Постанова № 18516789, 04.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року справа №2а-3323/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П. , Шишова О.О.

при секретарі Турко І.Б.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 за довір від 18.04.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрнафтатех С» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а-3323/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Укрнафтатех С» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3 та № 0000882301/3,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а-3323/11/1270 відмовлено в задоволенні позовних вимог позивачеві - Приватному підприємству «Укрнафтатех С» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3 та № 0000882301/3 повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та прийняти нове рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що приватне підприємство «Укрнафтатех С» (ідентифікаційний код 33732241) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 24 жовтня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію 1381102 0000 000662 (том 2, арк. справи 53).

На податковому обліку приватне підприємство «Укрнафтатех С» знаходиться у державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 02 листопада 2005 року № 599 (том 2, арк. справи 50).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне підприємство «Укрнафтатех С» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 337322412096, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07 листопада 2005 року № 16448608 (том 2, арк. справи 51).

З 25 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарської діяльності на ІІІ квартал 2010 року та згідно направлення від 25 серпня 2010 року № 352 проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Укрнафтатех С» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2010 року № 34/23-33732241 (том 1, арк. справи 36-79; том 2, арк. справи 25, 27).

Згідно висновків акта перевірки від 10 вересня 2010 року № 34/23-33732241 (том 1, арк. справи 78-79) перевіркою, серед іншого, встановлені порушення приватним підприємством «Укрнафтатех С»:

- підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 544071,00 грн.;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 680088,33 грн.

Висновок акта перевірки від 10 вересня 2010 року № 34/23-33732241 щодо заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 544071,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 680088,33 грн. вмотивований тим, що відповідно до наданих до перевірки документів та згідно договорів, приватне підприємство «Укрнафтатех С» отримало консультативно-методичну допомогу від товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Риваж-С», товариства з обмеженою відповідальністю «Лидеринвестстрой», товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмегасервіс», приватного підприємства «ВКФ «Лугсервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційна фірма «Лугавтострой-Т», приватного підприємства «ТКФ «Юпітер», товариства з обмеженою відповідальністю «КСК «Свіс», звязок яких з фінансово-господарською діяльністю підприємства в період проведення перевірки підприємством не доведено (том 1, арк. справи 56, 66).

На підставі акта планової виїзної перевірки від 10 вересня 2010 року № 34/23-33732241 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) винесла податкові повідомлення-рішення від 21 вересня 2010 року № 0000682301/0, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1020132,49 грн., у тому числі 680088,33 грн. - за основним платежем, 340044,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 22), та № 0000692301/0, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 800488,50 грн., у тому числі 533659,00 грн. за основним платежем, 266829,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 23).

За результатами розгляду першої скарги позивача (рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 22 листопада 2010 року № 15114/23 та № 15116/23) державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області у відповідності із пунктами 4.3 та 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), складено та надіслано приватному підприємству «Укрнафтатех С» податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2010 року № 0000682301/1, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1020132,49 грн., у тому числі 680088,33 грн. - за основним платежем, 340044,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000882301/1, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 787543,50 грн., у тому числі 525029,00 грн. за основним платежем, 262514,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 24, 25, 225-242; том 2, арк. справи 1-9).

За результатами розгляду повторної скарги позивача (рішення державної податкової адміністрації в Луганській області від 26 січня 2011 року № 1378/25-08) державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області у відповідності із пунктами 4.3 та 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), складено та надіслано приватному підприємству «Укрнафтатех С» податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2011 року № 0000682301/2, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1020132,49 грн., у тому числі 680088,33 грн. - за основним платежем, 340044,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000882301/2, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 787543,50 грн., у тому числі 525029,00 грн. за основним платежем, 262514,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 26, 27; том 2, арк. справи 10-17).

За результатами розгляду повторної скарги позивача (рішення державної податкової адміністрації України від 06 квітня 2011 року № 6553/6/25-0515) державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області у відповідності із пунктами 4.3 та 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), складено та надіслано приватному підприємству «Укрнафтатех С» податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1020132,49 грн., у тому числі 680088,33 грн. - за основним платежем, 340044,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000882301/3, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 787543,50 грн., у тому числі 525029,00 грн. за основним платежем, 262514,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 28, 29; том 2, арк. справи 18-20).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 1020132,49 грн., у тому числі 680088,33 грн. - за основним платежем, 340044,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000882301/3, яким приватному підприємству «Укрнафтатех С» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 787543,50 грн., у тому числі 525029,00 грн. за основним платежем, 262514,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є правомірними, з огляду на нижчевикладене.

Приймаючи судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів правомірності формування для себе податкового кредиту за зазначеною господарською операцією, приймаючи висновки податкового органу, як правомірні.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів зазначає, що на підставі наявних в матеріалах справи документів первинного обліку, не встановлено допущення позивачем порушень формування податкового кредиту в залежності від настання першої події, в порядку визначеному підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Поставивши під сумнів вартість спірної операції податковий орган безпідставно не врахував факт передачі послуг та їх оплат, сукупність зазначених операцій та підтвердження їх здійснення спростовують нікчемність угод.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із пунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Позивачем в обґрунтування своєї позиції щодо правомірності віднесення до складу валових витрат та складу податкового кредиту сплачених сум за договорами на виконання робіт, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб-Д», товариством з обмеженою відповідальністю «Риваж-С», товариством з обмеженою відповідальністю «Лидеринвестстрой», товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмегасервіс», приватним підприємством «ВКФ «Лугсервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційна фірма «Лугавтострой-Т», приватним підприємством «ТКФ «Юпітер», товариством з обмеженою відповідальністю «КСК «Свіс», надано договори, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1, арк. справи 98-222).

