Рішення № 18535015, 21.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 4/5009/2671/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, (690351, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 72-А)

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Вогник”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 29)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, (69005, АДРЕСА_1)

про стягнення 6 260,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Гандюкова Л.П.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_3, довіреність № 956/03 від 25.05.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_4, директор на підставі довідки АА № 259544 від 30.03.2010 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

від третьої особи не зявився;

18.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Вогник”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ПАТ “ДЗОВ “Вогник”) про стягнення з відповідача 6 260,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2671/11, судове засідання призначено на 22.06.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 14.07.2011 р. З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, в судовому засідання, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 18.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.2011 р. на підставі розпорядження заступника Голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. № К-16/11 від 21.07.2011 р. справа № 4/5009/2671/11 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Гандюкова Л.П., судове засіданні призначено на 01.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.20111 р. на підставі ст. 27 ГПК України за ініціативою суду до участі у справі № 4/5009/2671/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ОСОБА_2, м. Запоріжжя, з метою витребування у сторін і третьої особи відповідних документів і матеріалів розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 21.09.2011 р.

В судовому засіданні 21.09.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Третя особа в судове засідання 21.09.2011 р. не зявилася, письмові пояснення по суті спору суду не надала, про поважність причин неявки суд не попередила.

За таких обставин, враховуючи, що 21.09.2011 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України для вирішення спору у справі № 4/5009/2671/11, суд визнав за можливе розглянути справу по суті, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи.

Заявлені позивачем ґрунтуються на положеннях ст., ст. 3, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, приписах Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах і полягають в тому, що 04.03.2010 р. старшим інспектором підрозділу по охороні навколишнього природного середовища УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції Бондаревим В.М. був виявлений факт порушення природоохоронного законодавства ПАТ “ДЗОВ “Вогник”. Зокрема, було виявлено, що 04.03.2010 р. на території ПАТ “ДЗОВ “Вогник” по вул. Ленська, 29, було знесено 7 дерев, діаметр яких складає: 19 см., 25 см., 27 см., 34 см., 42 см., 53 см. та 93 см. до стадії припинення росту. Роботи проводилися без дозволу (ордеру) на знесення зелених насаджень, що є порушенням п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р. За фактом порушення природоохоронного законодавства відносно сторожа ПАТ “ДЗОВ “Вогник” ОСОБА_2 був складений протокол від 04.03.2010 р. № 010366 про адміністративне правопорушення. 22.03.2010 р. постановою про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 153 КУпАП ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. Відповідно до ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження у межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктах і пристроїв. Згідно з п., п. 2 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень здійснюється у разі: реалізації генерального плану розвитку населеного пункту; реконструкції або капітального ремонту обєкту благоустрою та інше. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної або фізичної особи про видалення зелених насаджень. Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Внаслідок порушення з боку відповідача природоохоронного законодавства державі заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 6 260,00 грн., яка обрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів”. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 6 260,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідач позов не визнав, проти заявлених вимог заперечив з наступних підстав. Як підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення 6 260,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, позивач вказує протокол ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2, та постанову про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р., якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. за заподіяння шкоди в розмірі 6 260,00 грн., завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Таким чином, відповідач вважає, що до матеріалів справи позивачем надані докази, які свідчать про те, що Інспекцією була виявлена особа, винна у вчиненні порушення природоохоронного законодавства, яка вже притягнута у встановленому законом порядку до відповідальності. При цьому, позивачем не доведено жодного факту вчинення порушення природоохоронного законодавства саме відповідачем та не наведено жодної норми права, яка є підставою для стягнення з ПАТ “ДЗОВ “Вогник” шкоди, яка заподіяна протиправними діями ОСОБА_2 Крім того, про наявність протоколу ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р. адміністрація ПАТ “ДЗОВ “Вогник” дізналася лише з матеріалів позову, жодних пояснень з цього приводу позивач від відповідача не вимагав. Також відповідач зазначає, що 25.02.2002 р. за результатами обстеження зелених насаджень на території земельної ділянки по вул. Ленській, 29, у м. Запоріжжі (АТ “Вогник”) комісією, затвердженою розпорядженням Запорізького міського голови № 356-р від 14.04.2000 р., був складений Акт, затверджений начальником Управління з питань екології Запорізької міської ради, яким було надано дозвіл на зрізування (знесення) 77 дерев. У Акті зазначено, що використання вирубаної деревини йде на господарські потреби. На підставі зазначеного Акту обстеження та наказу Управління з питань екології Запорізької міської ради АТ “Вогник” був виданий Ордер № 24 від 25.02.2002 р. на знесення зелених насаджень. Строк дії Ордеру № 24 від 25.02.2002 р. продовжувався до 30.12.2009р. На підставі цього ордеру в 2009 році було зрізано 19 дерев, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 162/СПУ за червень 2009 року. На момент проведення позивачем перевірки деякі з цих дерев не були використані на господарські потреби відповідача. Таким чином, відповідач вважає, що він діяв в межах чинного законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища, тобто шкоди державі по незаконному знесення дерев не надано. Просить суд в позові відмовити повністю.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за № 120/13387, та ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р. Державна екологічна інспекція в Запорізькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання та охорону природних ресурсів; за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; за додержанням умов виданих дозволів, лімітів, квот на спеціальне природокористування.

Для виконання покладених чинним законодавством завдань Державній екологічній інспекції в Запорізькій області надано право вживати у встановленому законом порядку заходів досудового врегулювання спорів та право подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як встановлено з матеріалів справи, 04.03.2010 р. старшим інспектором підрозділу по охороні навколишнього природного середовища УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції Бондаревим В.М. був виявлений факт порушення природоохоронного законодавства ПАТ “ДЗОВ “Вогник”, а саме: знесення дерев без дозволу (ордера), що є порушенням п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р.

Виявлене порушення було зафіксоване Протоколом про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р., в якому зазначено, що 04.03.2010 р. на території ПАТ “ДЗОВ “Вогник” по вул. Ленська, 29, в м. Запоріжжі сторожем АТ “Вогник” ОСОБА_2 було знесено 7 дерев, діаметр яких складає: 19 см., 25 см., 27 см., 34 см., 42 см., 53 см. та 93 см. до стадії припинення росту. Дерева були знесені без дозволу (ордеру) на знесення зелених насаджень.

Протокол про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. був підписаний ОСОБА_2, яким були надані пояснення що, ним були спиляні дерева так, як вони були сухі та стовбури були зламані вітром тому вони загрожували життю дітей.

22.03.2010 р. Постановою № 010366/05 про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 153 КУпАП ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.

Як вказано в Постанові № 010366/05 від 22.03.2010 р. у результаті порушення п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах заподіяно шкоду на суму 6 260,00 грн., що розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” згідно з Додатком № 1 “Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників”.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження у межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктах і пристроїв.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п., п. 2 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень здійснюється у разі: реалізації генерального плану розвитку населеного пункту; реконструкції або капітального ремонту обєкту благоустрою; знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів та інше. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної або фізичної особи про видалення зелених насаджень.

Статтею 3 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обовязковість додержання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. (Частини 1, 4 та 5).

Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

При цьому, статтею другою цього ж Кодексу визначено, що учасниками цивільних відносин, крім фізичних та юридичних осіб, є, зокрема, держава Україна.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобовязання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків(шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 2 ЦК України до кола учасників цивільних відносин входить, в тому числі, і держава Україна.

Матеріалами справи доведено, що 04.03.2010 р. на території ПАТ “ДЗОВ “Вогник” по вул. Ленській, 29 в м. Запоріжжі мало місце знесення 7 дерев, діаметр яких складає: 19 см., 25 см., 27 см., 34 см., 42 см., 53 см. та 93 см. до стадії припинення росту. Роботи проводилися без дозволу (ордеру) на знесення зелених насаджень, що є порушенням п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. Зокрема, це підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. та Постановою про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р.

Виходячи з приписів постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” згідно з Додатком № 1 “Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників” позивачем була розрахована шкода, заподіяна державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, розмір якої склав 6 260,00 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність розрахунку шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та встановлено, що розрахунок виконано вірно.

