Рішення № 18534420, 27.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.11 Справа № 24/5009/1034/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, буд. 2)

в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах:

позивач 1: Міністерство оборони України (03168, м. Київ-168, Повітряно флотський проспект, 6)

позивач 2: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача 1: товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІЯ” (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 17, кв. 6)

до відповідача 2: квартирно експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)

про визнання недійсним попереднього договору оренди та повернення майна, яке перебуває у чужому незаконному користуванні

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача 1: не зявився

від позивача 2: ОСОБА_1, довіреність від 29.11.2010р. № 01/278

від відповідача 1: Потомак О.В., довідка 3683

від відповідача 2: не зявився

від прокурора: Боченков Д.В., посвідчення № 123

СУТЬ СПОРУ:

03.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах: позивач 1: Міністерство оборони, позивач 2: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою до відповідача 1: товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІЯ”, відповідача 2: квартирно експлуатаційний відділ міста Запоріжжя про визнання недійсним на майбутнє попередній договір оренди № 1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна, укладеного між відповідачами та зобовязання відповідача 1 повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі № 1, загальною площею 174,5 м2, яке є державною власністю, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Кругова-Іванова.

Ухвалою від 03.03.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/1034/11, судове засідання призначено на 15.04.2011р. У сторін, прокурора витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 15.04.2011р. розгляд справи відкладено на 27.04.2011р.

Розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 27.04.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Прокурор, позивач 1, 2 підтримали заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначили наступне. 30.04.2010р. між КЕВ м. Запоріжжя та ТОВ “Імперія” укладений Попередній договір оренди №1 нерухомого військового майна -частину нежитлової будівлі № 1 загальною площею 174,5 м2, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко № 9, яке є державною власністю та перебуває на балансі КЕВ міста Запоріжжя. На виконання п.1.1. цього договору КЕВ м. Запоріжжя передано, а ТОВ “Імперія” прийнято в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлової будівлі. Пунктом 10.1. попереднього договору визначено строк його дії - до підписання основного договору оренди. Прокурорською перевіркою встановлено, що перед укладенням попереднього договору оренди № 1, в порушення вимог ст. ст. 5, 9 Закону України “Про оренду державного комунального майна”, ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та п. п. 4, 7, 8, 12 виданого на розвиток останнього Закону, “Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та не рухомого майна в оренду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.052000р. № 778, керівництвом КЕВ міста Запоріжжя не одержано дозволу органу уповноваженого управляти військовим майном, тобто Міністерство Оборони України, а також РВ ФДМУ на передачу нерухомого майна в оренду, обмежившись посиланням у самому договорі на тривалість оформлення документації та терміну публікації про конкурс на оренду приміщення лише через 1,5 місяця. Укладенню попереднього договору оренди №1 не передувала оцінка обєкту оренди, яка б здійснювалася комісією у складі уповноважених осіб Міністерства Оборони України або іншого органу військового управління, визначений за попереднім договором розмір орендної плати не погоджувався з РВ ФДМУ, передача майна в оренду здійсненна не на конкурсній основі. Окрім того, акт оцінки майна не затверджувався Міністерством оборони України. Законодавством України у сфері регулювання відносин оренди, взагалі не передбачено можливості укладення Попереднього договору оренди щодо оренди нерухомого військового майна. Під час укладення попереднього договору оренди відповідачами були порушені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім того, оскільки обєкт оренди перебуває у користуванні ТОВ “Імперія” безпідставно, відповідно до ст.387 ЦК України, зазначене у договорі нерухоме військове майно повинно бути повернуто Міністерству оборони України, за актом прийому-передачі, згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. У звязку з чим, просять суд позов задовольнити.

Відповідач 1 проти позову не заперечує та пояснює, що наведений договір був укладений у зв'язку з неможливістю надати документи в повному обсязі до РВ ФДМУ по Запорізькій області. Просить суд відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, у зв'язку з підготовкою документів для укладення нового договору оренди, перебуванням у нежитловій будівлі частини великої кількості виробництва та матеріальних цінностей, які необхідно перевезти до іншого міста.

Відповідач 2 проти задоволення вимог не заперечує та підтримує позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імперія” (Орендар) укладений попередній договір оренди № 1 нерухомого військового майна, розташованого в Запорізькому гарнізоні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко № 9, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлової будівлі площею 174,5кв.м., що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, розташоване за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко № 9.

Пунктом 10.1. попереднього договору оренди №1, визначено строк його дії, а саме з 30.04.2010р. - до підписання основного Договору оренди.

Предметом позову є визнання недійсним на майбутнє попереднього договору оренди № 1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна, укладеного між відповідачами та зобовязання відповідача 1 повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі № 1, загальною площею 174,5 м2, яке є державною власністю, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Кругова-Іванова.

Проаналізувавши та дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 цього Кодексу, способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відщкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні приписи встановлені ст.20 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Прокурорською перевіркою встановлено, що перед укладенням попереднього договору оренди № 1, на порушення вимог ст. ст. 5, 9 Закону України “Про оренду державного комунального майна”, ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та п. п. 4, 7, 8, 12 виданого на розвиток останнього Закону, “Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та не рухомого майна в оренду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.200р. № 778, керівництвом КЕВ міста Запоріжжя не одержано дозволу органу уповноваженого управляти військовим майном, тобто Міністерство Оборони України, а також регіонального відділення Фонду державного майна України, на передачу нерухомого майна в оренду, обмежившись посиланням у самому договорі на тривалість оформлення документації та терміну публікації про конкурс на оренду приміщення дише через 1,5 місяця.

Вбачається, що всупереч вимогам ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, п. 19 “Методики оцінки вартості обєктів оренди”, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. № 629 (з наступними змінами) та п.6 зазначеного вище Порядку, укладенню попереднього договору оренди № 1 не передувала оцінка об'єкту оренди, яка б здійснювалася комісією у складі уповноважених осіб Міністерства Оборони України або іншого органу військового управління, визначений за попереднім договором оренди № 1 розмір орендної плати не погоджувався з регіональним відділенням Фонду державного майна України, передача майна в оренду здійсненна не на конкурсній основі.

Окрім того, акт оцінки майна, яке передано в оренду, не затверджувався Міністерством оборони України.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України, попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Проте, таких істотних умов договору оренди як термін, на який укладається договір, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія, передбачених ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в попередньому договорі не зазначено.

Згідно ч. 5 ст. 182 Господарського кодексу України, відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В порушення ст. 635 Цивільного кодексу України, попередній договір оренди №1 не містить певного строку укладення основного договору, істотні умови договору оренди, як це передбачено законом для переданого в оренду військового майна, не зазначені.

Зі змісту попереднього договору оренди № 1, вбачається, що будь-яких зобовязань щодо укладення основного господарського договору оренди у певний строк умовами попереднього договору взагалі не передбачено.

Предметом цього договору є відносини сторін щодо оренди нерухомого майна, які виникли з моменту підписання попереднього договору оренди №1. На підставі цього договору був переданий об'єкт, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого військового майна в оренду.

Таким чином, оцінюючи викладені обставини, встановлені перевіркою, а також наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що під час укладення Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя та ТОВ “Імперія” попереднього договору оренди №1 від 30.04.2010р. оренди нежитлового приміщення, сторонами порушені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Так, на порушення вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, укладений попередній договір оренди №1 суперечить актам цивільного законодавства, а саме вимогам ст. ст. 5. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, ст. 182 Господарського кодексу України та ст. 635 Цивільного кодексу України.

Також, в супереч ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, договір укладений особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності - начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, який не може укладати договір щодо передачі в оренду нерухомого військового майна без дозволу органу уповноваженого управляти військовим майном тобто Міністерства оборони України.

За таких обставин вимога про визнання недійсним на майбутнє попереднього договору оренди № 1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя та ТОВ “Імперія”, підлягає задоволенню.

Беручи до уваги, що обєкт оренди - нерухоме військове майно, загальною площею 174,5 м , яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, перебуває у користуванні ТОВ “Імперія” безпідставно, відповідно до ст. 387 ЦК України, зазначене у договорі нерухоме військове майно повинно бути повернуто Міністерству оборони України, за актом прийому-передачі, згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Отже, судом задовольняється вимога про зобовязання відповідача 1 повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі № 1, загальною площею 174,5 м2, яке є державною власністю, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Кругова-Іванова.

Оскільки права та обов'язки за договором передбачалися лише на майбутнє, у зв'язку з чим можливість настання їх за рішенням суду повинно припинитися на підставі ч.2 ст.236 Цивільного кодексу України, тобто у майбутньому, з дати набрання рішення законної сили.

Пункт 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб.

Відповідно до Розяснення Президії ВАСУ від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач 1 надав суду клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, у зв'язку з підготовкою документів для укладення нового договору оренди, перебуванням у нежитловій будівлі частини великої кількості виробництва та матеріальних цінностей, які необхідно перевезти до іншого міста.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, суспільну необхідність, правову позицію позивача, суд визнав за можливе відстрочити виконання рішення суду на 4 місяці до 27.08.2011 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє попередній договір оренди № 1 від 30 квітня 2010р. нерухомого військового майна, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імперія”.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія” (код ЄДРПОУ 32068447) повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі №1, загальною площею 174,5 м2, яке є державною власністю, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Кругова-Іванова. Відстрочити виконання рішення в цій частині на 4 місяці до 27.08.2011 р. включно .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІЯ” (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 17, кв. 6, код ЄДРПОУ 32068447) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІЯ” (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 17, кв. 6, код ЄДРПОУ 32068447) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 2205003, символ звітності банку 264) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з квартирно експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з квартирно експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 2205003, символ звітності банку 264) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 13.05.2011р.