Ухвала суду № 18525940, 12.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р.Справа № 2а-13403/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі№2а-13403/10/2070

за позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за участю Прокурора м. Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Казенне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова”, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010р. № 000310849/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 175050,00 грн., від 20.09.2010р. № 0000280849/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 383868,00 грн. та від 19.10.2010р. № 000300849/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5010,00 грн., що винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі №2-а-13403/10/2070 вимоги позивача були задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №000310849/0, від 20.09.2010р. №0000280849/0, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №000300849/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5010,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі №2-а-13403/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом порушені норми права.

Прокурор підтримує вимоги апеляційної скарги.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі №2-а-13403/10/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представників сторін та прокурора колегія суддів встановила, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку КП “ХКБМ ім. О.О. Морозова” з питань правомірності декларування відємного значення податку на додану вартість та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення, що декларувалось за травень 2010р., за результатами якої був складений акт від 14.09.2010р. № 3329/49-019/14310299 (а.с.62-а.с.106), в якому зроблені висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” при формуванні складу податкового кредиту в травні 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ “Миандр Груп” в розмірі 187617,50 грн. та ТОВ “Молосс Абсолют” в розмірі 196068,50 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в червні 2010р. на загальну суму 383868,00 грн.. На підставі висновків акту перевірки від 14.09.2010р. №3329/49-019/14310299 та відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000280849/0 від 20.09.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010р. на 383868,00 грн. (а.с.61).

Висновки відповідача про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ “Молосс Абсолют”та ТОВ “Міандр груп” ґрунтуються на актах від 19.07.2010р. № 3792/2311/32664726 та від 20.07.2010р. № 3811/23-11/36519916, що надані листами ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.07.2010р. № 16066/7/23-1110 та від 20.07.2010р. № 16140/7/23-1110 відповідно, про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача у звязку з відсутністю за місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Актом перевірки від 14.09.2010р. № 3329/49-019/14310299 встановлено та підтверджено матеріалами справи, що господарські відносини КП “ХКБМ ім. О.О. Морозова”з ТОВ “Молосс Абсолют” склались на підставі договору поставки № 1422и-ХКБМ від 13.03.2010р., в межах виконання якого позивачем отримано товар (вироби ФПТ-200Б, ЄМ-10АМ, термодатчики, ВКУ-1, РТС-27-3М, ПМВ-71). Придбання товару підтверджується видатковим та податковими накладними, актами приймання-передачі, прибутковими ордерами. До складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. включено податкові накладні ТОВ “Молосс Абсолют”: від 13.04.2010р. № 130401 на суму 56100,00 грн., в т.ч. ПДВ 9350,00 грн., від 29.04.2010р. № 290404 на суму 56100,00 грн., в т.ч. ПДВ 9350,00 грн., від 09.04.2010р. № 090401 на суму 216000,00 грн., в т.ч. ПДВ 36000,00 грн., від 06.04.2010р. № 060403 на суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., від 29.04.2010р. № 290402 на суму 321000,00 грн., в т.ч. 53500,00 грн., від 28.04.2010р. № 280403 на суму 36900,00 грн., в т.ч. ПДВ 6150,00 грн., від 05.05.2010р. № 050502 на суму 321000,00 грн., в т.ч. ПДВ 53500,00 грн., від 13.05.2010р. № 130503 на суму 152400,00 грн., в т.ч. ПДВ 25400,00 грн., від 21.05.2010р. № 210502 на суму 26400,00, в т.ч. ПДВ 4400,00 грн. та від 25.05.2010р. № 250501 на суму 15240,00 грн., в т.ч. ПДВ 2540,00 грн.. Оплата за отриманий товар проведена в повному обсязі грошовими коштами, що не заперечується відповідачем.

В межах договорів № 1424и-ХКБМ від 13.03.2010р. та № 1430и-ХКБМ від 18.03.2010р., укладених між КП “ХКБМ ім. О.О. Морозова” та ТОВ “Миандр Груп”, позивачем придбано комплектуючі рульового приводу, пневмосистеми, гідротрансформатори та кронштейни в асортименті, що підтверджується видатковими накладними. До складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. включено податкові накладні ТОВ “Миандр Груп” від 20.04.2010р. № 200401 на суму 454875,00 грн., в т.ч. ПДВ 75812,50 грн., та від 30.04.2010р. № 300402 на суму 67083,00 грн., в т.ч. ПДВ 111805,00 грн., оплата за якими проведена грошовими коштами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Отже господарські операції позивача з ТОВ “Молосс Абсолют” та ТОВ “Миандр Груп” є реальними. Приєднані до матеріалів справи копії податкових накладних ТОВ “Молосс Абсолют” та ТОВ “Миандр Груп”, на підставі яких позивачем сформовано склад податкового кредиту по податку на додану вартість, відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині документального підтвердження сум податкового кредиту, так і вимогам до складання первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості, які визначені ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, що не заперечується відповідачем.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000280849/0 від 20.09.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування позивача за червень 2010р. на 383868,00 грн., прийняте СДПІ ВПП у м. Харкові без достатніх правових підстав та за відсутності фактів порушень КП “ХКБМ ім. О.О. Морозова” вимог податкового законодавства.

