Ухвала суду № 18520439, 22.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2370/51/11 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" вересня 2011 р. м. Київ

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім»Доманський»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торговий дім»Доманський»до Державної податкової інспекції м.Черкаси про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції м.Черкаси про визнання протиправною та скасування податкової вимоги. Крім того, просив суд припинити нарахування пені на суму податкового боргу та заборонити відповідачу утриматись від вчинення дій направлених на списання відповідних коштів з рахунків позивача. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосував визначений ст.21 Законом України «Про оренду землі»трикратний розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», в той час коли рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 дані положення визнані неконституційними.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовленно.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та містить посилання на недоведені обставини справи, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та не відповідає фактичним обставинам справи та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 541036, приватне підприємство «Торговий Дім «Доманський», ідентифікаційний код 32033634, зареєстровано 15.05.2002 р. Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області.

15 листопада 2010 року посадовою особою державної податкової інспекції у м.Черкаси проведено невиїзну документальну перевірку правильності та повноти нарахування орендної плати за землю ПП «Торговий Дім «Доманський»за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 22.11.2010 р. № 469/15- 31/32033634.

Актом зафіксовано, що за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. ПП «Торговий Дім «Доманський»задекларовано орендну плату за землю в сумі 35774 грн. 45 коп. В ході перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, поданої ПП «Торговий Дім «Доманський»за 2008 рік від 17.01.2008 р. встановлено, що розмір податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, зазначеного ПП «Торговий Дім «Доманський»у податковій декларації є меншим, ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації ПП Торговий Дім «Доманський»невірно визначено розмір орендної плати за землю за земельну ділянку по вул. Смілянській, 177, чим порушено ч.4 ст.21 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-ХІУ «Про орендну землі», що призвело до заниження податкового зобов'язання на 10732 грн. 34 коп.

Не погоджуючись із вказаним актом перевірки, ПП «Торговий Дім «Доманський»до ДПІ у м. Черкаси подано заперечення на акт. 01 грудня 2010 року ДПІ у м. Черкаси надана відповідь, в якій зазначено, що донарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008 р. ПП «Торговий Дім «Доманський»є правомірним.

На підставі висновку в акті перевірки, ДПІ у м. Черкаси у відношенні ПП «Торговий Дім «Доманський»винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. №0018241503/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 16098 грн. 56 коп., де 10732 грн. 34 коп. становить основний платіж та 5366 грн. 22 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 06.12.20010 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем, 22 грудня 2010 року направлено позивачу першу податкову вимогу від 22.12.2010 р. №1/228, в якій визначено суму податкового боргу на загальну суму 13691грн. 99 коп.

Також зазначено, що у платника на день формування першої податкової вимоги значилась переплата в розмірі 2406 грн. 57 коп., тому податкова вимога виставлена на 13691 грн. 99 коп.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, 11 березня 2005 року між Черкаською міською радою та ПП «Торговий дім «Доманський»укладено договір оренди, відповідно до якого Черкаська міська рада на підставі рішення від 22.06.2004 р. № 5-639 надає, а ПП «Торговий Дім «Доманський»приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7300 кв.м по вул. Смілянській, 177 під існуючі складські будівлі та приміщення.

Відповідно до п.4 вказаного договору, грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору складає 1457007,00 грн. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2,3 відсотків від її грошової оцінки і на час укладання договору становить 33623,00 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

пб

Спеціальним законом, який регулював питання пов'язані із здійсненням плати за використання земельних ресурсів та сплату земельного податку на момент винесення оскаржуваних рішень був Закон України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. При цьому ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Разом з тим, встановлені статтею 7 вказаного Закону ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з ст.21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. №161-ХІУ (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуванних рішень), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частин.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зміни внесені до Закону України «Про оренду землі»підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-УІ від 28 грудня 2007 року, які встановлювали розмір річної орендної плати за земельні ділянки.

Проте, 04.06.2008 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 р. № 309-VI, яким частина четверта статті 21 Закону України «Про оренду землі»викладена у такій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при обчисленні платником суми щорічної орендної плати за земельні ділянки населених пунктів, які перебувають у державній або комунальній власності, слід виходити з трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»в редакції, яка була чинною на момент обчислення орендної плати.

Згідно договору оренди земельної ділянки по вул. Смілянській, 177, укладеного між Черкаською міською радою та ПП «Торговий Дім «Доманський»нормативно грошова оцінка помножена на індекси інфляції за 2005 та 2007 роки (за 2006 рік не індексується відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783) становить 1550226 грн. 31 коп.

Відповідно до вимог ч.4 ст.21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата становить 1550226,31 * 3% = 46506 грн. 79 коп.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність підстав про скасування податкового повдіомлення-рішення від 03.12.2010 р. № 0018241503/0.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно правомірності винесення податкової вимоги № 1/228 від 22.12.2010 р. з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подано скаргу без дати і без номеру до ДПІ у м. Черкаси на податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. №0018241503/0. Рішенням ДПІ у м. Черкаси від 24.12.2010 р. № 36356/25-009 первинну скаргу ПП «Торговий Дім «Доманський»залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку подання скарги на податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. № 0018241503/0.

Вказану скаргу направлено до ДПІ у м. Черкаси 15.12.2010 р., тобто протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010 р., що підтверджується квитанцією від 15.12.2010 р. Аналізуючи дану квитанцію судом встановлено, що в ній вказано тільки про направлення цінного листа до ДПІ у м. Черкаси. Інших доказів про направлення до ДПІ у м.Черкаси саме скарги на податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. № 0018241503/0 представником позивача не надано.

Позивачем, 22 грудня 2010 року подано скаргу до ДПІ у м. Черкаси на податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. № 0018241503/0, на яку 23.12.2010 р. надано відповідь про залишення скаги без розгляду, у зв'язку з порушенням порядку та термінів, визначених п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (який діяв на момент винесення оскаржуваних рішень) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону визначає, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Отже, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач пропустив строк апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010 р. № 0018241503/0, яку ним отримано 06.12.2010 р. звернувшись до ДПІ у м. Черкаси 22.12.2010 р., а тому ДПІ у м. Черкаси правомірно виставлено ПП «Торговий Дім «Доманський»податкову вимогу від 22.12.2010 р. № 1/228, і не знаходить підстав для її скасування.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім»Доманський»- залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб