Ухвала суду № 18524027, 01.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р.Справа № 2-а-3186/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від13.09.2010р. по справі№2-а-3186/10/1670

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

01.07.2010 року, Державна податкова інспекція у м. Полтаві ( далі позивач) звернувлась до суду з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1( далі відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39490,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року по справі №2а-3186/10/1670 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - задоволено.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (36007, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р 40052320010 в Полтавській Ф. АТ "Індекс банк" м. Полтава, р/р НОМЕР_2 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, р/р 260028344 в Пол. філія АКБ "Укргазбанк" м. Полтава, р/рНОМЕР_3 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава) на р/р 31117104700002, код бюджетної класифікації платежу 21080900 до Державного бюджету, одержувач УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 39490 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що на думку відповідача і призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з СПДФО ОСОБА_1 (фінансової санкції в загальному розмірі 39490,00 грн.) є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем в повному обсязі не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню. Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СПДФО ОСОБА_1 - як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб від 12 грудня 2007 року, виданого виконавчим комітетом Полтавської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Працівниками контролюючого органу 10 лютого 2010 року проведена перевірка СПДФО ОСОБА_1 з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході перевірки зафіксовано порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами га доповненнями) - далі Положення, а саме: не оприбутковано готівкові кошти за 05 лютого 2010 року в книзі обліку доходів і витрат в сумі 4376,00 грн. та за 09 лютого 2010 року в книзі обліку доходів і витрат в сумі 3522,00 грн. Загальна сума неоприбуткування складає 7898,00 грн

Таким чином, під час перевірки встановлено відсутність оприбуткування готівки за 05 лютого 2010 року та 09 лютого 2010 року в книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 7898,00 грн., що є порушенням пункту 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

За результатами перевірки був складений акт №0121/16/01/23-323/НОМЕР_1 від 10 лютого 2010 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007302304/0 від 25 лютого 2010 року на суму 39490,00 грн. (7898,00 грн. х 5 =39490,00 грн.), яке отримано відповідачем 10 березня 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідач вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржив , а отже рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007302304/0 від 25 лютого 2010 року на суму 39490,00 грн. є чинним.

Також було встановлено, що визначена рішенням суб'єкта владних повноважень сума фінансової санкції не була сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення: уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

У відповідності до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Стаття 16 цього Закону передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обовязкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Згідно пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, при цьому пунктом 1.7 статті 1 зазначеного Закону визначено, що активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать платнику за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних ( фінансових) санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що штрафні санкції у розмірі 39 490,00 грн. застосовані відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системно проаналізувавши норми КАС України, колегія суддів відзначає відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розвязанні спорів за зверненнями субєкта владних повноважень.

За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів субєктів владних повноважень, що створили обовязок, з приводу невиконання якого виник спір.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість по фінансовим санкціям в розмірі 39490,00 грн., яка на час розгляду справи не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки предметом даної справи є саме стягнення до Державного бюджету з СПДФО ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39490,00 грн., а не розгляд питання правомірності їх нарахування.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року по справі №2а-3186/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2011 р.