавши останнього виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року шляхом проведення приватизації через продаж на аукціоні нежилого приміщення, загальною площею 250, 90 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ А.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів \ права комунальної власності належать до виключної компетенції міської ради, що вирішуються на її пленарних засіданнях.

В залежності від об'єкта, приватизаційний процес регулюється нормами Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Під дію Закону України "Про приватизацію державного майна" підпадає, зокрема, продаж цілісних майнових комплексів підприємств, а під дію Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" - продаж окремого індивідуально визначеного майна.

Приватизація об'єктів малої приватизації, згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", здійснюється шляхом викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 25.11.2003 року №263 "Про реорганізацію Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві" реорганізовано з 01.12.2003 року Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві в Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва зі статусом юридичної особи, яке є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради та правонаступником КП УЖГ Шевченківського району в частині орендних відносин.

Положенням про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва, затвердженим вищевказаним рішенням, передбачено, що Управління, серед іншого, виконує продаж об'єктів приватизації, в т.ч. на аукціоні та за конкурсом; здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень; через комісії по приватизації формує цінову політику з питань приватизації, здійснює оцінку комунального майна та укладає договори на проведення робіт по експертній оцінці об'єктів комунальної власності району, що підлягає приватизації (п. 3.1.17, п. 3.1. 18, п. 3.1.26).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківської районної ради у м. Києві від 02.10.2008 року № 500 затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації, шляхом продажу на аукціоні, у тому числі нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про приватизацію державного майна”, приватизацією є відчуження майна на користь фізичних та юридичних осіб, що можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 “Про приватизацію державного майна” Закону Фонд державного майна України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності та підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Включення об'єктів приватизації до цих переліків здійснюється за ініціативою відповідних органів приватизації чи покупців. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного з вказаних вище переліків. Визначення певного об'єкта в якості такого, що підлягає приватизації, та включення його до відповідного переліку є формою підтвердження волевиявлення держави, як суб'єкта права власності, на відчуження цього об'єкта, та відчуження його у обумовлений спосіб, що здійснюється органом приватизації відповідно до наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про приватизацію державного майна” законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі - Закон) визначено способи малої приватизації, а саме: шляхом викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ст. 9 Закону за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

ЗУ „Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність” у разі приватизації майна, що є у комунальній власності, передбачено обовязкове здійснення оцінки майна, яка полягає у визначені вартості майна за процедурою, передбачено нормативно-правовим актом, визначеним статтею 9 цього Закону. Прийняття, погодження та затвердження оцінки майна здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 року про затвердження Методики оцінки майна).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на момент розгляду спору підготовка обєкта приватизації шляхом продажу на аукціоні не проведена, зокрема, не здійснено оцінки обєкта з метою визначення ціни його продажу.

При цьому, колегія суддів констатує, що на час розгляду даної справи в суді першої інстанції висновок про оцінку обєкта приватизації, що був би прийнятий та затверджений у встановленому порядку та відповідав би вимогам наведеного вище законодавства, відсутній, таким чином відсутня визначена у встановленому для приватизації порядку ціна обєкта.

За приписами ст. 13 Закону продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Разом із тим, статтями 20, 21 Закону визначено підстави для припинення аукціону, зняття об'єкту продажу з торгів, повторного продажу об'єкту на аукціоні.

Тобто, законодавцем визначено перелік дій для продажу комунального майна, які, у разі наявності певних факторів, можуть бути припинені чи вчинені повторно.

Проведення відповідного аукціону не тягне за собою у обов'язковому порядку здійснення заключної стадії приватизації майна та продажу відповідного об'єкту.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до статті 19 Конституції Країни правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

При цьому, задовольняючи позовні вимог в частині зобов'язання Управління провести приватизацію спірних приміщень через продаж на аукціоні, місцевий господарський суд, на думку колегії суддів, фактично обмежив орган приватизації у можливості припинити за наявності обставин аукціон чи здійснити інші дії, пов'язані із неможливістю проведення приватизації.

Крім того, в силу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України, господарські суди згідно з встановленою підвідомчістю здійснюють судовий захист цивільних прав та інтересів господарюючих субєктів від їх порушення.

Втім, задовольняючи позов, місцевий господарський суд не встановив в чому саме полягає право, за захистом якого звернувся позивач, та якими саме діями відповідача 1 порушується це право.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно задоволено первісні позовні вимоги, чим фактично зобов'язано Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради завершити процес приватизації у будь - якому випадку, а тому скасовує оскаржуване рішення в цій частині та відмовляє в задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" (додаток 11) передано до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва жилий будинок № 8 по вул. Ярославів Вал загальною площею 1427,80 кв.м, в тому числі, 335 кв.м нежилих приміщень.

Рішенням "Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" від 18.06.2002 року № 40 Шевченківська районна у місті Києві рада прийняла зазначений вище будинок до комунальної власності Шевченківського району міста Києва (п. 1283 таблиці 7 додатку 1 до рішення).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про визнання права комунальної власності, Шевченківська районна у місті Києві рада, вказуючи на порушення ТОВ „Крісан ЛТД” його права щодо володіння та розпорядження нерухомим майном, внаслідок предявлення вимог щодо проведення аукціону стосовно нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250, 9 м2, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 8, літ. А., посилалася на ст. 392 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Так, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В розумінні норм даної статті позов про визнання права власності, зокрема, на нерухоме майно, може бути заявлений до особи, яка не визнає або оспорює таке право позивача. При цьому, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, в судовому засіданні місцевого господарського суду представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову не заперечував.

Позивачем за зустрічним позовом до господарського суду подано позов про захист права власності шляхом його визнання. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що з огляду на ст.ст.1, 32, 34ГПК України та ст.15ЦК України, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення відповідачем його прав та інтересів, оскільки сам лише факт звернення Товариства з обмежено відповідальністю „Крісан ЛТД” з листом № 23.1-10 від 01.06.2010 року до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради з вимогою виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року „Про приватизацію обєктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва”, не свідчить про порушення таких прав.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції не враховано, що первісний та зустрічний позови не пов'язані між собою ні підставами, ні поданими доказами.

Так, ст. 60 ГПК України визначено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів полягає у тому, що задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

У розумінні частини першої вказаної статті обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві.

Враховуючи те, що первісний позов заявлений з приводу зобов'язання Управління виконати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 500 від 02.10.2008 року про проведення приватизації об'єкту комунальної власності району, а зустрічний позов заявлений з приводу визнання права власності на вказаний об'єкт за територіальною громадою Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради, вказані позови взаємно не пов'язані, в звязку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом в межах провадження даної справи.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволенні зустрічного позову порушено норми чинного законодавства, в звязку з чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттм нового про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вище вимогам, а тому, на думку колегії суддів, є незаконним.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокуратури, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, позивачем за первісним позовом було зайво сплачено 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають поверненню позивачу за первісним позовом.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року у справі № 11/317 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року у справі № 11/317 скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 33750255, р/р 26006810166980 в філії ЦРУ банку „Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крісан ЛТД” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 33750255, р/р 26006810166980 в філії ЦРУ банку „Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 26077968; № рахунку: 31110095700011; банк: ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО 820019; код ЄДРПОУ 26077968) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 42, 50 грн.

5.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6.Матеріали справи № 11/317 направити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддяІваненко Я.Л.

СуддіСкрипка І.М.

Остапенко О.М.