Ухвала суду № 18526601, 20.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а/0270/2891/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М., Смілянця Е. С.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

апелянта: Спесивцева В.В.

позивача: Вдовиченко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0000892330/0 від 30.11.2010 року, №0000902330/0 від 30.11.2010 року, №0000892330/1 від 05.01.2011 року, №0000902330/1 від 05.01.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено повністю. Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесено з порушенням вимог законодавства.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне і не всебічне з'ясування обставин в справі, не підтвердження відповідними доказами та залишення поза увагою доказів, що свідчать про правомірність прийнятого ДПІ у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення, просить скасувати незаконне та необгрунтоване, на думку апелянта, рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зокрема вказує на те, що перевіркою позивача виявлено порушення, які виникли внаслідок того, що ТОВ "Вінницький заіод "Пневматика" при формуванні суми податкового кредиту було використано ряд. 16.4 Податкової декларації з ПДВ "інші випадки" для відображення податкових накладних, які було виписано у попередніх податкових періодах, не врахувавши при цьому підпункт 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), в чилу якого: податкова накладна складається у момент винекнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у родавця товарів (робіт, послуг). При цьому, ні даним пунктом Закону, ні будь-яким іншим не передбачено жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної. В ході перевірки документи, що підтверджують складання податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах та отримання таких накладних із запізненням не надавалось. На думку апелянта, судом не було досліджено всіх обставин по справі, а також порушень, які викладені в акті перевірки, що вказують на правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.

31 серпня 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" на адресу суду надійшли заперечення №4/08 від 30.08.2011 року (вх. 6157) на апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - без змін. Зокрема, на думку позивача: в судовому засіданні законно і обгрунтовано, з дотриманням вимог КАС України, були досліджені всі докази, надані сторонами по справі; об'єктивно та обгрунтовано застосовано норми Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин; податковим органом безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року №799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій".

До суду апеляційної інстанції з'явились представники сторін, які відповідно, позивача - заперечував проти задоволення апеляційної скарги; відповідача - підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, на підставі направлення від 26.10.2010 року №2757/23, виданого Державною податковою інспекцією у м. Вінниці, старшим державним податковим ревізор-інспектором, інспектором податкової служби ІІІ рангу відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_4, на підставі частини 15 статті 11(1) Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу", підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 1537/23 проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Пневматика" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 23629,0 грн. за квітень 2010 року , у сумі 287770,0 грн. за липень 2010 року на рахунок платника у банку, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.03.2010 року по 01.04.2010 року та в періоді з 01.06.2010 року по 01.07.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками вищезазначеної перевірки складено акт №3740/2330/25499621 від 18.11.2010 року, в якому, зокрема, зафіксовано порушення:

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.7.1, пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника) на суму 33706,0 грн.;

- підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого платником занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 9212,0 грн.;

- підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого платником занижено значення ряд. 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" в декларації з ПДВ в тому числі: за грудень 2009 року - на 908,0 грн., за січень 2010 року - на 1416,0 грн., за лютий 2010 року - на 5120,0 грн., за травень 2010 року - на 1176,0 грн.; завищення значення ряд. 21 "Від'ємне значення між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в податковій декларації з ПДВ в тому числі: - березень 2010 року - на 2346,0 грн. - квітень 2010 року - на 592,0 грн., - червень 2010 року - на 31360,0 грн., - липень 2010 року - на 1007,0 грн.

Розглядом заперечень від 22.11.2010 року на акт про результати позапланової виїзної перевірки, листом ДПІ у м. Вінниці від 25.11.2010 року № 50493/10/23-314 підтверджено висновки викладені в акті перевірки №3740/2330/25499621 від 18.11.2010 року.

На підставі акта перевірки №3740/2330/25499621 від 18.11.2010 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року №0000902330/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 13818,0 грн., з яких : -9212,0 грн. - основний платіж та - 4606,0 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року №0000892330/0 у розмірі 33706,0 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування.

10.12.2010 року позивачем подано скаргу № 10/12 до начальника ДПІ у м. Вінниці на податкові повідомлення-рішення №0000902330/0 від 30.11.2010 року, №0000892330/0 від 30.11.2010 року. Відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.12.2010 року № 58007/25-09/159 ДПІ у м. Вінниці, скаргу позивача залишено без задоволення.

В результаті розгляду первинної скарги відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000892330/1 від 05.01.2011 року, яким визначено зобов'язання у розмірі завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року - 2346,0 грн. та за липень 2010 року -31360, 0 грн. загальна сума становить - 33706,0 грн. та № 0000902330/1 від 05.01.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 13818,0 грн., з яких : - 9212,0 грн. - основний платіж та - 4606,0 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

19.01.2011 року позивач зі скаргою про скасування вищезазначених рішень звернувся до начальника ДПА у Вінницькій області. 01.03.2011 року рішенням про результати розгляду повторної скарги № 4419/10/25-009 від 01.03.2011 року ДПА у Вінницькій області скаргу ТОВ "Вінницький завод"Пневматика" про скасування податкових повідомлень-рішень, залишено без задоволення.

11.03.2011 року позивач звернувся із скаргою № 11/03 від 11.03.2011 року на ім'я голови ДПА України на рішення про результати розгляду повторної скарги № 4419/10/25-009 від 01.03.2011 року ДПА у Вінницькій області.

Рішенням ДПА України № 8852/6/25-0115 від 12.05.2011 року про результати розгляду повторної скарги, скаргу ТОВ "Вінницький завод"Пневматика" залишено без задоволення.

Наведені обставини спонукали позивача до звернення до суду з даним позовом.

Як вбачаєься з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень слугувало порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника) на суму 33706,00 грн. На думку перевіряючих, дане порушення виникло внаслідок того, що ТОВ "Вінницький завод"Пневматика", при формуванні суми податкового кредиту включив до нього суми відображені у податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах, не врахувавши при цьому підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, позивач включив суми накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах в податковий кредит в період коли отримав податкові накладні.

На ТОВ "Вінницький завод "Пневматика"ведеться журнал реєстрації вхідної кореспонденції, в якому відображена дата отримання податкових накладних, виписаних у передніх податкових періодах. Також дата отримання податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, підтверджена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97 (чинного на момент винекнення спірних правовідносин) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з вищевикладеного, суми, віднесені позивачем до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними.

При розгляді справи судом першої інстанції відповідачем не було надано доказів несплати контрагентами позивача до Державного бюджету України ПДВ від здійснених з товариством операцій.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про правомірність відображення податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах, при формуванні податкового кредиту правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 та частиною 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що відповідач правомірно донарахував суму податкового зобов'язання, в тому числі застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент винекнення спірних правовідносин, відповідачем суду надано не було. Тобто, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх рішень якими донарахувано суми податкового зобов'язання.

Натомість, позивачем надано докази які свідчать про те, що відображення податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах, при формуванні податкового кредиту звітного періоду відповідає чинному законодавству, відповідно відсутні правові підстави для зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника) в розмірі 33706,00 грн., донарахування до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 9212,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4606,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.

Відповідно до статті 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, в звяку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар