Ухвала суду № 18521388, 27.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15064/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Собківа Я.М., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року позивач Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України»звернулися в суд з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000481501/0 від 26.03.2010 року, №0000511501/0 від 26.03.2010 року, №0000481501/1 від 30.04.2010 року, №0000511501/1 від 30.04.2010 року, №0000481501/2 від 12.08.2010 року, №0000511501/2 від 12.08.2010 року, №0000481501/3 від 07.10.2010 року, №0000511501/3 від 07.10.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області проведено невиїзну документальну перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з питання несвоєчасної сплати узгодженої суму податкового зобовязання по рентній платі за видобуту нафту, природній газ і газовий конденсат за період з 30.11.2009 року по 05.03.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 10.03.2010 року №68/1501/30019775.

На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Нововодолазькою міжрайонною державною податкової інспекцією винесені спірні податкові повідомлення - рішення №0000481501/0 від 26.03.2010 року та №0000511501/0 від 26.03.2010 року.

В результаті адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, та винесені нові податкові повідомлення - рішення №0000481501/1 від 30.04.2010 року, №0000511501/1 від 30.04.2010 року, №0000481501/2 від 12.08.2010 року, №0000511501/2 від 12.08.2010 року, №0000481501/3 від 07.10.2010 року, №0000511501/3 від 07.10.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, відповідно до пп. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до Нововодолазької МДПІ у Харківській області подано податкові розрахунки за нафту, газовий конденсат, природний газ та платіжні доручення.

У податковому розрахунку №17110 від 17.11.2009 року за жовтень 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у сумі - 1 087 853,35 грн. та сплатив платіжним дорученням №2692 від 27.11.2009 року, податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі -2 533 301,25 грн. та сплачено платіжними дорученнями № 2248 від 30.10.2009 року, № 2693 від 27.11.2009 року, податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі - 2 793 453,93 грн. були розстрочені згідно з договорами розстрочення податкових зобов'язань № 4 від 30.11.2009 року, № 13 від 30.03.2010 року та сплачено платіжними дорученнями № 2119 від 26.05.2010 року, № 1154 від 28.05.2010 року, № 1153 від 28.05.2010 року, № 1529 від 30.06.2010 року, № 1546 від 30.06.2010 року, № 3218 від 30.08.2010 року, № 3219 від 30.08.2010 року, № 3220 від 30.08.2010 року.

У податковому розрахунку № 13770 від 17.12.2009 року за листопад 2009 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у сумі - 1 129 365,26 грн. від 28.12.2009 року та сплатив платіжним дорученням № 2965 від 28.12.2009 року, податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 2 483 750,19 грн. та сплатив платіжним дорученням № 2966 від 28.12.2009 року.

У податковому розрахунку № 2293 від 17.02.2010 року за січень 2010 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у сумі - 1 121 833,36 грн. та сплатив платіжним дорученням № 325 від 11.02.2010 року, податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 2 428 234,65 грн., та сплатив платіжним дорученням № 326 від 11.02.2010 року.

У податковому розрахунку № 2880 від 17.03.2010 року за лютий 2010 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 2 300 000,00 грн. та сплатив платіжним дорученням № 531 від 05.03.2010 року.

Вирішуючи правомірність прийнятих податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступне.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб на території України, що здійснюються за участю банків в Україні, регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976.

Відповідно до пп. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно з п. 3.8 гл. 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 - реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж: та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Абзацом 4 п.3.3 гл.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22, визначено, що операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також: повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Відповідно до абз. 6 п. 1 «Податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу», що затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року № 540, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовується на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З урахуванням вище викладеного, слідує висновок, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Позивачем було сплачено ренту плату в строки передбачені законодавством, згідно податкових розрахунків за нафту, газовий конденсат №13110 від 17.11.2009 року, №13770 від 17.12.2009 року, №15449 від 20.01.2010 року, №2293 від 17.02.2010 року та платіжними дорученнями №2692 від 27.11.2009 року, №2965 від 28.12.2009 року, №2966 від 28.12.2009 року, №83 від 14.01.2010 року, №326 від 11.02.2010 року, №531 від 05.03.2010 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, твердження апелянта не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.09.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.