Постанова № 18526045, 12.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р. Справа № 2а-13170/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняПодобайло А.В.

Представник позивача - Чевичелова О.А.

Представник відповідача - Пазюра О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі№2а-13170/10/2070

за позовом Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу"

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія"Вода Донбасу", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому, після зміни позовних вимог, просив суд визнати незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку Ізюмської ОДПІ у Харківській області по відношенню до КП «Компанія «Вода Донбасу» та скасувати податкове повідомлення рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області від 05.10.2010 року №0000741501/0 на суму 135375,87 грн., в т.ч. 90553,55 грн. - основний платіж та 44822,32 грн. - штрафні (фінансові) санкції за період з 01.01.2008 р. по 31.08.2010 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року позовну вимогу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Ізюмської ОДПІ про визнання незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишено без розгляду.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань дотримання комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2008 р. по 31.08.2010 р.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки було складено акт від 17.09.2010р. № 5/1530/00191678, на підставі якого відповідно до п.п. «в»п. 4.1.1 п. 4.1. та п.п. «а»п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та п.п. 17.1.1. та п.п. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 -III винесено по відношенню до КП «Компанія «Вода Донбасу» податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000741501/0 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 135375,87 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 90553,55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44822,32 грн., яке отримане 11.10.2010 (вхідний № 6-410-10). Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000741501/0 на суму 135375,87 грн. прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та просить його скасувати.

Відповідач в письмових запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на той факт, що рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області правомірне, законне, відповідає вимогам податкового законодавства, просив у позові відмовити у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої Державною податковою адміністрацією України від 19.02.1998 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, ст. 141 Земельного Кодексу України, ст. 72 КАС України, з обставини і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань дотримання комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2008 р. по 31.08.2010 р.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки було складено акт від 17.09.2010р. № 5/1530/00191678, на підставі якого відповідно до п.п. «в»п. 4.1.1 п. 4.1. та п.п. «а»п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та п.п. 17.1.1. та п.п. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 -III винесено по відношенню до КП «Компанія «Вода Донбасу» податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000741501/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на землю в сумі 135375,87 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 90553,55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44822,32 грн., яке отримане 11.10.2010.

Актом про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 17.09.2010 № 5/1530/00191678 визначено період, за який проводилась перевірка суб'єкта господарювання, а саме: з 01.01.2008 по 31.08.2010 років. Отже, на думку відповідача, позивач самостійно повинен був обчислити суму земельного податку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подати до відповідача податкову декларацію, однак, жодної податкової декларації (розрахунку) позивачем подано не було, тому що державні акти на право постійного користування землею, які були виготовлені Харківською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах", після їх перевірки та виявлення їх невідповідності до форми державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 "Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою", повернуті позивачем до Донецької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" (виконавцю робіт з інвентаризації земель і оформлення документів на право постійного користування землею під Краснооскольским водоймищем) , про що свідчить накладна від 07.10.2005 № 20.

Крім того, згідно з актом від 17.09.2010 № 5/1530/00191678, а також з розрахунком фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000741501/0, в порушення норми ст. 18 Закону України "Про плату за землю" відповідачем був нарахований позивачу податок та штрафні (фінансові) санкції за 2008 рік, 2009 рік та за 7 місяців 2010 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, оскільки ДВП "Укрпромводчормет" було ліквідовано шляхом перетворення в КП “Компанія “Вода Донбасу”, а державний акт на право користування землею, виданий саме ДВП "Укрпромводчормет", має індивідуальний характер, КП “Компанія “Вода Донбасу”, з метою законного користування землею, повинно було особисто здійснити заходи щодо державної реєстрації цих прав та отримати державний акт на право користування землею. Однак, позивачем не здійснено державної реєстрації прав на землі у Борівському районі Харківської області. КП "Компанія "Вода Донбасу" не користується цією земельною ділянкою, тому право постійного користування припинилося з моменту ліквідації ДВП “Укрпромводчормет”, тобто 03.09.2007 року (що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.01.2010 року).

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є власником земельної ділянки, земельної частки (паю), землекористувачем, орендарем.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, тобто, безпосередньо ті юридичні особи, фізичні особи - підприємці та громадяни (у тому числі резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні або яким законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За приписами статті 13 наведеного закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмською ОДПІ було проведено перевірку позивача на підставі інформації, наданої Борівським районним відділом земельних ресурсів та відділом Держкомзему у Борівському районі Харківської області, щодо реєстрації за державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" права постійного користування на земельні ділянки.

На підставі статті 15 Закону України "Про плату за землю", власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.14 вказаного закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на календарний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Якщо за юридичною особою рахуються у власності або користуванні земельні ділянки у кількох адміністративно-територіальних одиницях, на яких здійснюють діяльність відокремлені підрозділи юридичної особи, то до державних податкових інспекцій такої адміністративно-територіальних одиниці подається юридичною особою податковий розрахунок земельного податку у розрізі земельних ділянок, тобто де наявні такі земельні ділянки. За кожним поданим розрахунком у податкових інспекціях відкриваються картки особових рахунків, де проводиться нарахування земельного податку.

Як вбачається з п. 1.2 Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу".

Також з матеріалів справи слідує, що у 2005 році Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", правонаступником якого є позивач, було набуто право користування спірними земельними ділянками, оскільки були отримані акти на право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані у Борівському районі Харківської області, та були внесені відповідні дані до земельного кадастру.

За своєю природою правонаступництво при припиненні юридичної особи шляхом її перетворення має універсальний характер, а відтак до новоствореної юридичної особи переходять усі права та обов'язки юридичної особи, що припинилася, усе її майно та боргові зобов'язання.

Отже, до позивача перейшли права на користування спірними земельними ділянками та пов'язані з цим обов'язки, у передбаченому законом порядку позивач не відмовлявся від зазначених прав, процедури внесення змін до даних Державного земельного кадастру не ініціював.

Між тим, позивачем не була здійснена плата на землю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення і тому не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов'язку сплачувати земельний податок, оскільки судом не враховано обставин правонаступництва між ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" і позивачем, та помилково зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою припинилося з ліквідацією ДВП "Укрпромводчормет" 03.09.2007 р.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що в задоволенні позовних вимог про визнання незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку відповідача щодо позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

На підставі п.1 ч.1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( в редакції чинній на час перевірки), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Підставою для проведення перевірки стала інформація відділу Держкомзему у Борівському районі Харківської області № 01-28/2247 від 17.09.2009 року.

Таким чином, дії податкового органу є законними.

Критерії протиправності дій суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Оскаржувані дії відповідача відповідають даним критеріям, оскільки прийняті та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року по справі№2а-13170/10/2070 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі №2а-13170/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 17.05.2011 р.