Відповідач доказів отримання відповідної дозвільної документації (дозволу або ордеру) на знесення дерев на території АТ “Вогник” 04.03.2010 р. суду не надав.

Доводи відповідача стовно того, що знесення дерев, яке зафіксовано Протоколом про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. та Постановою про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р. здійснювалося з додержанням вимог чинного законодавства на підставі Акту обстеження від 21.02.2002 р. зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парканів, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересаджуванню у звязку із забудовою та впорядкуванням земельних площ на території вул. Ленська, 29 (затверджений 25.02.2002 р.) та Ордеру на знесення зелених насаджень № 24 від 25.02.2002 р., а знесені дерева на момент проведення перевірки ще не були використані у господарських потребах, суд відхиляє як хибні і необґрунтовані, виходячи з наступного.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з Ордеру на знесення зелених насаджень № 24 від 25.02.2002 р., проти чого не заперечує відповідач, строк дії зазначеного Ордеру (строк вирубки) був встановлений до 31.12.2002 р. та продовжений до 30.12.2009 р. Порушення природоохоронного законодавства, яке є предметом розгляду у даній справі, мало місце в березні 2010 року. Належних та допустимих доказів того, що знесення дерев, про яке йдеться в Протоколі про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р., було проведено в період дії Ордеру № 24 від 25.02.2002 р. відповідач суду не надав.

При цьому, посилання відповідача на Акт приймання виконаних робіт № 162/СПУ за червень 2009 року, складений з КРБП “Зеленбуд”, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в зазначеному Акті йдеться про роботи з обрізування з проріджуванням крон дерев з діаметром стовбура 26 40 см., тоді як відшкодуванню з відповідача підлягає шкода за знесення дерев без відповідної дозвільної документації.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що вимога про відшкодування шкоди може предявлятися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Приписами статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом із тим, у випадках, визначених законом, обовязок відшкодувати завдану шкоду може покладатися на особу, яка не є завдачем шкоди.

Так, відповідно до ст. 1172 ЦК України що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на підставі наказу № 44 від 04.06.2009 р. ОСОБА_2 був прийняти на роботу до АТ “Вогник” на посаду охоронця. Згідно наказу № 108 від 15.10.2010 р. ОСОБА_2 був звільнений за власним бажанням.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що в момент знесення 04.03.2010 р. 7 дерев по вул. Ленській, 29, без дозволу (ордеру) ОСОБА_2 перебував з ПАТ “ДЗОВ “Вогник” у трудових відносинах.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

За таких обставин, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем виявлена особа (ОСОБА_2), винна у вчиненні порушення природоохоронного законодавства, яка вже притягнута у встановленому законом порядку до відповідальності, про що свідчать Протокол про адміністративне правопорушення ЗП № 010366 від 04.03.2010 р. та Постанова про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р., а, відтак, відсутні підстави для притягнення до відповідальності за це правопорушення ПАТ “ДЗОВ “Вогник”, спростовуються вищенаведеними нормами діючого законодавства.

Крім того, Постановою про накладення адміністративного стягнення № 010366/05 від 22.03.2010 р. на ОСОБА_2 покладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн., однак на нього не покладено обовязку по відшкодуванню державі шкоди в розмірі 6 260,00 грн., заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Враховуючи вище викладене, суд вважає наявними підстави для стягнення з ПАТ “ДЗОВ “Вогник” 6 260,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на підставі ст. 1172 ЦК України.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з ПАТ “ДЗОВ “Вогник” 6 260,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 1, 2, 11, 16, 22, 1166, 1172, 1188 ЦК України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6, ст., ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Вогник”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 29, код ЄДРПОУ 23789898) на користь Державного бюджету України (отримувач: місцевий бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 34677103, на р/р № 33117331700006, МФО 813015, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, код платежу: 24062100) 6 260 (шість тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп. шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Стягувач: Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, (690351, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 72-А, код ЄДРПОУ 34975515). Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Вогник”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 29, код ЄДРПОУ 23789898) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Вогник”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 29, код ЄДРПОУ 23789898) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Головуючий суддя Н.Г.Зінченко

Судді А.В.Дьоміна

Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “04” жовтня 2011 р.