Ухвала суду № 1853295, 12.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Карпинець В.І.                                                                         Справа № 22а-1033/08

Господарський суд Закарпатської обл. (№ 14/146)                                                        Рядок статзвіту № 34

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

12 травня 2008 року                                                                                                  м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Греци Я.В., довіреність від 04.06.2007р.,

пред-ка відповідача -    Борсенка О.В., довіреність № 6067/7/10-00 від 26.06.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатськоїобл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 02.08.2007р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ “Великобичківський консервний завод” до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Рахівському районі Закарпатськоїобл.про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

14.06.2007р. позивач ВАТ “Великобичківський консервний завод”звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі Закарпатськоїобл. № 0001162301/0/1202/377880/10204 від 08.12.2006р., № 0001162301/1/1432/377880/11656 від 29.12.2006р., № 0001162301/2/350/377880/2225 від 07.03.2007р., № 0000022301/2/351/377880/2226/1117/7/25-055 від 07.03.2007р., № 0001162301/3/677/377880/5036 від 22.05.2007р., № 0000022301/3/676/377880/5035 від 22.05.2007р., а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати (а.с.2-4).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 02.08.2007р. заявлений позов задоволено, визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі Закарпатськоїобл. № 0001162301/0/1202/377880/10204 від 08.12.2006р., № 0001162301/1/1432/377880/11656 від 29.12.2006р., № 0001162301/2/350/377880/2225 від 07.03.2007р., № 0000022301/2/351/377880/2226/1117/7/25-055 від 07.03.2007р., № 0001162301/3/677/377880/5036 від 22.05.2007р., № 0000022301/3/676/377880/5035 від 22.05.2007р. (а.с.78-84).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у Рахівському районі Закарпатськоїобл., яка покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.88-91).

Апелянт вказує, що по результатам проведеної перевірки позивача підтверджується рух винопродукції в липні-вересні 2006 року, що була використана підприємством для виробництва яблучного оцту натурального.

Також матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що підприємство мало намір використати продукцію для переробки, однак це стало неможливим через її непридатність, по причині чого у листопаді 2006 року були проведені коригування даних бухгалтерського обліку і звітності щодо залишків виноматеріалів, а також твердження про те, що для виготовлення яблучного оцту були використані виключно наявні на підприємстві яблучні зброджені соки.

За таких умов позивачем порушено вимоги ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та п.«а» ст.3 Декрету КМ України «Про акцизний збір», в результаті чого донараховано акцизний збір в сумі 51188 грн. 17 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 20475 грн. 27 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена виїзна планова документальну перевірка ВАТ «Великобичківський консервний завод»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 61/2351/00377880 від 30.11.2006р. (а.с.6-31).

У вказаному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та п.«а» ст.3 Декрету КМ України «Про акцизний збір», в результаті чого донараховано акцизний збір в сумі 51188 грн. 17 коп. Виявлені порушення полягали у використанні підприємством у липні 2006 року 3387,74 дал. виноматеріалів для виробництва яблучного оцту.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162301/0/1202/377880/10204 від 08.12.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з акцизного збору в розмірі 71663 грн. 44 коп., з яких: 51188 грн. 17 коп. - основний платіж та 20475 грн. 27 коп. – нараховані штрафні санкції (а.с.32).

За наслідками оскарження позивачем первинного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

* № 0001162301/1/1432/377880/11656 від 29.12.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з акцизного збору із вироблених в Україні товарів виноробної продукції в розмірі 71663 грн. 44 коп., з яких: 51188 грн. 17 коп. - основний платіж та 20475 грн. 27 коп. – нараховані штрафні санкції, як повторно прийнятого за наслідками розгляду скарги платника податку-позивача (а.с.37);

* № 0001162301/2/350/377880/2225 від 07.03.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з акцизного збору із вироблених в Україні товарів виноробної продукції в розмірі 71663 грн. 44 коп., з яких: 51188 грн. 17 коп. - основний платіж та 20475 грн. 27 коп. – нараховані штрафні санкції, як повторно прийнятого за наслідками розгляду скарги платника податку-позивача (а.с.35);

