Постанова № 18525468, 29.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 2а-379/10/1610

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, Кобеляцького районного центру зайнятості Полтавської області на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 р. по справі№2-а-379/10/1610

за позовомпрокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Кобеляцьким районним центром зайнятості Полтавської області

до ОСОБА_3

про стягнення з безробітного суми незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, прокурор Кобеляцького району Полтавської областізвернувся в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Кобеляцьким районним центром зайнятості Полтавської області, з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути 4649,99 грн. - суму незаконно отриманого відповідачем забезпечення та вартості надання соціальних послуг.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, при наданні їй статусу безробітної, у своїй заві від 23.06.2009 року надала відомості про те, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Проте, в порядку перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення з'ясовано, що гр. ОСОБА_3 на момент реєстрації у Кобеляцькому РЦЗ як безробітної та отримання останньою допомоги по безробіттю з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не знята з обліку як суб'єкт підприємницької діяльності, про що складено акт № 454.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не мала права отримувати допомогу по безробіттю з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, безпідставно та незаконно перебувала на обліку в центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю, вона повинна повернути отриману допомогу по безробіттю.

Сума перерахованої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_3 з дати надання статусу безробітної (23.06.2009 р.) до дати зняття її з обліку (19.04.2010 р.) склала 4649,99 грн.

20.04.2010 р. Кобеляцьким РЦЗ направлено відповідачу вимогу про добровільну сплату боргу, але заборгованість не сплачена до теперішнього часу.

Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 року частково задоволено позовні вимоги прокурора Кобеляцького району Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Кобеляцьким районним центром зайнятості Полтавської області, незаконно отримане забезпечення при призначенні допомоги по безробіттю в період з 23.06.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 1939, 77 грн.

Стягнуто на користь держави судові витрати - 51 грн. судового збору та 120 грн. -витрати на інформаційно технічне забезпечення.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Кобеляцький районний центр зайнятості Полтавської області, не погодившись із судовим рішенням, також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про зайнятість населення», що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Кобеляцький районний центр зайнятості Полтавської області надав письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в яких, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення.

Також Кобеляцький районний центр зайнятості Полтавської області надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.

Прокурор Кобеляцького району Полтавської областінадав письмову заяву, в якій просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а справу розглянути без участі представника прокуратури.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу Кобеляцького районного центру зайнятості Полтавської області просила залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кобеляцького районного центру зайнятості Полтавської області підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.06.2009 р. ОСОБА_3 у своїй заяві до Кобеляцького районного центру зайнятості не повідомила про те, що 02.06.2009 р. вона зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності і не знята з реєстраційного обліку як субєкт підприємницької діяльності.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1939, 77 грн. за період із 23.06.2009 р. до 30.11.2009 р., тобто до моменту зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку як субєкта підприємницької діяльності.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, стягнув з відповідача на користь держави судові витрати - 51 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є, відповідно, керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Кобеляцький районний центр зайнятості Полтавської області є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, діє відповідно до законів України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», "Про зайнятість населення", "Про державну службу в Україні".

Відповідно до абз. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII з наступними змінами та доповненнями, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітної.

Згідно положень п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року N 1533-III з наступними змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, поданням такої заяви громадянин засвідчує, що не є таким, що самостійно забезпечує себе роботою, включаючи те, що він не є підприємцем.

Згідно абз. 13 п. 20 вказаного Порядку, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, є підставою для знаття з обліку.

Письмові докази свідчать про те, що 23.06.2009 року ОСОБА_3 звернулась до Кобеляцького районного центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.7).

Акт № 454 від 19 квітня 2009 року Кобеляцького районного центру зайнятості про результати розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який складено в результаті звірки даних з державним реєстратором Кобеляцького району, свідчить про те, що під час перебування на обліку в Кобеляцькому районному центрі зайнятості як безробітна, і призначенні та отриманні допомоги по безробіттю (розпочато виплату допомоги по безробіттю з 23.06.2009 р., наказ № НТ090623 від 23.06.2009р.) ОСОБА_3 у Єдиному державному реєстрі зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (а.с.9).

Як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видана 13.04.2010 року державним реєстратором Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 02.06.2009 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису 2566 000 0000 002588; 15.09.2009 року внесено рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, номер запису 2566005 0001 002588 (а.с. 8).

Відповідно до довідки-розрахунку, складеного Кобеляцьким районним центром зайнятості, за період з 23.06.2009 року по 19.04.2010 року ОСОБА_3 виплачена допомога по безробіттю у сумі 4649, 99 грн. (а.с.11).

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг зареєстрованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2006 року №357, рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення.

Неповернення особою коштів, незаконно їй виплачених в якості допомоги по безробіттю, порушує інтереси держави, перешкоджаючи ефективно реалізовувати політику у сфері зайнятості.

Кобеляцьким районним центром зайнятості направлено на адресу ОСОБА_3 вимогу про добровільне повернення суми отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 4649, 99 грн., в якому відповідачу запропоновано в строк до 05 травня 2010 року перерахувати до Фонду виплачену допомогу по безробіттю в сумі 4649грн. 99 коп. (а.с. 12).

Вказану вимогу - попередження відповідач ОСОБА_3 отримала 24.04.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 13), однак вказана сума допомоги по безробіттю нею не повернута.

Згідно ст.43 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Згідно ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої державним реєстратором Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, лише 30.11.2009року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за її рішенням (а.с. 8).

Враховуючи, що відповідачу ОСОБА_3, внаслідок внесення нею у заяву про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю недостовірних даних, а саме, неповідомлення державної служби зайнятості про реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, за період з 23.06.2009 року по 19.04.2010 року виплачена допомога по безробіттю у сумі 4649, 99 грн., колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню саме 4649, 99 грн., тобто уся сума, виплачена відповідачу внаслідок подання недостовірних даних.

Посилання відповідача на те, що вона, будучи зареєстрованою як приватний підприємець, фактично не здійснювала підприємницьку діяльність та не отримувала доходів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки підставою для стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, є саме подання нею до центру зайнятості недостовірних даних.

Колегія суддів вважає, суд першої інстанції безпідставно не врахував вимоги ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків щодо надання достовірних відомостей підлягає стягненню у повній сумі, яка виплачена відповідачеві, тобто в сумі 4649 грн. 99 коп. за період з 23.06.2009 року по 19.04.2010 року.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат, порушено норми процесуального права, що полягає у наступному.

Відповідно до ч.1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №8-93 від 21.01.1993 року, органи прокуратури України звільнені від сплати державного мита.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

При цьому, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо судових витрат, також помилково стягнув з відповідача на користь Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки нормами ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України такого виду судових витрат, як витрати на інформаційне-технічне забезпечення, не передбачено.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття 2710 грн. 22 коп. - суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за період з 01.12.2009 року по 19.04.2010 року (4649, 99грн. - 1939, 77 грн., які стягнені рішенням суду першої інстанції = 2710 грн. 22 коп.)

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог та розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що постанова Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 р. по справі№2-а-379/10/1610 підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог та відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення, повязаних з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.3 ст. 198, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кобеляцького районного центру зайнятості Полтавської області задовольнити .

Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 р. по справі№2-а-379/10/1610 за позовомпрокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Кобеляцьким районним центром зайнятості Полтавської області, доОСОБА_3 про стягнення з безробітного суми незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в частині стягнення з відповідача на користь держави судових витрат: 51 грн. судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з ОСОБА_3, що проживає за адресою: 39220, смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, вул.. Леніна, 20, на користь Фонду Державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Кобеляцьким районним центром зайнятості, р/р 37175160803202 в ГУДКУ Полтавської області, м. Полтава, МФО 831019, код ЗКПО 23276992, незаконно отримане забезпечення при призначенні допомоги по безробіттю в період з 01.12.2009 року по 19.04.2010 року в розмірі 2710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 22 коп.

В іншій частині постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від09.11.2010 р. по справі№2-а-379/10/1610 залишити без змін.

Апеляційну скаргуОСОБА_3залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Курило Л.В. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 04.04.2011 р.