Рішення № 18534431, 11.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11 Справа № 24/360д/10

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом : Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах Управління житлового господарства Запорізької міської ради ( 69037 , м. Запоріжжя , проспект Леніна , 214 ; код ЄДРПОУ 03364961).

до відповідача 1 : Комунального підприємства “ВРЕЖО № 1” ( 69005 , м. Запоріжжя, вулиця Патріотична , 64 ; код ЄДРПОУ 05465152).

відповідача 2 : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69104 , АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний НОМЕР_1).

відповідача 3 : Виконавчого комітету Запорізької міської ради , м. Запоріжжя .

відповідача 4: Запорізької міської ради , м. Запоріжжя.

про визнання недійсним договору позички .

Суддя Т.А. Азізбекян

Представники сторін :

від прокуратури - Палагута О.В. ( посвідчення № 186 від 28.09.2006 р.).

від позивача ОСОБА_3 ( дов. № 3 від 04.01.2011 р.).

відповідача 1 ,3-4 - ОСОБА_4 ( дов. № 01-38/0112 від 18.01.2011 р.).

відповідача 2 ОСОБА_5 ( свідоцтво № 805 від 29.01.2010 р. , договір від 07.12.2010 р.).

Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору позички № 10 від 01.12.2008 р. , укладеного між КП “ВРЕЖО № 1” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та зобовязання ФОП ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення напівпідвалу в будинку АДРЕСА_2 , 56 кв. м. до комунальної власності м. Запоріжжя .

Позовні матеріали прийняті к провадженню , слухання господарської справи № 24/360д/10 було призначено на 20.12.2010 р.

Відповідно до приписів статті 24 ГПК України судом до участі у справу в якості інших відповідачів залучено Виконавчий комітет Запорізької міської ради та Запорізьку міську раду .

Слухання справи неодноразово відкладалось з метою витребування від сторін додаткових доказів .

Сторонам розяснені права та обовязки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України .

Відводів складу суду не заявлено .

За клопотанням сторін судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації .

В судовому засіданні 11.04.2011 р. господарським судом Запорізької області оголошено вступну і резолютивну частини рішення .

Позивач та прокурор заявлені позовні вимоги підтримали з наступних підстав . Відповідно до п. 8 Положення управління житлового господарства Запорізької міської ради , управління в особі його начальника має право укладати договори , угоди. Частиною 2 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено , що державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування щодо майна , яке перебуває в комунальній власності . Статтею 5 вказаного Закону визначено , що органи місцевого самоврядування можуть бути орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств , їх структурних підрозділів та нерухомого майна , яке перебуває у комунальній власності . Управління відповідно до вказаного Положення є виконавчим органом Запорізької міської ради .Таким чином , Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради законом надані повноваження органу виконавчої влади. Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку , встановленому законом , як безпосередньо , так і через органи місцевого самоврядування : сільські , селищні , міські ради та їх виконавчі органи . згідно з частиною 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном , що є у комунальній власності , здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння , користування та розпорядження обєктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції , можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду , продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їх відчуження , визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів , що приватизуються та передаються у користування і оренду . Згідно частини 3 статті 24 Закону , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , передбачені Конституцією і законами України .Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та КП “ВРЕЖО № 1” вимоги чинного законодавства щодо передачі обєктів права комунальної власності у тимчасове користування юридичним та фізичним особам не дотримуються . КП “ВРЕЖО № 1” укладено з ФОП ОСОБА_1 договір позички № 10 від 01.12.2008 р. на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 522/3 від 27.11.2008 р. Відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , право комунальної власності це право територіальної громади володіти , доцільно , економно , ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном , що належить їй , як безпосередньо , так і через органи місцевого самоврядування .Статтею 69 Бюджетного кодексу України передбачено , що плата за оренду майна комунальної власності є одним з основних джерел доходів загального фонду бюджету міста . Рішенням Запорізької міської ради № 21 від 25.04.2003 р. затверджено Положення про порядок передачі в оренду нежитлового фонду комунальної власності міста , що знаходиться на балансі комунальних підприємств “ВРЕЖО” , за яким орендарями орендна плата за користування нежитловими приміщеннями перераховується щомісячно до місцевого бюджету . У порушення вимог Бюджетного кодексу України в частині зменшення доходів бюджету від власності та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” в частині доцільності , економності , ефективності користування і розпорядження майном на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 522/3 від 27.11.2008 р. між КП “ВРЕЖО № 1” та ФОП ОСОБА_1 укладено договір позички . Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства . Безоплатне використання майна переданого ФОП ОСОБА_1 за договором позички свідчить про недоцільне , неекономне та неефективне розпорядження майном , що знаходиться у комунальній власності і призводить до того , що до місцевого бюджету не надходять кошти , які б могли поступати у разі здачі приміщення по вулиці АДРЕСА_2 у оренду , до того ж на конкурсних засадах. Відповідно до вимог статті 76 Закону України “Про державний бюджет на 2008 р.”, статті 73 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 р.” та статтею 72 Закону України “Про державний бюджет на 2010 р.” передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах . Згідного договору позички , ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та користується комунальним майном безоплатно , отримавши його без проведення конкурсу . Договір позички № 10 від 01.12.2008 р. порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя безоплатним використанням субєктом підприємницької діяльності комунального майна та ненадходженням до бюджету міста орендної плати .

Просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач-1 проти заявленого позову заперечує з наступних підстав. Частиною 5 п. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено , що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння , користування та розпорядження обєктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції , можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду , продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їхнього відчуження , визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів , що приватизуються та передаються у користування і оренду . Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 27.11.2008 р. № 522/3 КП “ВРЕЖО № 1” дозволено передати у користування ФОП ОСОБА_1 за договором позички не житлове підвальне приміщення по вулиці АДРЕСА_2 площею 130 , 56 кв. м. строком на 2 роки 11 місяців під спортивно оздоровчий комплекс . На виконання вказаного рішення відповідачами було укладено договір позички № 10 від 01.12.2008 р. Під час укладення договору КП “ВРЕЖО № 1” безпосередньо виконувало вимоги свого власника міської ради .Не житлове приміщення площею 130 , 56 кв. м. по вулиці АДРЕСА_2 знаходиться на балансі КП “ВРЕЖО № 1” . Договір позички укладений у письмовій формі відповідно до вимог статті 793 ЦК України . Строк договору позички не сплив ( до 31.10.2011 р.) , з вимогою про дострокове розірвання договору користувач не звертався та приміщення не звільняв. Договір позички № 10 від 01.12.2008 р. був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства , є дійсним та відсутні підстави для визнання його недійсним відповідно до статті 215 ЦК України . Просить у задоволенні позовних вимог відмовити .

Відповідач 2 проти заявлених вимог заперечив з огляду на таке . Відповідно до статті 827 ЦК України , за договором позички одна сторона ( позичкодавець) безоплатно передає або зобовязується передати другій стороні ( користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку . Частиною 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено , що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння , користування та розпорядження обєктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції , можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду , продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їхнього відчуження , визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів , що приватизуються та передаються у користування і оренду . Відповідно до частини 2 статті 327 ЦК України управління майном , що є у комунальній власності , здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування . Згідно приписів статей 1,2,5 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет відповідної міської ради є органом місцевого самоврядування . Передання ФОП ОСОБА_1 в позичку спірного приміщення не відбулося без додержання принципів доцільності , економності та ефективності розпорядження органом місцевого самоврядування обєктом комунальної власності . Посилання прокурора на положення статей 7, 9, 69 Бюджетного кодексу України та норми законів України про державний бюджет на 2008 р., 2009 р. , 2010 р. , як на такі , яким суперечить зміст спірного договору , є безпідставним , так як вказані норми встановлюють обовязок сплати коштів за користування майном на підставі договорів оренди , а не позички . Договір позички та договір найму ( оренди) за своєю правовою природою є схожими договорами , предметом яких є майно , що передається від однієї особи до іншої у користування . Зміст спірного договору позички № 10 від 01.12.2008 р. не суперечить нормам матеріального права. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити .

Відповідач 3 проти заявлених позовних вимог заперечує , посилаючись на частину 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” вважає договір позички № 10 від 01.12.2008 р. укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідач 4 не визнає позов з огляду на такі обставини . Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 27.11.2008 р. № 522/3 дозволено КП “ВРЕЖО № 1” передати ФОП ОСОБА_1 за договором позички не житлове підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 строком на 2 роки 11 місяців під спортивно оздоровчий комплекс .На виконання вказаного рішення укладений договір позички № 10 від 01.12.2008 р., у письмовій формі , як того вимагає стаття 793 ЦК України . Частиною 2 статті 827 ЦК України визначено , що користування річчю вважається безоплатним , якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними . Між сторонами договору були встановлені правові відносини позички , які визначені главою 60 Цивільного кодексу України , як окремий вид зобовязань .Згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом . У даному випадку не житлове підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 є комунальною власністю , тобто власником не житлового приміщення є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Виключною компетенцією міської ради є утворення виконавчого комітету ради , який є виконавчим органом міської ради . Відповідно до статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні “ виконавчий комітет міської ради здійснює управління майном , що належить до комунальної власності . Просить у задоволенні позовних вимог відмовити .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008 р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято Рішення № 522/3 “Про надання дозволу комунальному підприємству “Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове обєднання № 1” на передачу у позичку приватному підприємцю ОСОБА_1 нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2” .

Рішенням виконавчого комітету дозволено КП “Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове обєднання № 1” передати приватному підприємцю ОСОБА_1 ( ідентифікаційний НОМЕР_1) за договором позички нежитлове підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 площею 130 , 56 кв. м. строком на 2 роки 11 місяців під спортивно оздоровчий комплекс. Рішенням ФОП ОСОБА_1 зобовязано укласти з балансоутримувачем нежитлового приміщення договори на спільне володіння та дольову участь у витратах на утримання і ремонт майна загального користування і при будинкової території та з постачальниками комунальних послуг ( окремо з кожним з них).

Питання передачі вказаного приміщення було узгоджено з КП “ВРЕЖО № 1 та районною адміністрацією .

На виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.11.2008 р. № 522/3 , між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( далі користувач) та Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове обєднання №1” ( надалі позичкодавець ) укладений договір позички № 10 від 01.12.2008 р.

Відповідно до предмету вказаного договору , позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк , що обумовлений договором , позичку під спортивно оздоровчий комплекс , яка є власністю територіальної громади м. Запоріжжя та знаходиться на балансі позичкодавця.

За умовами п. 1.2 договору , предметом позички є нежитлове приміщення напівпідвалу ( літера А 5) загальною площею 130 , 56 кв. м. , а саме : - приміщення № 196 площею 120, 20 кв. м. , у складі : залу № 1 площею 87, 60 кв. м. , кімнати № 3 площею 21,0 кв. м. , роздягальні № 4 площею 5, 10 кв. м. , коридору № 5 площею 2, 60 кв. м. , душової № 6 площею 2, 20 кв. м. , санвузлу № 7 площею 1,70 кв. м. ; - місця загального користування площею 10, 36 кв. м. , а саме : приміщення № 196 , у складі : Ѕ коридору № 2 площею 4, 20 кв. м. , Ѕ сходової клітини УІ площею 6, 16 кв. м. , яке розташоване у житловому будинку АДРЕСА_2 , вартість якої на момент передачі користувачу становить 79 391 , 12 грн.

Сторони узгодили , що користувач зобовязується нести витрати з підтримання позички в належному стані. При передачі і поверненні майна сторони складають акт приймання передачі майна , який підписується їх представниками . Набуття права користування майном виникає з моменту підписання сторонами акта приймання передачі майна , який є невідємною частиною цього договору . Майно передається у тимчасове користування і має бути повернуто у тому ж стані , з урахуванням нормального амортизаційного зносу . При настанні дати , вказаної в п. 4.2 цього договору , користувач зобовязується протягом двох календарних днів повернути позичкодавцю позичку в такому стані , в якому вона перебувала на момент її передачі користувачу. Позичка вважається поверненою позичкодавцю користувачем з моменту підписання акту приймання передачі позички уповноваженими представниками сторін та скріплення цього акту їх печатками .

Строк на який надається позичка становить 2 роки 11 календарних місяців з моменту її передачі . Кінцевою датою користування позичкою вважається 31 жовтня 2011 р.

01.12.2008 р. за фактом приймання передачі не житлового приміщення , узгодженого в договорі № 10 від 01.12.2008 р. , сторонами складений відповідний акт , який підписаний користувачем та позичкодавцем .

Відносини за договором регулюються положеннями глави 60 Цивільного кодексу України , відповідно до приписів якої , за договором позички одна сторона ( позичкодавець) безоплатно передає або зобовязаний передати другій стороні ( користувачу ) річ для користування протягом встановленого строку . Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це , або якщо це випливає із суті відносин між ними . До договору позички застосовуються положення глави 58 цього кодексу . Договір позички між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі .

Проаналізувавши зміст договору позички № 10 від 01.12.2008 р. , суд дійшов висновку, що вказаний договір містить усі суттєві умови для договорів даного виду та за своєю правовою природою є договором позички .

В позовній заяві прокуратура та Управління житлового господарства Запорізької міської ради зазначили , що Управління відповідно до Положення про управління житлового господарства міської ради є виконавчим органом Запорізької міської ради у сфері оренди комунального майна . За висновками позивача виконавчим комітетом Запорізької міської ради та КП “ВРЕЖО № 1” не дотримуються вимоги чинного законодавства щодо передачі обєктів права комунальної власності у тимчасове користування юридичним та фізичним особам . В порушення вимог Бюджетного кодексу України в частині зменшення доходів бюджету від власності та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” в частині доцільності , економності , ефективності користування і розпорядження майном на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 522/3 від 27.11.2008 р. між КП “ВРЕЖО № 1” та ФОП ОСОБА_1 укладено договір . Безоплатне використання майна переданого ФОП ОСОБА_1 за договором позички свідчить про недоцільне , неекономне та неефективне розпорядження майном , що знаходиться у комунальній власності і призводить до того , що до місцевого бюджету не надходять кошти , які б могли поступати у разі здачі приміщення у оренди на конкурсних засадах .

Посилання позивача та прокуратури на статтю 76 Закону України “Про державний бюджет на 2008 р. “ , статтю 73 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 р.” , статтю 72 Закону України “ Про Державний бюджет на 2010 р.” є безпідставним , оскільки як встановлено судом , на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 522/3 від 27.11.2008 р. між КП “ВРЕЖО № 1” та ФОП ОСОБА_1 укладений договір позички , а не договір оренди майна , що перебуває у комунальній власності .

Підставою для визнання вказаного договору позички недійсним прокуратура та позивач зазначають статті 203 , 215 Цивільного кодексу України . За приписами вказаних статей , зміст правочину не може суперечити цьому кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства . Особа , яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності . Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у формі , встановленій законом . Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним .

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог , які встановлені частиною першою третьою , пятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин) . У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається . У випадках , встановлених цим кодексом , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Частиною 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено , що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння , користування та розпорядження обєктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції , можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду , продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їхнього відчуження , визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів , що приватизуються та передаються у користування і оренду .

Відповідно до частини 2 статті 327 ЦК України управління майном , що є у комунальній власності , здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування .

За приписами статей 1,2,5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет відповідної міської ради є органом місцевого самоврядування .

Частиною 6 статті 60 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” , доцільність , порядок та умови відчуження обєктів права комунальної власності визначаються відповідною радою .

У відповідності до п. 6 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення . Рішення виконавчого комітету приймається на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписується міським головою .

Як встановлено судом , рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 522/3 від 27.11.2008 р. є дійсним та станом на день розгляду господарської справи № 24/360д/10 по суті, не оскаржувалось .

Щодо доцільності та ефективності використання обєкту позички , відповідач-2 зазначається наступне : - збереження спортивно оздоровчого напрямку використання обєкту нерухомості ; - виконання соціальної програми міста Запоріжжя зі спортивного розвитку молоді із багатодітних малозабезпечених родин ; - підтримання за рахунок приватних осіб у належному стані не житловий фонд міста Запоріжжя .

Крім того , відповідачем 2 надані суду документи , які свідчать про участь ФОП ОСОБА_1 у витратах повязаних з управлінням та утриманням житлового фонду та при будинкової території , а також про оплату вартості комунальних послуг ( договір № 10-4 від 01.12.2008 р. про участь у витратах , повязаних з управлінням та утриманням житлового фонду та при будинкової території , договір № 203219 від 01.12.2008 р. купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді , договір № 8970/1 від 11.12.2008 р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, договір № 11356 від 18.08.2009 р. про постачання електричної енергії) .

За висновком державної санітарно епідеміологічної експертизи № 2-28/400 від 08.12.2008 р. , місце діяльності відповідає вимогам санітарного законодавства і ФОП ОСОБА_1 може здійснювати господарську діяльність у виді надання спортивних послуг .

Проаналізувавши надані сторонами документи , суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог .

Договір позички № 10 від 01.12.2008 р. , укладений Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове обєднання № 1” з додержанням форми , встановленої законом для договорів даного виду , відповідає діючому законодавству , не порушує прав та інтересів третіх осіб .

Станом на день прийняття рішення по суті прокурор та Управління житлового господарства Запорізької міської ради документально не довели факт порушення відповідачами норм діючого законодавства при укладенні договору позички № 10 від 01.12.2008 р.

Виконавчий комітет Запорізької міської ради та КП “ВРЕЖО № 1” діяли у спосіб , передбачений діючим законодавством України , а саме , статті 140 Конституції України , частини 2 статті 327 ЦК України , статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні “ та частини 3 статті 24 цього Закону .

У задоволенні позову першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах Управління житлового господарства Запорізької міської ради до КП “ВРЕЖО № 1” , Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , виконавчого комітету Запорізької міської ради , Запорізької міської ради про визнання недійсним договору позички № 10 від 01.12.2008 р. , укладеного між КП “ВРЕЖО № 1” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та зобовязання ФОП ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення напівпідвалу в будинку АДРЕСА_2 , 56 кв. м. до комунальної власності м. Запоріжжя , відмовити .

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити .

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення підписано 16.05.2011 р.