Ухвала суду № 18526703, 27.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2105/11

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю., суддів: Гонтарука В. М., Боровицького О. А.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача (апелянта) - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРЛАНД" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КУРЛАНД" з позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000262301/0 від 20.04.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області №0000262301/0 від 20.04.2011 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року прийнята з порушенням норм матеріального права, неправильним встановленням судом першої інстанції обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано всіх фактів які свідчать про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не надана належна правова оцінка доказам які свідчать про правомірність дій відповідача щодо заниження позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена перевірка ТОВ "КУРЛАНД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень - липень 2010 року. За результатами перевірки був складений акт №169/23/34657396 від 20.04.2011 року, яким встановлено порушення п. 8-1.3 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, далі - Закону) в результаті чого ТОВ "КУРЛАНД" завищило бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів за червень 2010 року на суму 534276,40 грн., за липень 2010 року на суму 274595,00 грн. та занизило податковий кредит по скороченій декларації з ПДВ в сумі 808871,40 грн. Відповідно до вказаного акту Жмеринською ОДПІ на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення №0000262301/0 від 20.04.2011 року.

Вважаючи дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000262301/0 від 20.04.2011 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати вказане рішення.

Задовольняючи вимоги позивача та скасовуючи податкове повідомлення - рішення №0000262301/0 від 20.04.2011 року, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідач в акті перевірки посилається на те, що ТОВ "КУРЛАНД" починаючи з 01.12.2010 року перебуває на спеціальному режимі оподаткування по ПДВ та подає до податкового органу дві декларації: загальну і скорочену. На момент переходу на спеціальний режим оподаткування у позивача рахувався залишок не відшкодованих сум ПДВ заявлених у рахунок майбутніх платежів по деклараціях за червень 2010 року у сумі 534276,40 грн., за липень 2010 року - 274595,00 грн., а від'ємне значення по даних деклараціях виникло за рахунок придбання ПММ, основних засобів, запасних частин, засобів захисту рослин та інших ТМЦ, для здійснення виробничої діяльності.

Посилаючись на пп. 8-1.10 ст. 8-1 Закон України "Про податок на додану вартість", суд першої інстанції зазначає, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені ст. 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, враховуючи, що термін дії свідоцтва позивача про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування починається з 01.12.2010 року (свідоцтво від 27.12.2010 року № 100315644), суд першої інстанції вважає, що всі операції, які відбувались з 01.12.2010 року, підлягають розподілу між загальною та скороченою декларацією. Всі інші операції, які відбувались до реєстрації на спеціальному режимі по ПДВ норми ст. 8-1 Закону не розповсюджуються.

Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції відносно скасування податкового повідомлення-рішення №0000262301/0 від 20.04.2011 року з огляду на наступне.

Згідно п. 9.5 ст. 9 Закону, заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу, а податковий орган, в свою чергу, зобов'язаний видати заявнику свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Відповідно до абзацу "а" пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону, виробничі фактори, а саме: товари (послуги), які придбані сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Відповідно до абзацу 2 п. "а" пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону, у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Отже, платники, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та інших операцій.

Якщо платником у межах однієї поставки здійснюється продаж товарів, які підпадають під спеціальний режим оподаткування, та тих, на які такий режим не поширюється, і на момент отримання попередньої оплати за такі товари платник не має можливості визначити фактичну частку товарів, які поставлятимуться у межах спеціального режиму оподаткування, а які - у загальному порядку, то податкові зобов'язання, обчислені на дату такої оплати, відображаються у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Після здійснення фактичної поставки товарів і визначення у ній фактичної частки сільськогосподарських товарів, поставлених у межах спеціального режиму оподаткування, платником здійснюються відповідні коригування у податковому обліку.

Відповідно до абзацу 5 п. 5.8 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року № 166 (із змінами та доповненнями) (далі - Наказ) при переході на спеціальний режим оподаткування коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 8-1.6 ст. 8-1 Закону.

У відповідності до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих потреб.

Абзацом 2 ч."а" зазначеного підпункту визначено, що у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду, що податкове повідомлення-рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Також, визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акта перевірки № 169/23/34657396 від 20.04.2011 року та направленню податкового повідомлення-рішення № 0000262301/0 від 20.04.2011 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, складаючи акт перевірки 20.04.2011 року і цим же числом приймаючи податкове повідомлення-рішення, позбавив законних прав платника податків на подання своїх заперечень на зазначений акт перевірки. Крім того, в акті від 20.04.2011 року Жмеринською ОДПІ не вказано конкретно з яких сум складається 808871,40 грн., тобто чи дійсно всі основні фонди приймали участь у господарській діяльності ТОВ "КУРЛАНД" в грудні 2010 року та в подальшому. Також не надано обгрунтування чому береться вся сума так званого податкового кредиту, а не пропорційно залишковій вартості основних фондів. Встановлено, що залишки запасів станом на 01.12.2010 року становили 3108628,00 грн., в тому числі ПДВ 816194,00 грн., ПДВ на залишки запасів було перенесено в спец декларацію по ПДВ за грудень 2010 року в повній мірі, а сума 808871,40 грн. не брала участі в даному розрахунку, так як придбані ПММ, засоби захисту рослин та інші ТМЦ були використані до 01.12.2010 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду І інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї ж статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.3 розділу 7 Наказу, за результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається акт про результати документально невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.

Пунктом 86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього ж Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проте, в порушення вказаних вище норм, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення складене одним і тим же числом, що в свою чергу позбавило позивача законних прав як платника податків на подання своїх заперечень на зазначений акт перевірки.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та дійшов правильного висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06. 2011 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2011 року.

Головуючий <Список >Сторчак В. Ю.

Судді< Список >Гонтарук В. М.

< Список >Боровицький О. А.

З оригіналом згідно:

секретар