За результатами документальної невиїзної перевірки позивача з питання підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини платниками податків ТОВ “Молосс Абсолют”, ТОВ “Міандр Груп” та ТОВ НВФ “Електропромторг” в період з березня по червень 2010р., СДПІ ВПП у м. Харкові складено акт від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 (а.с.9-а.с.21). Актом документальної невиїзної перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 встановлено порушення КП “ХКБМ ім. О.О. Морозова” п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”по взаємовідносинам з ТОВ “Молосс Абсолют”, ТОВ “Миандр Груп” та ТОВ НВФ “Електропромторг”. На підставі висновків акту перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 та відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000310849/0 від 19.10.2010р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 175050,00 грн., в тому числі за квітень 2010р. на 111801,00 грн., за травень 2010р. на 62069,00 грн. та за червень 2010р. на 1180,00 грн. (а.с.8).

Матеріали справи свідчать про те, що між КП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” та ТОВ “Молосс Абсолют” укладено договори від 10.02.2010р. № 1370и-ХКБМ на постачання комплектуючих (регулятори температури, плафони, розетки, фільтри, термодатчики) на загальну суму 97203,00, в т.ч. ПДВ 16200,50 грн., та від 13.03.2010р. № 1422и-ХКБМ на постачання виробів ВКУ-1, РТС-27-3М, ПМВ-71 на загальну суму 18545100,00 грн., в т.ч. ПДВ 3090850,00 грн., якість яких повинна відповідати конструкторській документації. За умовами договорів від 10.02.2010р. № 1370и-ХКБМ та від 13.03.2010р. № 1422и-ХКБМ доставка здійснюється за рахунок постачальника, а оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. До складу податкового кредиту березня та квітня 2010р. позивачем віднесено 495393,00 грн., в т.ч. ПДВ 82565,50 грн., за податковими накладними ТОВ “Молосс Абсолют” від 10.03.2010р. № 100302 на 24435,00, в т.ч. ПДВ 4072,50 грн., від 11.03.2010р. № 110302 на 72768,00 грн., в т.ч. ПДВ 12128,00 грн., від 30.03.2010р. № 300302 на 56100,00 грн., в т.ч. ПДВ 9350,00 грн. та від 29.03.2010р. № 290302 на 342090,00 грн., в т.ч. ПДВ 57015,00 грн.. Відповідно до висновків акту перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі грошовими коштами, що не заперечується відповідачем.

Позивачем укладено договори з ТОВ “Миандр Груп” від 02.02.2010р. № МГ-02/02-2010/1387и-ХКБМ на постачання гідротрансформаторів на загальну суму 2976000,00 грн., в т.ч. ПДВ 496000,00 грн., та від 18.03.2010р. № 1428и-ХКБМ на постачання комплектуючих рульового приводу та пневмосистеми на загальну суму 30325,00 грн., в т.ч. ПДВ 5054,17 грн., якість якої повинна відповідати конструкторській документації. За умовами договорів від 10.02.2010р. № 1370и-ХКБМ та від 13.03.2010р. № 1422и-ХКБМ доставка здійснюється за рахунок постачальника, а оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. До складу податкового кредиту березня, квітня та травня 2010р. позивачем віднесено 421405,00 грн., в т.ч. ПДВ 70234,17 грн., за податковими накладними ТОВ “Миандр Груп” від 10.03.2010р. № 100302 на 96000,00, в т.ч. ПДВ 16000,00 грн., від 10.03.2010р. № 100302 на 288000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48000,00 грн., від 18.03.2010р. № 180301 на 20325,00 грн., в т.ч. ПДВ 3387,50 грн., від 29.03.2010р. № 290302 на 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. та від 31.03.2010р. № 310306 на 7080.00 грн., в т.ч. ПДВ 1180,00 грн. Відповідно до висновків акту перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі грошовими коштами.

Актом перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 встановлено, що до складу податкового кредиту березня 2010р. КП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” включило суми по взаємовідносинам з ТОВ НВФ “Електропромторг” на підставі договору № 1369и-ХКБМ від 10.02.2010р., накладної № РН-0203-02 від 02.03.2010р. та податкової накладної № 14 від 02.03.2010р. на придбання датчиків, ВКУ на суму 133500,00 грн., в т.ч. ПДВ 22250,00 грн., оплата за які проведена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. В ході відпрацювання ланцюгу постачання відповідач від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова листом № 4639/7/07-012 від 17.09.2010р. отримав акт № 2668/07-004 від 16.09.2010р., відповідно до якого реалізований позивачу товар (датчики, ВКУ) ТОВ НВФ “Електропромторг” придбало у ФО-П ОСОБА_1. за податковими накладними від 04.02.2010р. № 040210 на 147203,00 грн., в т.ч. ПДВ 24533.00 грн., та від 01.03.2010р. № 010311 на 124444,85 грн., в т.ч. ПДВ 20740,00 грн..