* № 0000022301/2/351/377880/2226/1117/7/25-055 від 07.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5118 грн. 82 коп. по акцизному збору із вироблених в Україні товарів виноробної продукції (а.с.36);

* № 0001162301/3/677/377880/5036 від 22.05.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання з акцизного збору із вироблених в Україні товарів виноробної продукції в розмірі 71663 грн. 44 коп., з яких: 51188 грн. 17 коп. - основний платіж та 20475 грн. 27 коп. – нараховані штрафні санкції, як повторно прийнятого за наслідками розгляду скарги платника податку-позивача (а.с.34);

* № 0000022301/3/676/377880/5035 від 22.05.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5118 грн. 82 коп. по акцизному збору із вироблених в Україні товарів виноробної продукції, як повторно прийнятого за наслідками розгляду скарги платника податку-позивача (а.с.33).

У вказаних податкових повідомлення-рішеннях були визначені нові строки сплати податкових зобов’язань по основному платежу та застосованим штрафним санкціям.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що фактичні обставини справи та зібрані по справі докази не підтверджують факту використання позивачем підакцизної продукції для переробки і виробництва яблучного оцту.

В основу наведеного твердження господарським судом покладені довідка про обстеження ВАТ «Великобичківський консервний завод» від 25.07.2006р. (а.с.38), інвентаризаційний опис залишків винопродукції від 10.08.2006р. (а.с.41-42), лист голови Рахівської районної державної адміністрації № 47/01-09 від 12.02.2007р. (а.с.46), бухгалтерську довідку № 58 від 19.07.2007р. (а.с.69), із яких вбачається, що виноматеріали із вмістом спирту понад 5 відсотків обороту для виробництва оцту не використовувалися і станом на 30.07.2007р. наявні на ВАТ «Великобичківський консервний завод» в залишку виноматеріалів підакцизних в кількості 3379,74 дал., при цьому втрати при перекачках склали 8,0 дал.

Також даними звітності по формі № 2РС про надходження та використання спирту виробниками спиртовмісної продукції за листопад 2007 року підтверджується коригування показників раніше поданої звітності за липень, а також наявність у залишку таких виноматеріалів в кількості 3387,74 дал. (а.с.72-73).

Судом першої інстанції вірно дана оцінка купажному листу від 03.07.2006р. та іншим документам, на які покликався відповідач, оскільки такі не свідчать про фактичну кінцеву переробку виноматеріалів на яблучний оцет.

Натомість, матеріалами справи стверджується факт обробки частини залишків виноматеріалів бентонітовою суспензією для її освітлення, подальшої спроби відновити процес бродіння і розлиття оцту. Оскільки вказана рідина не освітлювалась, залишалась мутною, тому підприємством спробу було припинено.

Щодо звітності про надходження та використання спирту виробниками спиртовмісної продукції по формі № 2РС, то позивач допущену в них у липні 2006 року помилку відкоригував і відобразив наявність у залишках підакцизної продукції в кількості 3387,34 дал. (а.с.70-73).

Оскільки відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних та допустимих доказів фактичного використання підприємством підакцизної продукції для виробництва яблучного оцту, враховуючи обґрунтованість покликань позивача про те, що для виробництва оцту у серпні 2006 року підприємством було використано 500 дал. яблучного соку збродженого (міцність 0,4 відсотків оборотів), який не являється підакцизною продукцією, то колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позивач в розглядуваному випадку не здійснював господарських операцій, які є об’єктами оподаткування акцизним збором.

За таких обставин сума податкового зобов’язання з акцизного збору визначена податковим органом позивачу безпідставно, при цьому неправомірним є також нарахування штрафних санкцій, в тому числі і в додатковому розмірі застосованої штрафної санкції за наслідками розгляду скарги платника податку.

            Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатськоїобл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 02.08.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.