Постанова № 18518721, 20.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-728/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Баришівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Поділля" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року Баришівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Поділля" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість по обовязковим платежам до Пенсійного фонду України у сумі 46123 грн. 59 коп.

28.02.2011 року позивач уточних свої позовні вимоги та зазначив, що в процесі здійснення господарської діяльності заборгованість відповідача за грудень 2010 року по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування збільшились на 16137 грн. 10 коп., тому просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад-грудень 2010 року на загальну суму 62265 грн. 69 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Поділля" на користь Управління пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад грудень 2010 року на загальну суму 62265 грн. 69 коп. та встановлено розстрочку виконання даної постанови суду: суму заборгованості стягнути рівними частинами щомісячно упродовж шести місяців з дня набрання постановою законної сили.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в розстроченні суми заборгованості. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача - задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року скасувати в частині розстрочення сплати заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі та розстрочення виконання даної постанови суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відповідно до чинного законодавства зобовязаний сплачувати внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, окрім того, самим відповідачем в судовому засіданні позов був визнаний; проте, судом першої інстанції взято до уваги те, що на кошти та майно відповідача неодноразово було накладено арешт, що позбавило його можливості вести господарську діяльність, а отже кошти, на сплату боргу у нього відсутні, у звязку з чим прийняв рішення про розстрочення виконання оскаржуваної постанови.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Поділля" зареєстровано Баришівською районною державною адміністрацією Київської області 03.03.2000 р., згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ідентифікаційний код 00849936.

Відповідач також зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області, де заведено картку особового рахунку страхувальника.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що у відповідача є заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад грудень 2010 року у розмірі 62265 грн. 69 коп., що підтверджується й самим відповідачем.

Проте, в ході судового розгляду відповідачем було заявлено клопотання про надання розстрочки по сплаті боргу.

В обгрунтування заявленого клопотання відповідач пояснив, що 25.03.2010 р. працівниками прокуратури вилучено всі первинні бухгалтерські документи, комп'ютери, в яких знаходяться програми бухгалтерського обліку та оперативна інформація по бухгалтерському обліку підприємства, печатку та кутовий штамп господарства, що зашкодило проведенню діяльності сільськогосподарському підприємству.

15.07.2010 р. слідчим Баришівської міжрайонної прокуратури безпідставно накладено арешт на все майно ТОВ «Агрофірма Поділля», в тому числі і на посіви площі 2400 га зернових культур. Майно, на яке накладено арешт, передано на відповідальне зберігання цивільному позивачу, який самовільно провів збір врожаю на площі 1800 га і без зважування вивіз у невідомому напрямку, а також залишив на полі незібраними 600 га посівів, не допустивши законного власника до збору врожаю.

Баришівський районний суд 30.07.2010 р. визнав незаконність цього арешту та скасував його.

29.09.2010 р. набула чинності ухвала колегії суддів судової палати апеляційного суду Київської області, якою залишено без змін вказану постанову Баришівського районного суду. Проте, Баришівською міжрайонною прокуратурою 06.10.2010 р. повторно накладено арешт на все майно ТОВ «Агрофірма Поділля»з тих самих підстав. Господарська діяльність ТОВ «Агрофірма Поділля»з 15.07.2010 р. практично не проводиться, а тому відповідач просив розстрочити йому сплату заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної постанови дане клопотання було задоволено.

Проте колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Право та порядок відстрочення або розстрочення виконання судового рішення передбачено ст.. 263 КАС України, ст.. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що питання про розстрочення виконання судового рішення, може вирішуватися судом лише на стадії виконання судового рішення.

Оскільки сам факт накладення арешту на майно відповідача або неможливість його вести нормальну господарську діяльність не доводить його неплатоспроможності або відсутності коштів на його рахунках, вирішувати питання про розстрочення виконання судового рішення під час вирішення власне судового розгляду справи є порушенням норм процесуального права.

Обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) встановлюються державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження і у разі неможливості звернути стягнення на кошти чи майно відповідача, державний виконавець, як це передбачено ст.. 263 КАС України або Законом України «Про виконавче провадження»або зацікавлена сторона, мають право звернутися до суду з клопотанням/ заявою про розстрочення виконання судового рішення про що суд приймає окремий процесуальний документ (ухвалу), яка може бути оскаржена в загальному порядку.

Дана позиція викладена також у Листі Пенсійного фонду України від 25.10.2010 р. N 18601/03-30 «Щодо застосування фінансових санкцій, по яких відстрочено або розстрочено виконання судових рішень»

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню в частині розстрочення сплати заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Керуючись ст.ст. 41, 72, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254, 263 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року скасувати в частині розстрочення сплати заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест