Ухвала суду № 18452265, 14.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1235/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретаріБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.

Рижковій Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Малинського колективного підприємства «Сантехмонтаж»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Малинського колективного підприємства «Сантехмонтаж»про стягнення 4433,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року УПФУ в Малинському районі Житомирської області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Малинського колективного підприємства «Сантехмонтаж»та просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4433,04 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з Малинського колективного підприємства «Сантехмонтаж»на користь УПФУ в Малинському районі Житомирської області фінансові санкції та пеню в розмірі 4433,03 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, МКП «Сантехмонтаж»зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Малинському районі Житомирської області 06.02.1991 (код ЄДРПОУ 04594309).

Рішенням УПФУ в Малинському районі Житомирської області від 05.12.2008 № 844 до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 50% за затримку сплати страхових внесків понад 90 календарних днів 1639,44 грн. та нарахована пеня в розмірі 2793,60 грн.

Вказане рішення оскаржувалось представником відповідача до ГУ ПФУ в Житомирській області. Однак, скаргу було повернуто без розгляду у звязку з пропуском строку оскарження.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі Закон).

Положенням частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із статтею 14 даного Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Стаття 15 Закону передбачає, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страховими внесками в розумінні абз. 1 ст.1 Закону № 1058, є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (абз.1 ст.1 Закону № 1058).

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені, складеного відповідачем і відповідно до якого було прийняте рішення, затримка сплати позивачем страхових внесків мала місце в період з 20.01.2006 по 21.05.2008 по особовому рахунку 1-5%, 4%, 32%, 42% (розділ 2), з якого також вбачається, що відповідач погасив суму заборгованості в термін понад 90 днів - 852 дні.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону, одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, рішення УПФУ в Малинському районі Житомирської області від 05.12.2008 № 844 щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 4433,03 грн. є правомірним.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинського колективного підприємства «Сантехмонтаж»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

Є.О. Сорочко Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2011