Ухвала суду № 18525070, 19.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р.Справа № 2а-375/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-375/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0001471522/0 від 01.09.2010 р., № 0001471522/1 від 24.09.2010 р., 0001471522/2 від 02.11.2010 р. В обґрунтування заявлених вимог зазначав про необгрунтованість висновків податкового органу про визначення розміру податкового навантаження з податку на прибуток, оскільки вони базуються виключено на недостовірних відомостях щодо зменшення від'ємного значення на суму 931426 грн., встановленого актом перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" було задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про обов"язковість врахування позивачем у червні 2010 року висновків акту перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 щодо зменшення від'ємного значення на суму 931426 грн. Просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної 20.08.2010 року Чугуївською ОДПІ у Харківській області документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" було складено акт № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року у сумі 96 754 грн.

На підставі висновків акту перевірки Чугуївською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001471522/0 від 01.09.2010 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 125780,2 грн., з яких 96754 - за основним платежем, 29026,2 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Подані позивачем в порядку адміністративного оскарження до податкових органів скарги були залишені без задоволення, що зумовило прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001471522/1 від 24.09.2010 року № 0001471522/2 від 02.11.2010 року.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що за результатами здійсненої відповідачем перевірки, оформленої актом від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376, податковим органом не були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, тому позивач не був зобов"язаний враховувати при визначенні свого податкового навантаження висновки такого акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства на час існування спірних правовідносин сторін.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001471522/0 від 01.09.2010 року були висновки відповідача про неврахування позивачем зменшення від'ємного значення на суму 931426 грн., встановленого актом перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 та камеральною перевіркою за травень 2010 року, при наданні декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, що призвело до невірного визначення суми поджатку на додану вартість у сумі 96754 грн.

Разом з тим, як було встановлено в ході розгляду справи та визнається сторонами, за висновками акту перевірки від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376 відповідачем не було прийнято будь яких рішень про зменшення залишку відємного значення в сумі 931426 грн., що свідчить про відсутність у позивача обов"язку врахування таких висновків акту перевірки, який є лише актом службового характеру органу податкової служби України (тобто не має обов"язкової сили для платника податку).

Адже, відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. за № 925/11205, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обовязковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 року по справі № 4435/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 року, були визнані незаконними дії Чугуївської ОДПІ при здійсненні камеральної перевірки від 26.06.2009 року та скасовані податкові повідомлення-рішення цього податкового органу № 0000051524/0 від 10.07.2009 року, № 0000051524/1 від 20.08.2009 року та № 0000051524/2 від 29.10.2009 року, № 0000051524/3 від 18.01.2010 року.

Також, постановою Харківського окружного суду від 14.12.2010 року по справі № 2а-7965/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 року, було визнано незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 08.02.2010р. №0000161522/0, від 25.02.2010р. №0000161522/1, від 13.04.2010р. №0000161522/2, від 17.06.2010р. №0000161522/3.

Зазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, були встановлені обставини щодо правомірності неврахування позивачем зменшеного від"ємного значення у сумі 931426 грн., встановленого актом документальної попередньої перевірки від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376. Відповідно, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, такі обставини звільняються від доказування (вважаються доведеними).

Як наслідок, висновки акту перевірки № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 року про порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року у сумі 96 754 грн., є необгрунтованими, що зумовлює безпідставність прийняття Чугуївською ОДПІ оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-375/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.