В акті документальної невиїзної перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299 зазначено про недотримання позивачем умови для виникнення права на податковий кредит, якою є виникнення обєкту оподаткування податком на додану вартість, та про нікчемність угод КП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” з ТОВ “Молосс Абсолют”, ТОВ “Міандр Груп” та ТОВ НВФ “Електропромторг”. Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що відповідно до листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.09.2010р. № 21132/7/23-1110 та акту від 14.09.2010р. № 5159/2311/32664726 щодо ТОВ “Молосс Абсолют”, від 15.09.2010р. № 21133/7/23-1110 та акту від 14.09.2010р. № 5158/23-11/36519916 щодо ТОВ “Миандр Груп” декларації з податку на додану вартість за період з квітня по червень 2010р. в якості податкової звітності не визнані, перевірки провести неможливо у звязку з відсутністю за місцезнаходженням, дані про складські приміщення, транспорт, устаткування та трудові ресурси відсутні. Крім того, за висновками акту перевірки від 14.10.2010р. №3699/49-019/14310299про недотримання позивачем умов формування податкового кредиту свідчать відомості ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, надані до СДПІ ВПП у м. Харкові листом № 3438/7/17-220 від 08.07.2010р., про неподання ФО-ОСОБА_1. декларації з податку на додану вартість за березень 2010р..

Висновки відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. За змістом ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, а тому висновок про відсутність обєкту оподаткування може мати місце лише у випадку надання достовірних доказів щодо відсутності операцій з поставки товарів та послуг, які Законом України “Про податок на додану вартість” визначені в якості обєкту оподаткування. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем таких доказів не надано. Крім того, положення Закону України “Про податок на додану вартість” не містять в якості обовязкової умови для формування податкового кредиту факт декларування постачальником товарів та послуг сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, як не ставлять в пряму залежність право на податковий кредит покупця (замовника) від подання звітності з відображенням сум податкових зобовязань постачальником.

Таким чином сам лише факт відсутності за місцезнаходженням контрагентів позивача не є безумовним свідченням нікчемності всіх укладених ними угод, як не є свідченням відсутності обєкту оподаткування та відсутності права на податковий кредит по взаємовідносинам з такими контрагентами. Факт неподання платником податків податкової звітності положення п.п. 4.2.2 п. 4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків з бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин, повязують лише з обовязком органу державної податкової служби, як контролюючого, самостійно визначити суму податкового зобовязання такого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Висування будь-яких умов для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Матеріали справи свідчать, що СДПІ ВПП у м. Харкові проведено позапланову виїзну перевірку КП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” з питання правомірності декларування відємного значення податку на додану вартість та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень 2010р.. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача складено акт № 3701/49-019/14310299 від 15.10.2010р. (а.с.23-а.с.60), яким встановлено, зокрема, порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 38850,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 15.10.2010р. № 3701/49-019/14310299 та відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 000300849/0 від 19.10.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень в розмірі 38850,00 грн. (а.с.22).

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 000300849/0 від 19.10.2010р. лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за липень в розмірі 5010,00 грн., яке ґрунтується на висновках акту перевірки від 15.10.2010р. № 3701/49-019/14310299 про неправомірність включення до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень суми по взаємовідносинам з ТОВ “Миандр Груп”.

Актом перевірки від 15.10.2010р. № 3701/49-019/14310299 встановлено, що до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. позивач включив 30060,00 грн., в т.ч. ПДВ 5010,00 грн., на підставі податкової накладної ТОВ “Миандр Груп” від 15.06.2010р. № 150601 у звязку з придбанням амортизаторів АП-3-90.0-2 та виробів ППИ-2434-87-162Г.

З посиланням на лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.08.2010р. № 17184/7/23-1110 та акт від 02.08.2010р. № 4116/23-11/36519916 про неможливість проведення перевірки ТОВ “Міандр Груп” у звязку з неподанням останнім податкової звітності відповідач в акті перевірки від 15.10.2010р. № 3701/49-019/14310299 вказав про порушення КП “ХКБМ ім. О.О.Морозова” п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Але при цьому не було враховано, що відповідно до наданих відповідачем довідок та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ “Молосс Абсолют”, ТОВ “Миандр Груп”, ТОВ “НВФ “Електропромторг””та ФО-П ОСОБА_1. в зазначеному реєстрі перебувають, з часу державної реєстрації вказаних субєктів господарювання відомості щодо внесення запису про відсутність за місцезнаходженням не вносились.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій. Відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи контрагентів позивача за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Умови угод позивача з контрагентами не суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, підстав для висновку про нікчемність досліджених угод не вбачається.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, правомірність висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваних правових актів індивідуальної дії, не доведено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011р. по справі№2а-13403/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.05.2011 р.