Рішення № 18534371, 03.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" жовтня 2011 р. Справа № 2/5007/97/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М. <Поле для тексту >

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" (м.Бердичів) <В особі(назва) ><Поле для тексту >

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир) <Поле для тексту >

про стягнення 27 597,20 грн. <Поле для тексту >

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 27597,20грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між ТОВ «Бердичівська фабрика морозива» (продавець) та ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (покупець) був укладений договір на поставку молока №5. Відповідно до п. 1.1. цього Договору, продавець (позивач) зобов'язався передавати у власність покупцю товар, а покупець (відповідач), в свою чергу, зобов'язався приймати товар та здійснювати його оплату в порядку, передбаченому Договором. Згідно п. 1.2. Договору, товаром, який передається за його умовами є молоко коров'яче охолоджене.

На виконання умов договору, позивач за період з 28.01.2011р. по 03.02.2011р. відпустив відповідачу товар на загальну суму 33276грн. 17коп. , що підтверджується видатковою накладною №СБФбц-00000144 від 28 січня 2011р. на суму 16661,63грн., спеціальною товарною накладною від 28.01.2011 року на 4628,23 кг; видатковою накладною №СБФбц-00000189 від 03 лютого 2011р. на суму 16614,54грн., спеціальною товарною накладною від 03.02.2011 року на 4615 кг та довіреностями на отримання товару №1315 від 10.01.2011р., №1402 від 01.02.2011р. виданих на ім'я ОСОБА_2 (а.с.10-15).

Відповідно до п. 4.2. Договору, ціна кожної партії товару вказується в накладних на товар. За п. 4.1. Договору, покупець здійснює оплату поставленої партії товару по факту її поставки або протягом 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару. Згідно до п. 5.2. Договору, моментом поставки кожної окремої партії товару є дата, вказана у накладній на відповідну партію товару. Згідно п. 5.1. Договору, поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений строк.

Позивач направляв в адресу відповідача претензію за вих. №185 від 03.08.11р. з вимогою сплатити борг в розмірі 33276грн.17коп., але грошових коштів відповідач не перерахував та відповіді на претензію не надав (а.с.16-20).

Крім того, 01.01.11 між Позивачем та Відповідачем, був укладений Договір поставки №4 на поставку молока знежиреного пастеризованого (ДСТУ 2661-94), згідно якого Позивач здійснював поставку товару (а.с.20-21).

Станом на 03 серпня 2011 року, заборгованість Відповідача перед позивачем , за двома договорами складала 49716,17грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.06.2011р. (а.с.22).

05 серпня 2011 року між ТОВ «Бердичівська фабрика морозива»(новий боржник), ТОВ «Три ведмеді»(первісний боржник) та Відповідачем - ДП «Молочний завод»ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд»(кредитор) була підписана Угода про переведення боргу (надалі- Угода), згідно п.1 якої, позивач прийняв на себе зобов'язання первісного боржника (ТОВ"Три ведмеді") по відшкодуванню Відповідачу коштів на загальну суму 22118грн.97коп. (а.с.24-25).

05 серпня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Угоду №2 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (а.с.26), за умовами якої, у відповідності до угоди про переведення боргу від 05.08.11, сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 22118,97грн.

При цьому, відповідно до п. 1.4. Угоди №2, Відповідач залишився частково зобов'язаним перед Позивачем по оплаті отриманого товару згідно видаткової накладної № СБФбц-00000144 від 28 січня 2011р. в розмірі 10982грн.63коп.

Крім того, в повному обсязі залишається не оплаченим товар прийнятий Відповідачем на підставі видаткової накладної №СБФбц-00000189 від 03 лютого 2011р. на суму 16614,54грн.

Сторони дійшли згоди про те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 27597грн.20коп., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом звірки розрахунків станом на 31.08.2011 (а.с.23).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 27597,20 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10000,м. Житомир, вул.Ватутіна,45; код 32176931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" (13300,м.Бердичів, вул.Володарського,65, код 35006493) - 27597,20грн. боргу, 275,97грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)