Ухвала суду № 18524631, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-3192/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від20.10.2010р. по справі№2а-3192/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.07.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд" (далі-позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року № 0006142301/0/1874, яким нараховано сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 94034 грн.- за основним платежем, 45561 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року № 0006152301/0/1875, яким нараховано сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 75266 грн. - за основним платежем, 37613 грн.-за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленнярішення від 16 червня 2010 року № 0006142301/0/1874, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 139595 грн. (в тому числі за основним платежем - 94034 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45561 грн.).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленнярішення від 16 червня 2010 року № 0006152301/0/1875 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 112839 грн. (в тому числі за основним платежем - 75266 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37613 грн.)

Стягнуто з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд" в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року по справі № 2а-3192/10/1670 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Єврометалбуд» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовано і порушено норми матеріального і процесуального права. У контрагентів ТОВ «Єврометалбуд» - ПП ВТФ «Бон Апеті», ТОВ «Нефтекор СК», ТОВ «Євробудмаш», ТОВ «Комсомольськ-Граніт», відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань, що свідчить про відсутність наміру на створення правових наслідків. Отже, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Виходячи з цього відповідачем було встановлено нікчемність угод, укладених протягом перевіряємого періоду даним субєктом господарювання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача з контрагентами актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів, а тому позивачем правомірно віднесено суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Колегія суддів позоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд" зареєстроване як юридична особа 05 квітня 2007 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, свідоцтво серії А00 № 683358, ідентифікаційний код 34958165).

Згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 120472 підприємство здійснює такі види діяльності за КВЕД: 51.52.2 оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них; 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.46.0 роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; 28.12.0 виробництво будівельних металевих виробів; 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 25 квітня 2007 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100097883 серії НБ 000466.

Також, судом встановлено, що на підставі направлення від 14 травня 2010 року № 1211/001211 працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області у термін з 14.05.2010 року по 31.05.2010 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврометалбуд" (код ЄДРПОУ 34958165) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 2518/23-209/34958165 від 03.06.2010 року, у якому відображено, зокрема, порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 75226,00 грн. та підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 94034,00 грн

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із укладанням угод (усних чи в письмовій формі) між ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш", а також між ТОВ "Єврометалбуд" та кінцевими споживачами, які є нікчемними та їх нікчемність встановлена законом, а саме статтею 228 Цивільного кодексу України. В результаті проведення нікчемних угод по взаємовідносинам з ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш", на суму без врахування ПДВ 452716 грн.., крім того ПДВ 90543 грн. встановлено: завищення суми валових доходів всього на 76584 грн. (декларація з податку на прибуток за І квартал 2009 року); завищення суми валових витрат всього на суму 74993 грн. (декларація з податку на прибуток за І квартал 2009 року); завищено суму податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 15316 грн. (декларація з ПДВ за березень 2009 року); завищено суму податкового кредиту з ПДВ всього на суму 14999 грн. (декларація з ПДВ за березень 2009 року).

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 16.06.2010 року податкові повідомлення-рішення: № 0006142301/0/1874, яким нараховано сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 139595 грн. (в тому числі 94034 грн.. - за основним платежем, 45561 грн.. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0006152301/0/1875, яким нараховано сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 112839 грн. (в тому числі 75266 грн.. - за основним платежем, 37613 грн.. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що актом перевірки не встановлено заниження або завищення валових доходів підприємства та податкових зобовязань з ПДВ з господарських операцій позивача з контрагентами виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Колегія суддів зазначає, що підтвердженням факту здійснення господарської операції є належним чином оформлений первинний документ.

Під час розгляду справи позивачем надано відповідні договори, податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, платіжні доручення, з відміткою про проведення платежів банком, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти прийому-передачі матеріалів, акти здачі-прийомки робіт, товаротранспортні накладні, інвентаризаційні описи (т.1 а.с. 88-279). Виходячи з того, що надані позивачем документи відповідають вимогам чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку про реальність оформлених таким чином господарських операцій.

Таким чином, понесені позивачем валові витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Підтвердженням факту здійснення господарських операцій згідно умов вищезазначених договорів є накладні, акти приймання-передачі, копії яких приєднані до матеріалів справи, та які надавались позивачем перевіряючим у ході проведення перевірки.

Проте, при проведенні перевірки представниками відповідача не взято до уваги та не проаналізовано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про незнаходження контрагентів за юридичною адресою, оскільки із наявних в матеріалах справи довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш" на момент укладення договорів та складення податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів в ЄДР про їх відсутність чи припинення діяльності внесено не було, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтво платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не було анульовано, так:

- на момент укладення договорів, виконання робіт та надання послуг ПП ВТФ "Бон Апеті" було зареєстровано як юридична особа, крім того було платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена лише 03.02.2010, тобто вже після закінчення господарських відносин між підприємствами;

- на момент здійснення господарських правовідносин між ТОВ Єврометалбуд" та ТОВ "Нефтекор-СК", останній був зареєстрований як юридична особа, а також був платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена до реєстру лише 17.07.2008, тобто вже після закінчення господарських відносин між підприємствами;

- на момент здійснення господарських правовідносин між ТОВ Єврометалбуд" та ТОВ "Комсомольск-Граніт", останній був зареєстрований як юридична особа, крім того був платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена до реєстру лише 17.12.2009, тобто вже після закінчення господарських відносин між підприємствами;

- на момент здійснення господарських правовідносин між ТОВ Єврометалбуд" та ТОВ "Євробудмаш", останній був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена до реєстру лише 09.02.2010, тобто вже після закінчення господарських відносин між підприємствами.

Згідно пункту 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що до розміру податкового кредиту позивачем було включено суми у зв'язку з отриманням послуг, придбанням продукції позивачем з метою здійснення господарської діяльності, за укладеними з ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш" на підставі виписаних останніми належно оформлених податкових накладних.

Висновок відповідача про те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш" порушують публічний порядок та є нікчемними, тому не можуть породжувати господарських зобов'язань, а отже у позивача у звязку з нікчемністю правочину відсутнє право щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є безпідставним.

Закон України “ Про податок на додану вартість” не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання послуг позивачем у контрагентів в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності контрагентів ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш", оскільки таке законом не передбачено.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що ТОВ "Нефтекор СК", ПП ВТФ "Бон-Апеті", ТОВ "Комсомольськ-Граніт", ТОВ "Євробудмаш" не мають найманих працівників, форму 1-ДФ не подають, в декларації з податку на прибуток витрат на оплату праці не відображає, не є підтвердженням нікчемності укладених ними угод, оскільки контрагенти позивача могли використовувати залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст..ст. 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Порушення, допущені платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст.. 71 КАС України він, як субєкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано та не довів належним чином правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року по справі № 2а-3192/10/1670 суд дійшов вірних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2010р. по справі№2а-3192/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.