Ухвала суду № 18528453, 28.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-43004/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Донець Т.С., Моргун І.Ю.,

представника відповідача – Корнелюк М.П., Литвинчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі № 2а-10637/10/2670

за позовом Державного підприємства «Київський ремонтний завод «Радіан»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Київський ремонтний завод «Радіан», правонаступником якого є Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»(далі –позивач), звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі –відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 05 липня 2010 року № 0001882306/0/24045 по формі «Р»на суму 2534070,76 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, від 05 липня 2010 року № 0001882306/0/24045 по формі «Р»на суму 2534070,76 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, від 05 липня 2010 року № 0001882306/0/24045 по формі «Р»на суму 2534070,76 грн. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь ДП «Київський ремонтний завод «Радіан» з Державного бюджету України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДП ДК «Укрспецекспорт» - ДП «Укроборонсервіс», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 15 червня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої було складено акт №3879/2306/07796404 від 15 червня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог статей 5, 7, 13 Закону України «Про плату за землю», статті 206 Земельного кодексу України, яке полягало у заниженні суми податкового зобов’язання по податку на землю за період з 15 червня 2007 року по 31 березня 2010 року на загальну суму 1691126,97 грн., зокрема, в 2007 році на суму 298835,75 грн., в 2008 році на суму 733706,56 грн., в 2009 році на суму 578464,81 грн., в 1-му кварталі 2010 року на суму 80119,85 грн.

05 липня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001882306/0/24045, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: плата за землю у розмірі 2534070,76 грн., у тому числі 1691127,97 грн. –за основним платежем, 842889,79 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

          Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем у відповідності до статті 14 Закону України «Про плату за землю»самостійно обчислювалася сума земельного податку та подавалися до податкового органу відповідні податкові декларації, виходячи із площі території земельної ділянки 9,7 га, яка необхідна для обслуговування об’єктів нерухомості, що знаходилися у розпорядженні позивача. Також суд виходив з того, що податковим органом була неправомірно неврахована нормативна оцінка земельної ділянки, вказана у довідці Головного управління земельних ресурсів № 143 від 04 листопада 2008 року.

          Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у відповідності до статті 13 Закону України «Про плату за землю»позивач повинен був сплачувати земельний податок, виходячи із розміру земельної ділянки, який вказаний у державному земельному кадастрі.

Однак, погодитися з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалі справи, згідно наказу Міністра оборони України від 11 січня 2002 року № 15 «Про створення ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»і затвердження його статуту»та згідно наказу Головнокомандувача військ протиповітряної оборони Збройних Сил України від 31 грудня 2002 року «Про ліквідацію військового господарства військових частин А2304, А2329, А2354, А2368, А3445 та призначення ліквідаційної комісії»на основних фондах, оборотних коштах та інших цінностях, відображених у балансі 452 Технічної бази (ремонту і зберігання озброєння Збройних Сил ППО), юридична адреса: 03093, м. Київ, вул. Россошанська, 3-А, було створене ДП «Київський ремонтний завод «Радіан», яке стало правонаступником 452 Технічної бази (ремонту і зберігання озброєння Збройних Сил ППО) (військова частина А3445). Зазначене майно закріплено за ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»на праві повного господарського відання.

В свою чергу, військова частина А3445 була правонаступником військової частини 03310, яка здійснювала технічних звіт по встановленню зовнішніх меж користування земельної ділянки.

Разом з цим, згідно розпорядження заступника Головнокомандувача військ протиповітряної оборони Збройних Сил України від 19 серпня 2003 року було запропоновано військовій частині А3445 передати, а військовій частині А0624 прийняти будівлі і споруди військового містечка № 182 (згідно затвердженого плану Головнокомандувача військ протиповітряної оборони Збройних Сил України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 року № 448-р «Про передачу будівель військового містечка № 182»було вирішено Прийняти пропозицію Міноборони та ДК «Укрспецекспорт»про передачу із сфери управління Міноборони будівель № 27, 28, 71, 77 військового містечка № 182 у м. Києві по вул. Росошанській, 3-А ДК «Укрспецекспорт». Закріпити зазначені будівлі за ДК «Укрспецекспорт»на праві повного господарського відання.

Пунктом 2 рішення Київської міської ради VIII сесії IV скликання від 28 грудня 2004 року № 1137/2547 «Про надання ДП ДК «Укрспецекспорт»- ДП «Укроборонсервіс»земельних ділянок для експлуатації та обслуговування адміністративно-офісних та виробничих будівель на вул. Россошанській, 3-а, 3-б, 3-в у Дарницькому районі м. Києва»(в редакції рішення Київської міської ради від 26 червня 2007 року № 1018/1679) було вирішено надати ДП ДК «Укрспецекспорт»- ДП «Укроборонсервіс», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в постійне користування земельні ділянки загальною площею 1,15 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 березня 1976 року № 230/5 «Про відведення КЕЧ КВО земельної ділянки під житлове та культурно-побутове будівництво в Дарницькому районі»та від 09 серпня 1948 року № 17с, у зв'язку з передачею будівель і споруд у повне господарське відання підприємства (наказ від 03 жовтня 2003 року № 223, акт приймання-передачі нерухомого майна від 05 вересня 2003 року).

Крім іншого, наказом Міністра оборони України від 14 листопада 2005 року № 684 «Про додаткове наділення основними фондами ДП «Інвестжитло»»було наказано командувачу Повітряних Сил Збройних Сил України вилучити з балансу військової частини А0624 і безоплатно передати у якості наділення основними фондами, а директору ДП «Інвестжитло»прийняти на баланс як основні фонди комплекс будівель згідно з переліком нерухомого майна військової частини А0624 Повітряних Сил Збройних Сил України військового містечка № 182 (м. Київ, вул. Россошанська, 3-А), що передається на баланс ДП «Інвестжитло».

В подальшому, будівлі, які були передані ДП «Інвестжитло», згідно рішення суду були передані ДП «Крез-Інвест», яке, в свою чергу, згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 27 червня 2008 року передало у власність, а ТОВ «Айперон Інвест»прийняло майно, яким є нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці площею 59421,00 м2, за адресою: м. Київ, Россошанська, буд. 3, перелік яких наведено у пункті 2 цього договору.

Відповідно до дублікату свідоцтва про право власності від 07 лютого 2006 року Головне управління комунальної власності міста Києва посвідчило, що комплекс будівель площею 11017,50 м2, який розташований у місті Києві за адресою: вул. Россошанська, 3-А, дійсно належить державі Україна (код 00019593) на праві державної власності, згідно переліку будівель, який наведений у цьому свідоцтві.

Матеріали справи містять також договір купівлі-продажу від 15 грудня 2009 року, укладений між ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»(продавець) та ДП Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»- ДП «Укроборонсервіс»(покупець), відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцю нерухоме майно (нежилі будівлі), перелік яких наведений у пункті 1.1 статті 1 цього договору, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3-А; а також договір купівлі-продажу від 29 грудня 2009 року, укладений між ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»(продавець) та ТОВ «Благодать ХХІ»(покупець), відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцю будівлю № 82 –пожежне депо (літ. Б), загальною площею 1060,90 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3-А.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням земельних ресурсів була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, результати якої оформлені актом № 45/02 від 26 січня 2009 року, а саме –земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3-А у Дарницькому районі м. Києва, к.н. 63:438:015, яка використовується ДП «Київський ремонтний завод «Радіан», якою було встановлено, що на вказаній земельній ділянці також розташовані: ДП «Укроборонсервіс», військова частина А2287, ТОВ «Айперон Інвест». Площа, яка використовується ДП «Київський ремонтний завод «Радіан», по факту складає приблизно 9,7 га.

Згідно довідки Головного управління земельних ресурсів № 143 від 04 листопада 2008 року «Про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 63:438:015)»нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 177220,66 м2 складає 92297271,05 грн.

Як вбачається з акту перевірки, в ході позапланової документальної перевірки ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року щодо правильності обчислення та повноти перерахування до бюджету податку за землю була встановлена розбіжність в площі земельної ділянки за даними земельно-кадастрової інформації та площі, за яку ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»фактично сплачувало земельний податок, оскільки згідно даних витягу з державного земельного кадастру за ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»рахувалась площа земельної ділянки 177220,66 м2, а звітувало підприємство до податкового органу за земельну ділянку площею 51170,00 м2.

Зокрема, у акті перевірки зазначено, що на запит податкового органу Київське управління земельних ресурсів надало відповідь за № 07/387 5046 від 19 лютого 2009 року, згідно якої за ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»зареєстрована земельна ділянка (кадастровий номер 63:438:015) згідно з технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування по вул. Россошанській, 3-А площею 177157,24 м2 з 15 червня 2007 року, площею 177220,66 м2 з 31 жовтня 2008 року площею 102449,5 м2 з 08 грудня 2009 року по теперішній час.

Вказані висновки податкового органу слугували підставою для визначення ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: плата за землю у розмірі 2534070,76 грн.

Разом з цим, матеріали справи містять довідку Головного управління земельних ресурсів від 19 березня 2007 року, надану на запит ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»від 12 лютого 2007 року № 37, в якій вказано, що станом на 12 березня 2007 року в автоматизованій системі ПК «Кадастр»земельні ділянки за ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»в межах міста Києва не зареєстровані. Станом на 12 березня 2007 року в автоматизованій системі ПК «Кадастр»земельна ділянка кадастровий номер 63:438:015 площею 177154,24 м2 у пров. Россошанському у Дарницькому районі міста Києва зареєстрована за військовою частиною 03310 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж користування земельною ділянкою. Документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою, визначені чинним законодавством, у головному управлінні не зареєстровані.

Згідно плану Управління в справах будівництва та архітектури міста Києва земельної ділянки в м. Києва по вул. Россошанській Дарницького району, що рішенням Виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 05 квітня 1976 року № 321/37 за проектом Управління у Справах Будівництва та Архітектури міста Києва відведено в користування КЕУ КВО під розташування існуючої військової частини 03310, будівництво побутово-господарчих приміщень та складів, площа ділянки 7 га 5498 м2.

Матеріали справи містять також довідку Головного управління земельних ресурсів від 29 червня 2010 року за № 07-378/19858, в якій вказано, що в автоматизованій системі ПК «Кадастр»згідно з технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування (із внесеними змінами) земельна ділянка обліковий код 63:438:015 зареєстрована за ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»: з 15 червня 2007 року по 23 жовтня 2007 року площа 177157,24 м2, з 23 жовтня 2008 року по 08 грудня 2009 року площа 177220,66 м2, з 08 грудня 2009 року по даний час площа 102449,5 м2.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У статті 5 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом статті 15 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов’язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У частинах 1, 2 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній до 05 квітня 2009 року) було встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній до 05 квітня 2009 року) було передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Законом України від 05 березня 2009 року № 1066-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок», який набрав чинності 05 квітня 2009 року, статтю 125 Земельного кодексу України було викладено в такій редакції: «Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав».

Статтю 126 Земельного кодексу України згідно із Законом України від 05 березня 2009 року № 1066-VI було викладено в такій редакції: «Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку».

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

Законом України від 05 листопада 2009 року № 1702-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю»(особливий порядок набрання чинності яким встановлено самим Законом) до вказаних вище статей були внесені зміни.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Водночас стаття 120 Земельного кодексу України і в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, не давала підстав для іншого розуміння її змісту.

          За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач повинен був сплачувати земельний податок, виходячи із розміру земельної ділянки, який вказаний у державному земельному кадастрі, є неправомірним.

          Разом з цим, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, не встановив, чи складався технічний звіт по встановленню зовнішніх меж користування земельною ділянкою ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»та земельна ділянка якою площею перебувала у користуванні (господарському віданні) позивача у перевіряємий період з урахуванням реалізації останнім будівель та споруд іншим суб’єктам господарювання.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обов’язковому встановленню, оскільки мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим – рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимоги норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вказує, що при новому розгляді справи суду першої інстанції слід виходити з того, що до вказаних правовідносин перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державного підприємства «Укроборонсервіс»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко