Ухвала суду № 18524812, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-13035/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-13035/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метспецсплав"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю " Метспецсплав " ( далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова ( далі - відповідач) в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова № 0000440700/0 від 29 вересня 2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 125928,12 грн., в тому числі за основним платежем -83952,08 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 41976,04 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року по справі № 2-а- 13035/10/2070 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метспецсплав" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0000440700/0 від 29 вересня 2010 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року по справі № 2-а- 13035/10/2070 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2010 року на загальну суму 1855151.32 грн.; п. 4.1, п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податкові зобовязання за квітень 2010 року на загальну суму 1771199,24 грн. Також , судом першої інстанції не враховано, що в ході перевірки ТОВ "Метспецсплав" в день написання акту перевірки згідно "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України дані податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Ресурси" декларація за квітень 2010 року до податкової інспекції Алчевської ОДПІ (Брянківське об'єднання) надало, але має статус „не визнано, як податкова декларація", тому відхилення на загальну суму податку на додану вартість становить 1855151.32 грн. між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ «Метспецсплав» та даними податкових зобов'язань ПП "Ресурси". Крім того, залишилося не доведеним яким чином перевозився та де зберігався товар отриманий від ПП "Ресурси", яким транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, можливість здійснення таких операцій, з урахуванням оперативності і проведення операцій.До перевірки не надані первинні документи, що підтверджують транспортування товарів (товарно - транспортні накладні, подорожні листи) або отримання послуг з перевезення товарів (акти виконаних робіт). Таким чином, наявність у покупця ТОВ «Метспецсплав» належно оформлених документів, які. відповідно до Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту. зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту за квітень 2010 року, так як до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували факт самої господарської діяльності.

Згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» по ТОВ «Метспецсплав» відображені податкові зобов'язання, а саме: покупцем у квітні 2010 року є ДП „Завод ім. В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629) на суму податку на додану вартість 1771199,24 грн., тобто згідно п. 4.1, п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями -база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звічайні ціни".Тому, різниця між сумою придбання та сумою реалізації з ПДВ згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» по ТОВ «Метспецсплав» за період квітень 2010 року складає 83952,08 грн. Таким чином на думку відповідача при ухваленні постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу положення законодавчих та нормативно правових актів вбачається, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. З урахуванням вищевикладених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова 17.09.2010 року було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ " Метспецсплав " з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за період - квітень 2010 року.

В ході даної перевірки відповідною стороною зафіксовані слідуючи порушення :

-п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2010 року на загальну суму 1855151.32 грн.

-п. 4.1, п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податкові зобовязання за квітень 2010 року на загальну суму 1771199,24 грн.

Результати перевірки оформлено актом № 8744/07-013/34955546 від 17.09.2010р. В основу висновків про порушення ТОВ " Метспецсплав " вимог ЗУ “Про податок на додану вартість”відповідачем покладено дані, отримані з бази даних “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість”за якою рахуються розбіжності за рахунок завищення податкового кредиту з контрагентам ПП "Ресурси". Декларацію контрагента підприємства за квітень 2010 року не визнано, як податкову звітність.

Відповідно до вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення: № 0000440700/0 від 29 вересня 2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 125928,12 грн., в тому числі за основним платежем -83952,08 грн. та штрафними (фінансовими)санкціями 41976,04 грн.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України №68/97-ВР визначає, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Виходячи з цього, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №68/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” виписано підприємством ПП “Ресурси”, що станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, під час здійснення операцій перебувало на обліку в Органах ДПІ та на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Дана обставина підтверджується виписаними копіями податкових накладних за операціями згідно договору ТОВ " Метспецсплав " з ПП “Ресурси”та копією даного договору, оригіналами товаро-транспортних накладних, підтверджуючих рух товару за даними операціями, журналом реєстрації доручень, підтверджуючого отримання товару довіреною особою позивача, після огляду яких копії вказаних документів були долучені до матеріалів справи, виписками з банківських рахунків, щодо сплати позивачем за отриманий товар та копією акту позапланової виїзної перевірки ПП “Ресурси”від 24.01.2011р. який незважаючи на неприйняття декларації з ПДВ ПП "Ресурси" за квітень 2010 року, підтверджує його господарську діяльність в цей період.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає , що на момент здійснення господарських операцій, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Таким чином колегія суддів, вважає, що віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість є цілком законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-13035/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.