Рішення № 18534079, 22.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.11р.Справа № 38/5005/10762/2011

За позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 12 382, 20 грн. заборгованості за договором поставки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 03.08.10р.

Від відповідача: ОСОБА_2, провідний юрисконсульт за довіреністю №52-16/33 від 12.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до суду про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 9 555 грн. інфляційних збитків за період з 02.04.11р. по 30.06.11р., 2 827, 20 грн. 3% річних за період з 13.04.11р. по 11.07.11р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.10р. у справі №3/122-10, з відповідача на користь позивача стягнута сума основного боргу у розмірі 382 200 грн. за договором поставки №113д від 18.02.08р., інфляційні втрати у сумі 70 324, 80 грн., 3% річних у сумі 20 653, 30 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області №26/5005/5700/2011 від 31.05.11р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.11р. залишено без змін, з відповідача на користь позивача стягнута сума інфляційні збитки у сумі16 052, 40 грн. за період з 02.12.10р. по 01.04.11р., 3% річних у сумі 4 146, 66 грн. за період з 02.12.10р. по 12.04.11р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що діючим законодавством (ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України) не передбачено такого способу захисту як стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 08.09.11р. було оголошено перерву до 29.09.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.10р. у справі №3/122-10 встановлено факт укладення 02.04.09р. між дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація" і приватним підприємством "Тех.-Вайтер" договору №1 про відступлення права вимоги, яким Первісний кредитор (ПП "Тех.-Вайтер") відступає, а Новий кредитор (ДП з ІІ "Промтехкомплектація") набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із п.5.2 Договору поставки №113д від 18.02.08р., укладеного Первісним кредитором з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (п. 1.1 договору).

Також, встановлено факт поставки приватним підприємством "Тех.-Вайтер" на виконання умов договору поставки №113д від 18.02.08р. відкритому акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" товару на загальну суму 382 200 грн.

Вказаним рішенням з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ стягнута сума основного боргу у розмірі 382 200 грн. за договором поставки №113д від 18.02.08р., інфляційні збитки у сумі 70 324, 80 грн. та 3% річних у сумі 20 653, 30 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області №26/5005/5700/2011 від 21.05.11р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.11р. залишено без змін, з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ стягнуто 16 052, 40 грн. інфляційних збитків за період з 02.12.10р. по 01.04.11р., три відсотки річних у сумі 4 146, 66 грн. за період з 02.12.10р. по 12.04.11р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Причиною виникнення спору у справі є не погашення відповідачем суми основного боргу за договором поставки №113д від 18.02.08р., стягнутого рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.10р. №3/122-10.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.11р. порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що зобов'язання по оплаті в період з 02.04.11р. по 11.07.11р. залишались не виконаними.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Заперечення відповідача не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.

В законодавстві відсутнє обмеження щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та річних після винесення рішення судом про стягнення боргу.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобовязання з оплати виконаних робіт є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивача щодо стягнення 9 555 грн. інфляції грошових коштів за період з 02.04.11р. по 30.06.11р., 2 827, 20 грн. 3% річних за період з 13.04.11р. по 11.07.11р. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова,44, код ЄДРПОУ 31313130) 9 555 грн. інфляційні збитки, 2 827, 20 грн. 3 % річних, 123, 82 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяЕ.М. Бондарєв Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 30 вересня 2011р.