Рішення № 18534817, 22.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11 Справа № 24/5009/3669/11

за позовною заявою: фізичної особи підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: приватного підприємства “ВДВ-Бізнес” (69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 47)

про стягнення 42 504,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 11.08.2011р. № 1082

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

30.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до приватного підприємства “ВДВ-Бізнес” (ПП “ВДВ-Бізнес”) про стягнення з відповідача 42 504,00 грн. основного боргу, що перерахований як попередня оплати за товар на підставі рахунку від 11.08.2008р. № СФ-6107ДТ.

Ухвалою від 30.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/3669/11, судове засідання призначено на 22.08.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.08.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на рахунок від 11.08.2008р. № СФ-6107ДТ, на підставі якого відповідачу перераховано 50 000,00 грн. попередньої оплати. Однак, відповідачем товар поставлений на суму 7 496,00 грн., у звязку з чим позивач звернувся до ПП “ВДВ-Бізнес” з вимогою про повернення суми попередньої оплати, яка залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи зазначене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві. Отже, судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на рахунок від 11.08.2008р. № СФ-6107ДТ, на підставі якого відповідачу перераховано 50 000,00 грн. попередньої оплати, про що свідчать банківські виписки від 12.08.2008р. на суму 41 000,00 грн. та від 30.09.2008р. на суму 9 000,00 грн. (копії містяться у матеріалах справи).

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у перерахуванні грошових коштів, а обовязки відповідача - в передачі товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України (або ГК України), п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач поставив позивачу товару на загальну суму 7 496,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.11.2008р. № РН-60.

Решта товару відповідачем не поставлена.

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобовязання щодо передачі товару не був визначений, позивач 06.06.2011р. надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати. Відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість ПП “ВДВ-Бізнес” перед ФОП ОСОБА_1 на момент розгляду справи становить 42 504,00 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи. У звязку з чим, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення 42 504,00 грн. доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 425,04 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “ВДВ-Бізнес” (69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 47, код 23880506) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 42 504 (сорок дві тисячі пятсот чотири) грн. 00 коп. попередньої оплати, 425 (чотириста двадцять пять) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 25.08.2011 р.