Ухвала суду № 18516384, 16.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Щипачова Г.Є.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року справа №2а-3279/11/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року у справі № 2а-3279/11/1270 за позовом Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року у справі № 2а-3279/11/1270 задоволено позов Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо відмови в підписанні договору про визнання електронних документів з Приватним підприємством «ІСТ-ОІЛ-ЛУГАНСЬК» (код ЄДРПОУ 35156326). Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську підписати договір про визнання електронних документів з Приватним підприємством «ІСТ-ОІЛ-ЛУГАНСЬК» (код ЄДРПОУ 35156326).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на те, що при зверненні позивача до податкового органу з питання укладення договору про визнання електронних документів були встановлені перешкоди для його підписання, а саме відсутність позивача за юридичною адресою. Це є перешкодою для укладення договору, тому відповідач правомірно відмовився від його укладання.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "ІСТ-ОІЛ-Луганськ" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.06.2007 року, є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 16.06.2007 року.

ПП "ІСТ-ОІЛ-Луганськ" є платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 010427 від 27.06.2007 року № 100049399.

18.02.2011 року позивачем до Ленінської МДПІ у м. Луганську було подано заяву про укладання договору про визнання електронних документів, яке було отримано відповідачем 22.02.2011 (а.с.27).

Листом від 04.03.2011 р. за №9440/16 Ленінська МДПІ у м. Луганську відмовила в укладанні договору, оскільки зазначені у ньому реквізити та відомості стосовно підприємства не відповідають даним та відомостям, що маються в Ленінській МДПІ у м. Луганську, а також у звязку із порушенням п.5.4 наказу ДПА України №233 від 10.04.2008 «Про подання електронних документів» через неподання посилених сертифікатів відкритих ключів на електронних носіях (а.с.28).

15.03.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою укласти договір про визнання електронних документів (а.с.31).

28.03.2011 р. листом за №12839/16 відповідач повторно відмовився від укладання договору, пославшись на те, що вказані відомості та реквізити стосовно ПП «ІСТ-ОІЛ-ЛУГАНСЬК» у договорі не відповідають відомостям та даним, які маються в Ленінській МДПІ у м. Луганську (а.с.30).

Вказані обставини вірно встановлені судом першої інстанції на підставі досліджених доказів і знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що юридичною адресою позивача є вул.Краснодонська 4а в м.Луганськ, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію (а.с. 6).

02.03.2011 року відповідачем проведено встановлення місцезнаходження позивача, про що складено акт № 55, в якому зазначено, що ПП «Іст-Оіл-Луганськ» не знаходиться за юридичною адресою (а.с. 35).

За результатами перевірки, здійсненої підрозділом податкової міліції за запитом відповідача, встановлено, що позивач знаходиться за своєю юридичною адресою, що підтверджено довідкою від 31.03.2011 р. (а.с. 38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач підтвердив своє місцезнаходження за юридичною адресою та до договору про визнання електронних документів вніс інформацію про місцезнаходження, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру, тому відповідач не обґрунтовано відмовив ПП «ІСТ-ОІЛ-Луганськ» в укладанні договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та всебічному дослідженні обставин справи.

Пунктом 49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено право платника податку подавати податкові декларації до органу державної податкової служби засобами електронного звязку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, яка затверджена наказом ДПА України №233 від 10.04.2008, зареєстрована в Міністрерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, (далі Інструкція №233).

Згідно п.5.4 Інструкції №233, платник податків надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.

Згідно з п.6.4 Інструкції №233, орган державної податкової служби звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору. Таким чином, на податковий орган покладено обовязок щодо звіряння вказаних у договорі реквізитів з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС.

Відмовляючи у підписанні договорів, відповідач посилався на невідповідність вказаних у договорі реквізитів з реєстраційними даними платника податків, але жодних допустимих доказів правомірності своїх дій суду не надав і не довів, що були передбачені законодавством підстави відмовлятися від підписання договору у лютому 2011 року та в подальшому. Більш того, до звернення позивачем до суду, підрозділом податкової міліції було підтверджено місцезнаходження позивача за юридичною адресою, але відповідачем договір укладено не був.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року у справі № 2а-3279/11/1270 за позовом Приватного підприємства «ІСТ-ОІЛ-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.О. Чебанов