Ухвала суду № 18526849, 29.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"29" вересня 2011 р. Справа № 2а-4895/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Малахової Н.М.

Мацького Є.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лабунської Ю.В. ,

за участю представників сторін

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" квітня 2011 р. у справі № 2а-4895/10/1770 за позовом Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС-цукор" <Текст >до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2010 року Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору (надалі ПП) "Овас-цукор" звернулося до суду з вказаною позовною заявою, вимоги за якою збільшило (а.с. 95 том 1, а.с.2 том 2), та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції:

від 02.07.2010 року № 0002212342/0, від 02.08.2010 року № 0002212342/1, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 5 079 156,90 грн., у тому числі основний платіж 2 744 474,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 2 334 682,90 грн.;

від 02.07.2010 року № 0002231715/0, від 02.08.2010 року № 0002231715/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" на загальну суму 2099,54 грн., у тому числі основний платіж 589,12 грн., штрафна (фінансова) санкція 1510,42 грн.;

від 02.07.2010 року № 0002241715/0, від 02.08.2010 року № 0002241715/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" на загальну суму 2674,97 грн., у тому числі основний платіж 1783,31 грн., штрафна (фінансова) санкція 891,66 грн.

від 15.10.2010 року № 0002212342/2, № 0002241715/2, № 0002231715/2.

Також, просило визнати протиправним та скасувати рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі МДПІ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002222352/0 від 02.07.2010 року (23.09.2010 року) на суму 2214,53 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0002212342/0, від 02.08.2010 року № 0002212342/1, від 15.10.2010 року № 0002212342/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 5 079 156,90 грн., в тому числі основний платіж 2 744 474,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 2 334 682,90 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

У апеляційній скарзі Гощанська МДПІ просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судове рішення в цій частині не відповідає вимогам закону, судом не повно надано оцінку розрахункам, поясненням та розшифровкам які долучені до справи та які були підставою прийняття податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17.05.2010 року по 14.06.2010 року Гощанською МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством, що повністю належить іноземному інвестору "Овас-цукор", за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено акт № 223/2342/32522307 від 21.06.2010 року (а.с. 101-154 т.1).

За змістом висновків, які містяться в розділі 4 акту перевірки встановлено порушення:

1) п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2 744 474 грн., у тому числі по періодах:

1 квартал 2009 року - 143 267 грн.

3 квартал 2009 року - 1 696 023 грн.

4 квартал 2009 року - 170 397 грн.

1 квартал 2010 року - 734 878 грн.

3) п.3.1 ст.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, - зазначено у звіті без підтверджуючих документів, що б підтверджували сплату готівкових коштів на суму 2 214,53 грн.;

4) п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст.3, пп.4.2.9, пп.4.2.15 п.4.2, пп.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст., пп. "а" пп. 20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями, по яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 589,12 грн., в тому числі з 2009 рік 583,72 грн., за 2010 рік 5,40 грн. та нараховано штраф у розмірі 15% в сумі 332,18 грн.;

5) ст.3.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" № 1963-XII від 11.12.1991 року із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з власників транспортних засобів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року на суму 1783,31 грн., в тому числі за 2009 рік 1346,31 грн., за 2010 рік 437 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, Гощанською МДПІ 02 липня 2010 року прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0002212342/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" усього 5 079 156,90 грн., у тому числі за основним платежем 2 744 474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкція 2 334 682,90 грн. (а.с.49 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0002231715/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" усього 2099,54 грн., у тому числі за основним платежем 589,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1510,42 грн. (а.с.51 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0002241715/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" усього 2674,97 грн., у тому числі за основним платежем 1783,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 891,66 грн. (а.с.50 т.1),

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002222352/0 на суму 2214,53 грн. за порушення п.3.1 ст.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (а.с.3 т.2).

За результатами адміністративного оскарження рішень податкового органу, Гощанською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань: від 02.08.2010 року № 0002212342/1, № 0002241715/1, № 0002231715/1 (а.с.74,75,76 т.1), від 15.10.2010 року № 0002212342/2, № 0002231715/2, № 0002241715/2 (а.с.96,97,98 т.1), та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010 року № 0002222352/0 на суму 2214,53 грн. (а.с.6 т.2).

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Гощанської МДПІ:

від 02.07.2010 року № 0002231715/0, від 02.08.2010 року № 0002231715/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" на загальну суму 2099,54 грн., у тому числі основний платіж 589,12 грн., штрафна (фінансова) санкція 1510,42 грн.;

від 02.07.2010 року № 0002241715/0, від 02.08.2010 року № 0002241715/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" на загальну суму 2674,97 грн., у тому числі основний платіж 1783,31 грн., штрафна (фінансова) санкція 891,66 грн.

від 15.10.2010 року № 0002212342/2, № 0002241715/2, № 0002231715/2.

Також, в частині визнання протиправним та скасування рішення Гощанської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002222352/0 від 02.07.2010 року (23.09.2010 року) на суму 2214,53 грн.

Судове рішення в названій частині не оскаржується, а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0002212342/0, від 02.08.2010 року № 0002212342/1, від 15.10.2010 року № 0002212342/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 5 079 156,90 грн., в тому числі основний платіж 2 744 474,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 2 334 682,90 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковим органом належними та допустимими доказами не доведено порушення ПП "Овас-Цукор" вимог п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року ПП "Овас-цукор" в рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" задекларовано 989 961 грн. (а.с. 198-200 т.1), що узгоджується з вимогами пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97, чинній на час виникнення та існування спірних прав.

Виходячи з норм вказаного Закону, доказами допущеного порушення платником податків можуть слугувати підтверджені первинними бухгалтерськими документами факти отримання коштів платником податків чи факти відвантаження продукції.

Однак, зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок податкового органу про заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) будь-якими первинними документами не обґрунтований. Наведена кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку платника податків, з покликанням на які відповідач вказує, що за даними перевірки доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2010 року становлять 1 038 018 грн., різниця між встановленими перевіркою та задекларованими платником податків становить 48 057 грн.

Вказаний висновок податкового органу спростовано судом першої інстанції при дослідженні документів бухгалтерського обліку ПП "Овас-цукор", а саме: витягу з головної книги підприємства за І квартал 2010 року по рахунку 79 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 36 за І квартал 2010 року в помісячному розрізі (а.с.31-32 т.2).

Судом правильно враховано, що згідно визначення, наведеного у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Згідно з вимогами пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Пунктами 1 і 3 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку та інструкцію про його застосування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291. Зокрема, рахунки Класу 2 призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Доходи підприємства (при реалізації) відображаються за кредитом рахунку 79 та кореспондують із дебетовими рахунками Класу 2.

З огляду на викладене, суд прийшов до правильного висновку, що відповідач не довів порушення ПП "Овас-цукор" пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а висновок про заниження валових доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг в 1 кварталі 2010 року в сумі 48 057 грн. є необгрунтованим.

Доводи апелянта про те, що суд однобічно підійшов до розгляду вказаного питання є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Також, є обгрунтованою позиція суду щодо неправомірних висновків податкового органу по заниженню задекларованих ПП "Овас-цукор" показників у рядку 01.2 декларацій "приріст балансової вартості запасів" за 2009 рік всього в сумі 827 348 грн., в тому числі по періодах: 9 місяців 2009 року - 827 348 грн., чим порушено п. 5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(а.с.107 т.1).

За змістом вказаної норми Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Затверджений наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства передбачає, що дані, наведені у декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності) (п.1.6); в основній частині та у додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом (п.3.1).

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом (а.с.107 т.1) в таблиці "розрахунок приросту/убутку по даних перевірки" вказано, що балансова вартість запасів на початок І кварталу 2009 року (на 01.01.2009 року) становить 15 808 261,00 грн. Однак, таке твердження первинними документами відповідачем не обгрунтовано та спростовано судом при розгляді справи.

Так, при дослідженні судом першої інстанції акту Гощанської МДПІ від 14 травня 2009 року за № 168/2342/32051496 про результати планової документальної перевірки за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підтверджується, що податковим органом встановлено балансову вартість запасів на кінець звітного періоду в розмірі 17 532 122,00 гривень (витяг з акту а.с.178-180 т.1).

Зазначена сума 17 532 122,00 грн. відповідає даним, наведеним ПП "Овас-цукор" в деклараціях з податку на прибуток підприємств та додатку К1/1 на початок 2009 року (а.с.183-192 т.1), а тому доводи апелянта про те, що такі висновки суду не підтверджені первинними документами не ґрунтується на доказах.

Окрім того, розбіжність при визначенні приросту/убутку балансової вартості запасів станом на початок 2009 року в розмірі 1 723 861,00 грн. відповідачем не обгрунтована, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження задекларованих показників у рядку 01.2 декларацій "приріст балансової вартості запасів" за 2009 рік є безпідставними.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо заниження доходу в декларації за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік на суму 9 599 250,00 грн., суд першої інстанції правильно виходив з того, що документи, на які посилається податковий орган як на підставу своїх вимог, а саме договір складського зберігання цукру від 09.12.2008 року, згідно якого Аграрний фонд (поклажодавець) передав на зберігання ПП "Овас-цукор" (зберігач) цукор загальною вартістю 9599250,00 грн. в кількості 3000 тонн, а також акт від 11.08.2009 року про відсутність вказаної кількості цукру в складському приміщенні ПП "Овас-цукор" (а.с.88-97 т.2) не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за яким виникають або припиняються зобов'язання платника податків перед бюджетом, а тому не можуть слугувати належним доказом заниження показників у рядку 0.6 декларацій "інші доходи".