Разом із цим, суд зазначає, що надані позивачем документи є обовязковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість включення до складу валових витрат та податкового кредиту сплачених сум по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехноснаб-Д», товариством з обмеженою відповідальністю «Риваж-С», товариством з обмеженою відповідальністю «Лидеринвестстрой», товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмегасервіс», приватним підприємством «ВКФ «Лугсервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційна фірма «Лугавтострой-Т», приватним підприємством «ТКФ «Юпітер», товариством з обмеженою відповідальністю «КСК «Свіс», оскільки податковий орган, ухвалюючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходив з того, що позивач не отримував від своїх контрагентів консультативно-методичну допомогу, розроблені інструкції та ППР (проект виробництва (виконання) робіт).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, основним видом діяльності якого є надання послуг, позивач свою господарську діяльність на той час реалізовував відповідно до замовлення від генерального підрядника ТОВ «Укренергонафтагазбуд» щодо проведення ремонту технологічного обладнання трубопроводу та обладнання на ЗАО «ЛІНК» м. Лисичанськ (останній договір підряду № 22кр від 19.07.2010 року) відповідно до якого ПП «Укрнафтатех С» було субпідрядником.

Між позивачем та іншими генеральними підрядниками, які існували на той час, такі договори у період часу з 2007 року по 2010 роки укладались не одноразово.

Відповідно до усіх договорів невідємною умовою є узгодження реєстру основних операційних ризиків під час проведення робіт по ремонту технологічного обладнання трубопроводу та обладнання (додаток № 2.2 до договорів), відповідно до якого узгоджуються міри щодо зниження ризиків у формі помякшення наслідків з невідємною умовою розробки ПВР та навчання персоналу, тобто розроблені контрагентами позивача відповідні ПВР були необхідні для виконання взятих на себе зобовязаннь за договорами підряду та використовувались у господарській діяльності позивача.

Пунктом 1.28 НПА ОП 42.2-7.02-80 (нормативно-правовий акт з охорони праці) СНиП ІІІ-4-80* «Правила виробництва та приймання робіт. Техніка безпеки на виробництві» передбачено, що здійснення робіт без ПВР не допускається, тобто ПВР є невідємною складовою частиною та обовязковою умовою для виконання взятих на себе зобовязань відповідно до договорів підряду з генеральним підрядником.

У випадку не надання ПВР своєму генеральному підряднику позивач не мав би змоги виконувати взяті на себе зобовязання належним чином, які були виконані без претензій з боку замовника.

У Додатку № 8 «Склад і зміст основних рішень по техніці безпеки в проектах виробництва робіт» СНиП ІІІ-4-80* зазначений приблизний перелік заходів по охороні праці та рекомендацій по складанню ПВР.

Проведення консультаційної допомоги та семінарів по охороні праці проводились у відповідності зі ст. 18 Закону України «Про охорону праці», п.п 3.8, 3.9 НПА ОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці» затвердженого Наказом Держнаглядохоронипраці від 26.01.2005 року № 15 та зареєстрованого в МЮУ за № 231/10511 від 15.02.2005 року для працівників різних професій або окремих видів робіт, які не виконувались раніше, при значній періодичності виконання зазначених послуг (8-10 разів на місяць).

Вищезазначеними нормативно правовими актами з охорони праці не передбачено окремих видів документів по даному виду роботи (послуги), так як загальними підсумковими документами є журнали інструктажів, протоколи перевірки знань, ПВР з якими ознайомлюються працівники, та які в свою чергу ПП «Укрнафтатех С» веде без порушень.

Додатково ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено перелік заходів за виконання яких безпосередню відповідальність несе сам керівник підприємства, а тому для виконання вказаних заходів працедавець залучає сторонні організації, які у змозі їх виконати та в строки з кінцевою ціллю виконання виробничої програми без аварії та травматизму.

Перевіркою та судом підтверджено наявністю актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і той факт що вони оформлені у відповідності з чинним законодавством, а саме: «До перевірки ПП «Укрнафтатех С» надані акти виконаних робіт, в яких визначено, що представник Замовника ПП «Укрнафтатех С» ОСОБА_3 з одного боку та Виконавці (вищезазначені контрагенти) у особі уповноважених представників з другого боку склали акти про то, що Виконавцями були проведені такі роботи консультативно-методична допомога, розробка інструкцій, ППР (з визнання за період виконання та суми). Сторони претензій одна до одної не мають.

