Ухвала суду № 18519630, 27.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9342/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Аліменка В.О., Шурка О.І.

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання неправомірними дії, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання протиправними дій Відповідача щодо зміни призначення платежів КП «Бородянкатепловодопостачання»з ПДВ за липень 2010 року на ПДВ за грудень 2008 року; визнання протиправними дій щодо розподілення сум на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і на суми, що спрямовані на погашення пені, та які відображені в повідомленнях від 31.08.2010 року про нарахування і утримання пені: №110050012804984, №110050012805550, №110050012806050, №0050012807076, №110050012807431, №110050012807789, №110050012808097, №110050012808404; скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 року №2831530/0 про нарахування і утримання штрафів; зобовязання ДПІ у Бородянському районі облікувати в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати ПДВ кошти, що сплачені підприємством до бюджету як ПДВ за липень 2010 року на загальну суму 61196,00 грн. за призначеннями, вказаними у платіжних дорученнях за липень 2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було протиправно зараховані кошти в рахунок погашення неіснуючого боргу з податку на додану вартість у податковій декларації №29561 від 16.01.2009 року без повідомлення та згоди платника податку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає у своїй скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам та доказам, які наявні у матеріалах справи. Крім того, наголошує на тому, що черговість погашення податкових зобовязань діє незалежно від волі платника податків.

В судовому засіданні повноважений представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Повноважний представник Відповідача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 17 серпня 2010 року Позивач подав податкову декларацію №9003322063 з ПДВ за липень 2010 року, в якій визначив суму ПДВ. ДПІ у Бородянському районі Київської області була здійснена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, результати якої зафіксовано в акті від 09.09.2010 року №000283/1530-33710516. У вказаному акті зазначено про порушення Позивачем ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені суми податкових зобовязань з ПДВ, визначені у податковій декларації №29561 від 16.09.2009 року на загальну суму 54259,18 грн. На підставі вказаного акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002831530/0 від 09.09.2010 року (далі оскаржуване рішення) за затримку на 566 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при сплаті до бюджету коштів з ПДВ Позивачем у платіжних дорученнях призначенням платежу вказувалось: «ПДВ за липень 2010р.; Строк сплати 31.08.2010 року, в т.ч. пені. штрафи, фін. санкції 0 грн.; Перер. повн.». Судом обґрунтовано зверталася увага на те, що кошти мали бути зараховані згідно з призначенням платежу, а не в будь-який інший спосіб. Також суд вірно вказав на відсутність у податкового органу права на зміну призначення платежу та зарахування коштів в рахунок погашення неіснуючого боргу без повідомлення та відповідної згоди платника.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не містить обмежень щодо заборони платнику податків сплачувати податкові зобовязання за визначений ним період за наявності податкового боргу, а також на надає повноважень органам державної податкової служби самостійно визначати черговість сплати податків чи погашення боргу, а також змінювати призначення платежу без згоди платника податку на розпорядження його коштами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання неправомірними дії, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.О. Аліменко

О.І. Шурко