Доводи апеляційної скарги щодо суперечливих висновків суду про невикористання у власній господарській діяльності позивачем цукру-піску не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки судом встановлено, що ПП "Овас-цукор" платіжним дорученням № 282 від 09.09.2009 року перераховано Аграрному фонду грошові кошти в сумі 9599250,00 грн. з призначенням платежу: "Відшкодування вартості 3000 т цукру, у тому числі ПДВ 1599875,00 грн." (а.с. 56 т.2).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача пояснила, що підприємством після проведення вказаної оплати для Аграрного фонду було включено до валових доходів в рядок 01.1 "доход від продажу товарів (робіт, послуг)" в 4 кварталі 2009 року суму 7999 375 грн., без помилково невключеної суми податку на додану вартість (1599875 грн.), а в 1 кварталі 2010 року включено до валових доходів в рядок 01.1 в сумі 1599875 грн., як "самостійно виправлені помилки в сторону збільшення".

З огляду на викладене, не відображення позивачем у рядку 0.6 декларацій "інші доходи" за 9 місяців 2009 року суми 9599250 грн. не призвело до заниження податкових зобовязань перед бюджетом, оскільки така ж сума включена підприємством в рядок 01.1 декларацій за IV квартал 2009 року та І квартал 2010 року (7 999 375,00 грн. та 1 599 875,00 грн. відповідно), тобто на вказану суму підприємством збільшено валові доходи.

Вказані дії позивача узгоджуються з вимогами п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Де зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Окрім того, пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Щодо правомірності записів в рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, судом першої інстанції в повній мірі досліджено, що на формування записів у зазначеному рядку мало вплив включення до його складу авансових платежів, зокрема:

згідно платіжного доручення № 5 від 25 грудня 2009 року ПП "Овас-цукор" перерахувало 4 900 000,00 гривень (в т.ч. ПДВ 816 666,67 грн.) для ТОВ "Гранд Хол",

згідно платіжного доручення № 2 від 25 грудня 2009 року ПП "Овас-цукор" перерахувало 5 693 000,00 гривень (в т.ч. ПДВ 993 833,33 грн.) для ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія". Всього без ПДВ перераховано 9 052 500,00 гривень. (а.с.117 т.2).

В 1 кварталі 2010 року відбулось повернення зазначених авансів, що в свою чергу мало вплив на дані, відображені в звітності по податку на додану вартість.

За результатом порівняльного аналізу податкової декларації з податку на прибуток за 2009 рік, до якої включені суми валових витрат в зв'язку із здійсненими авансовими платежами в грудні 2009 року (а.с.191-193 т.1), і податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року (а.с.118-124 т.2) та лютий 2010 року (а.с.125-130 т.2) судом встановлено відповідність сум, включених до складу валових витрат, та коригування податкового кредиту.

Так, в декларації по ПДВ за січень 2010 року (рядок 16.2. коригування податкового кредиту) включено "-" 3 417 550,00 грн., що кореспондує рядкам 55 та 56 розділу II "Коригування податкового кредиту" Додатку 1 до Декларації по ПДВ за січень 2010 року "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації".

В декларації по ПДВ за лютий 2010 року (рядок 16.2. коригування податкового кредиту) включено "-"50 833,00 грн., що кореспондує рядкам 9, 10 та 11 розділу II "Коригування податкового кредиту" Додатку 1 до Декларації по ПДВ за лютий 2010 року "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації".

Відповідно в декларації за 1 квартал 2010 року по податку на прибуток підприємств в рядку 05.1 (коригування валових витрат внаслідок зміни суми компенсації вартості робіт послуг) відображено із знаком "-" (мінус) 3 468 383,00 грн. (а.с.198 т.1).

З огляду на викладене, суд прийшов до правильного висновку, що платником підтверджено правомірність збільшення в 2009 році валових витрат в зв'язку із сплатою авансів, та підтверджено зменшення таких витрат в 1 кварталі 2010 року при поверненні коштів.

Після отримання видаткових накладних ПП "Овас-цукор" здійснено відповідні коригування звітності, оскільки збільшення валових витрат призвело до збільшення залишків продукції на складі, а відтак - зменшило показник убутку товарно-матеріальних цінностей.

З матеріалів справи убачається, що позивачем 07.05.2010 року, до початку перевірки (перевірку розпочато 17.05.2010 року), подано до Гощанської МДПІ Уточнювальний розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за III квартал 2009 року (а.с.83-84 т.2) та 11.05.2010 року Декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с.196-200 т.1).

Вказаним уточнюючим розрахунком були уточнені показники декларації за 9 місяців 2009 року, а саме:

рядок 01.2 "приріст балансової вартості запасів" +174426 (валові доходи);

рядок 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" +7525209 (валові витрати);

рядок 04.2 "убуток балансової вартості запасів" -9244508 (валові витрати);

рядок 04.13 "інші витрати, крім визначених" +1893725 (валові витрати).

В податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року уточнені показники:

рядок 04.1 "придбання товарів (робіт, послуг)": 1 квартал 2009 року 114833,97; 3 квартал 2009 року 1596661,03; 4 квартал 2009 року 8702253,00; всього уточнено 10413748;

рядок 04.2 "убуток товаро-матеріальних цінностей": 1 квартал 2009 року -601250,00; 2 квартал 2009 року -707584,00; 4 квартал 2009 року -8140744,33; всього уточнено -9 449 578,33;

рядок 04.13 "інші витрати, крім визначених": 1 квартал 2009 року 2778310,00.

Всього уточнено на суму 3742479,67 грн.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку розрахункам, поясненням та розшифровкам, які долучено до справи ,та які були підставою прийняття податкових повідомлень-рішень є безпідставними.

Відповідно до ст.5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Отже, дії позивача щодо уточнення даних податкової звітності є правомірними та узгоджуються з приписами вищезазначеного Закону. Однак, вони неправомірно не були враховані податковим органом при перевірці, про що свідчить не відображення показників уточнюючого розрахунку в таблицях на стор. 10, 12 та 16-17 акту перевірки.

Податковим органом не взято до уваги підтверджуючі документи, які обґрунтовують правомірність формування записів рядку 05.2 Декларації "самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів" (що призводило до зменшення зобов'язань), хоча таке коригування здійснювалось однією декларацією (за І квартал 2010 року), а також, без обґрунтування первинними документами бухгалтерського обліку зроблено висновок про завищення задекларованих показників у рядку 05.2 декларації "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" на 3111 623,00 гривень (стор.14 акту перевірки, абз.9).

Судом встановлено, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3771 за 1 квартал 2009 року, станом на початок періоду, рахувалась кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 в розмірі 3 849 310,00 грн. (безвідсоткова позика, надана останнім підприємству) та кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 в розмірі 1 530 000,00 грн. (безвідсоткова позика, надана останнім підприємству) (а.с. 131,132 т.2).

Зазначені позики (на загальну суму 5 214 310,00 грн.) були повернуті цим фізичним особам в 1 кварталі 2009 року.

Згідно із п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом, п. 11.1 ст.11 для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, тобто валові доходи та витрати визначаються не окремо за кожний квартал, а наростаючим підсумком з початку року.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємств передбачено формування даних наростаючим підсумком.

ПП "Овас-цукор" відобразило суми поверненої позики в рядку 05.2 податкової декларації з податку на прибуток в розмірі 3 111 623,00 грн. (а.с.198 т.1) відповідно до ст.5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".

Показники наявних в матеріалах справи оборотно-сальдових відомостей в поквартальному розрізі по всіх рахунках бухгалтерського обліку (а.с.20-32 т.2), в яких виділено показники по рахунках 20 (виробничі запаси), 22 (МШП), 23 (Виробництво), 26 (Готова продукція), 28 (Товари), відображені платником податків в деклараціях з податку на прибуток підприємств в додатку К1/1 у відповідних рядках.

При розгляді справи в суді першої інстанції, судом співставленні дані оборотно-сальдових відомостей з деклараціями по податку на прибуток (в тому числі додатком К1/1) та встановлено відповідність даних бухгалтерського обліку податковому обліку по рахунках 20, 22 та 28, а по 26 рахунку (готова продукція), оскільки в податковому обліку на відміну від бухгалтерського, береться до уваги лише матеріальна складова, а тому посилання апелянта на те, що судом не в повній мірі надано оцінку розрахункам, поясненням та розшифровкам які долучені до справи, та які були підставою прийняття податкових повідомлень-рішень є безпідставними.

З огляду на викладене, судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване судове рішення. Доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: Н.М. Малахова

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство,що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС-цукор" с.Бабин,Рівненська область, Гощанський район

3- відповідачу Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція вул. Незалежності, 31,смт. Гоща,35400

<Текст >