Постанова № 18520437, 22.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 року №0007562310/0, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 року №0007562310/0. Свої вимоги мотивує тим, що податкове повідомлення-рішенням яким йому визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість в сумі 26450116,00 в т.ч. 1853303,00 грн. основний платіж, 791713,00 грн. штрафні (фінансові) санкції є необґрунтованим та суперечить чинного законодавства оскільки податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог законодавства, на підставі належно оформлених первинних документів. Вважає, що відповідачем при складанні акту не враховано наявність у позивача оригіналів податкових накладних з усіх випадків, та з усіма контрагентами по факту взаємовідносин та включення даних податкових накладних до податкових реєстрів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Полібуд плюс»(код ЄДРПОУ 33497806) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інжинірингова компанія «Ремист»(код ЄДРПОУ 33703304) та ТОВ «УБК-інвест»(код ЄДРГІОУ 31752507) за березень, квітень, травень, червень 2010 року, за результатами якої складено акт №705/23-10/33497806 від 20.09.2010 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6., п.п.7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 853 302,80 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення № 0007562310/0 від 04.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов»язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2645016,00 грн. в тому числі: 1853303,00 грн. основний платіж, 791713,00 грн. штрафні (фінансові) санкції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полібуд плюс»(код ЄДРПОУ 33497806) мало господарські відносини з ТОВ «ІК «Ремист»(код ЄДРПОУ 33935115) та ТОВ «УБК-інвест»(код ЄДРПОУ 31752507). Згідно договорів про виконання робіт, ТОВ «ІК «Ремист»(Виконавець) та ТОВ «УБК-інвест»(Виконавець) зобов'язуються виконати роботи, а «Полібуд плюс»(замовник) їх прийняти та оплатити. Вартість робіт визначається в договірних цінах щомісячно по фактичному обсягу робіт у цінах, які будуть узгоджені сторонами на час виконання робіт.

На виконання умов договору ТОВ «ІК «Ремист»та ТОВ «УБК-інвест»виконали роботи, про що складені акти приймання виконаних підрядних робіт. В свою чергу Позивач прийняв від контрагентів виконані роботи, оплатив їх та отримав належним чином складені податкові накладні, (копії усіх зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Суду першої інстанції слід було звернути увагу на те, що у висновку акту перевірки зазначено, що ТОВ «Полібуд плюс»порушило п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6., п.п.7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон України «Про ПДВ»),

Так, у підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та встановлено її обов'язкові реквізити.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, позивач не порушив жодної з вищевказаних норм. Вся сума податкового кредиту підтверджена оригіналами податкових накладних, які складені відповідно до норм чинного законодавства та були включені у реєстр податкових накладних, який подавався до ДПІ у Печерському районі м.Києва разом з податковими деклараціями за відповідні звітні періоди.

При складанні вищевказаного акту невиїзної документальної перевірки були використані наступні документи:

- податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Полібуд плюс»за березень, квітень, травень, червень поточного року та відповідні додатки до відповідних декларацій за № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»

- інформаційні дані, що містяться в базах даних типу АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктом господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків», АІС «Облік», АІС «Податки», та база даних ТАХ.

Позивач зазначає, що податковий орган під час перевірки взагалі не перевіряв наявність податкових накладних.

Крім того, позивач вказав на те, що посадові особи ТОВ «Полібуд плюс»на перевірку не викликались, документи на підтвердження права на податковий кредит не витребовувались, хоч на момент перевірки у позивача в наявності були усі первинні документи на підтвердження формування податкового кредиту.

Таким чином, викладені відомості в даному Акті не відповідають дійсності, висновки акту є протиправними, а отже податкове повідомлення-рішення, яке виписане на його підставі, підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про ПДВ»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст.7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У податкового органу не виникло сумніву щодо реальності господарських операцій з ТОВ «ІК «Ремист»та ТОВ «УБК-інвест». В матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як свідчать обставини справи, на момент вчинення та виконання договорів про виконання робіт, ТОВ «ІК «Ремист»(код ЄДРПОУ 33703304) та ТОВ «УБК-інвест»(код ЄДРПОУ 31752507) перебувають в Єдиному державному реєстрі та є платниками ПДВ на підставі свідоцтв.

Отже, доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит є помилковими, оскільки, реальне здійснення господарських операцій операції з ТОВ «ІК «Ремист»та ТОВ «УБК-інвест», фактична сплата позивачем ПДВ в ціні робіт, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який на момент господарських взаємовідносин знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до акту перевірки підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0007562310/0 від 04.10.2010р. стали розбіжності в базі даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за березень, квітень, травень, червень 2010 року. Встановлено відхилення ПДВ у податковому кредиті ТОВ «Полібуд плюс»та податкового зобов'язання ТОВ «ІК «Ремист»(код ЄДРПОУ 33703304) та ТОВ «УБК-інвест»(код ЄДРПОУ 31752507) на загальну суму 1 853 302,80 грн.

Позивач з метою з'ясування підстав виникнення розбіжностей звернувся до контрагентів та отримав від них копії податкових декларацій з податку на додану вартість з відміткою податкового органу про отримання від ТОВ «Інжинірингова компанія «Ремист»(код ЄДРПОУ 33703304) за березень 2010 року та квітень 2010 року, ТОВ «УБК-інвест»(код ЄДРПОУ 31752507) за травень 2010 року та червень 2010 року.

Із зазначеної податкової звітності контрагентів вбачається, що податкові зобов'язання по господарським відносинам з ТОВ «Полібуд плюс»були ними задекларовані, та сплачені у відповідних податкових періодах, а видані позивачу податкові накладні включені до реєстру податкових накладних.

Проте, податковий орган несвоєчасно вніс до електронної бази податкової звітності дані з податкових декларацій ТОВ «Інжинірингова компанія «Ремист»та ТОВ «УБК-інвест».

Отже, фактично обставини, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, а тимчасові розбіжності у базі даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»виникли з вини податкового органу.

Наведені обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачену у ціні послуг, наданих ТОВ «Інжинірингова компанія «Ремист»та ТОВ «УБК-інвест».

Зазначені копії податкових декларацій контрагентів були отримані позивачем вже після розгляду справи судом першої інстанції, але в судовому засіданні позивач зазначав, що на сьогоднішній день відсутні розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів.

За змістом частин 4,5 статті 11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом не доведено та не відображено в акті перевірки, що зазначені господарські операції відбулися з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість». Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Крім того, прийняте ДПІ у Печерському районі м.Києва податкове повідомлення-рішення №0007562310/0 від 04.10.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки обставини, викладені в акті перевірки №705/23-10/33497806 від 20.09.2010 року не відповідають дійсності.

Оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права, то колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд плюс"- задовольнити.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2011 року - скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 року №0007562310/0.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 27 вересня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб2а-14538/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2011 р. м. Київ