Рішення № 18534444, 17.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа № 24/5009/2054/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс 5”(69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 42)

до відповідача: комунальне підприємство “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове обєднання № 7”(69065, м. Запоріжжя, пров. Явірний, 8-а)

про стягнення 228 735,07 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2011р. № 1

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 31.03.2011р. № 835/01/07

СУТЬ СПОРУ:

19.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс 5” (ТОВ “Запоріжліфтсервіс 5”) з позовною заявою до комунального підприємства “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове обєднання № 7” (КП “ВРЕЖО №7) про стягнення з відповідача 228 735,07 грн. основного боргу на підставі договору підряду від 01.01.2006р. № 5/33.

Ухвалою від 20.04.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/2054/11, судове засідання призначено на 17.05.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.05.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 01.01.2006р. між сторонами укладено договір підряду № 5/33 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем, на виконання умов якого в період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. включно позивачем виконані роботи на загальну суму 245 055,80 грн. Однак, свої зобовязання щодо оплати робіт відповідач виконав частково в сумі 16 320,73 грн., внаслідок чого сума основного боргу становить 228 735,07 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить на підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, просить суд надати відстрочку виконання рішення строком на 20 місяців.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між комунальним підприємством “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове обєднання № 7” (Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс 5” (Підрядник) укладений договір підряду № 5/33 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт згідно додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Відповідно п. 2.1. договору, щомісячна оплата робіт визначена узгодженням сторін на день його укладання і складає 36 863,65 без ПДВ..

Згідно п. 6.1., договір діє з 01.01.2006р. по 31.12.2011р.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязком для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивач у період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. включно виконав роботи на загальну суму 245 055,80 грн., про що свідчить акти виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.3 договору, визначено що на підставі підписаних актів, відповідач самостійно оплачує виконанні роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за виконані роботи здійснив частково в сумі 16 320,73 грн., внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 228 735,07 грн., що підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання.

Зобовязання відповідача оплатити роботи не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату боргу не довів, доказів належного виконання зобовязань за договором суду не надав, у звязку з чим вимоги про стягнення 228 735,07 грн. основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про відстрочку слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п. 2 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан відповідача не звільняє його від належного виконання зобовязань перед позивачем, не робить неможливим виконання рішення суду.

Клопотання відповідача судом не задовольняється, оскільки суд не знаходить обєктивних обставин для надання відстрочки виконання рішення, так як відсутні обставини виключного випадку і суд враховує інтереси обох сторін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 2 287,35 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове обєднання № 7” (69065, м. Запоріжжя, пров. Явірний, 8-а, код ЄДРПОУ 05478717, р/р 26006037120002 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс 5”(69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 42, р/р 26001434001 в ВАТ “Мета банк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 31806300) 228 735 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот тридцять пять) грн. 07 коп. основного боргу, 2 287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 24.05.2011р.