Стаття 4 Закону України № 996-ХІV передбачає один із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме превалювання сутність над формою операція обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, але слід повторно зазначити, що форма та зміст актів - прийому виконаних робіт жодним чином не суперечать цьому принципу, так як містять всі необхідні реквізити, зокрема: зміст господарської операції надання консультативно-методичної допомоги, розробка інструкції ППР, згідно реєстрів смет.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський одлік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів. Можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були надані позивачем до перевірки та суду містять всі необхідні реквізити, зокрема: зміст господарської операції надання консультативно-методичної допомоги , розробка інструкції ППР, згідно реєстрів смет.

Тобто акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлені у відповідності до вимог Положення № 88, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведений зв'язок отриманих послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства, тому, що це не передбачено законодавством України. Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів і надання послуг всі контрагенти були зареєстровані в ЄДРПОУ як платники ПДВ.

На протязі 2008-2010 року відповідачем у позивача неодноразово проводились документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларацій з податку на дану вартість, які (перевірки) оформлювались відповідними довідками, а саме:

-довідка від 22.08.2008 року № 16010177/33732241 (за березень, квітень, травень 2008 року)

-довідка від 29.12.2008 року № 16010530/33732241 (за червень, липень, серпень 2008 року)

-довідку від 05.03.2009 року № 16010153/33732241 (за вересень листопад 2008 року)

-довідка від 04.08.2009 року № 16010403/33732241 (за травень 2009 року)

-довідка від 22.09.2009 року № 160104503/33732241 (за червень, липень 2009 року)

-довідка від 01.12.2009 року № 16010608/33732241 (за вересень 2009 )

-довідка від 18.01.2010 року № 16010023/33732241 (за вересень, жовтень 2009 року)

-довідка від 22.06.2010 року № 16010292/33732241 (за квітень 2010 року)

-довідка від 25.08.2010 року № 16010364/33732241 (за травень 2010 року)

До вищезазначених довідок які були оформлені належним чином, за результатами документальних невиїзних (камеральних) перевірок декларації за вищевказані періоди, відповідачем було встановлено правомірність дій позивача щодо включення сум ПДВ до складу податкового кредиту зі своїми контрагентами.

Колегія суддів вважає, що саме позивачу належить право вибирати для себе контрагентів, визначати свою фінансову та стратегічну політику при здійснені господарської діяльності, крім того, отриманий та використаний товар по укладеному договору доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами.

Згідно рішень ДПІ в м. Лисичанську Луганської області та ДПА України про результати розгляду первинної та повторної скарг ПП «Укрнафтатех С» (арк. спр. 225-242 т. 1; арк. спр. 18-20 т. 2) представник позивача (замовник) з одного боку та виконавець з другого боку при проведенні консультативно-методичної допомоги, розробки інструкцій, ППР претензій один до одного не мали.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення вимог ухвали суду від 17.05.2011 року про ненадання позивачем документального підтвердження отримання від контрагентів консультативно-методичної допомоги, розроблення інструкцій, ППР та доказів ії використання в межах своєї господарської діяльності.

Нормативно правовими актами з охорони праці, а саме п.п 1.1, 3.7, 3.9 ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівничого виробництва», Додатку № 5 «Склад та зміст проектів виробництва робот» не передбачено такого обовязку, як зберігання ПВР, як облікового документу. Додатково слід зазначити, що ПВР на окремі види робіт вносяться у загальній ПВР генерального підрядника. ПВР є необхідним перед та під час виконання робіт.

Розробка та перегляд інструкцій з охорони праці здійснюється відповідно до вимог п.п 6.1, 6.2, 6.3, п.п 4.3.1-4.3.7 НПА ОП (нормативно-правовий акт з охорони праці) 0.00-4.15-98 «положення про розроблення інструкцій з охорони праці» затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 9 від 29.01.1998 року, який зареєстрований в МЮУ за № 226/2666 від 07.04.1998 року.

У даному випадку з урахуванням вищезазначених НПА ОП одночасно з розробленням інструкцій по видам робіт і по професіям розроблялись тимчасові інструкції з охорони праці у звязку з новими технологіями виконання робіт, які виконувались частіше інших з причин робіт по інвестиційним програм ЗАО «ЛІНІК». Вищевказане Положення передбачає зберігання інструкцій тільки на період їх дії.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, т.б. фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Як суду першої так і апеляційної інстанції будь яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані.

Колегія суддів, з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обовязковими для суду, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Крім того, як встановлено під час апеляційного провадження будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений що з метою, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідачем не доведено.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобовязань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій. При формування для позивача податкового кредиту, були усі встановлені та передбачені законом підстави.

У звязку з не підтвердженням наявними в матеріалах справи документами допущення позивачем порушення підпунктів 5.2.1. пункт у5.2. та підпункту 5.3.9. пункт 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 54.3. статті 54 та пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем є обґрунтованими, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрнафтатех С» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а-3323/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а-3323/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Укрнафтатех С» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3 та № 0000882301/3 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Укрнафтатех С» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2011 року № 0000682301/3 та № 0000882301/3 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення від 12.04.2011 року № 0000682301/3 та № 0000882301/3.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04.08.2011р. Повний текст постанови складено 09.08.2011р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів :К.П. Горбенко

О.П. Лях

О.О. Шишов