Постанова № 18515453, 04.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2011 р. № 2-а- 10047/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ПП "Про Енерджі Інжинірінг" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області від 30.05.2011 року № 0000182310, № 0000192310, № 000212310 № 0044131701, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, водночас, звернувши увагу суду на ту обставину, що маються судові рішення, які мають відношення до предмету спору та набрали законної сили, що є підставою для звільнення від доказування у цій адміністративній справі.

Представники відповідача за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3 проти позову заперечували, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про оплату праці", "Про податок з доходів фізичних осіб", "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 126, ст. 228 ЦК України, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області була проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.12.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 12.05.2011 року було складено акт перевірки № 442/23/36370209, де були зафіксовані порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про оплату праці", "Про податок з доходів фізичних осіб", "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637З, ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 126, ст. 228 ЦКУ в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спраямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Про Енерджі Інжинірінг" з постачальниками ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне тепло і технології" та з покупцями ТОВ "Будтех" та ТОВ "Форест-2006".

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення 30.05.2011 року № 0000182310, № 0000192310, № 000212310 № 0044131701, якими позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

За матеріалами справи судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства.

Так, між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та вищевказаними контрагентами за перевіряємий період були укладені договори :

1. з ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055), договір № 0412 від 04.12.2010 року;

2. з ПП "Співдружність-Кентавр" (код за ЄДРПОУ 35819313), договір підряду № 86 від 01.07.2010 року;

3. з ПП "Експо-Груп-08" (код за ЄДРПОУ 36154178) , договір 0109/10 від 01.09.2010 року;

4. з ТОВ "Альтернативне тепло і технології" (код за ЄДРПОУ 3,5819313), договір 0106-ТД від 11.05.2010 року;

5. з ТОВ "Будтех" (код за ЄДРПОУ 32715267), договори № 1/02 від 14.04.2010р., № 03/04 від 14.04.2010 р., № 04/05 від 12.05.2010 р ., № 05/06 від 01.06.2010 р., № 05/06/2 від 01.06.2010 р.

6. з ТОВ "ФОРЕСТ-2006" (код за ЄДРПОУ 34255758), № 28/05/04/2010 від 05.04.2010 р.

На поставлені роботи суб'єктами господарювання постачальниками були виписані відповідні акти виконаних робіт та податкові накладні.

Отже, згідно акту перевірки № 442/23/36370209 від 12.05.2011 р. податковим органом були встановлені порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

-завищення валового доходу по взаємовідносинам з покупцями ТОВ "Будтех" та ТОВ "Форест- 2006" на загальну суму 1475027 грн., в тому числі : 1 півріччя 2010 року на суму 599285 грн., 3 квартали 2010 р. на суму 1475027 грн., 2010 рік на суму 1475027 грн. на підставі того , що в зв'язку з підтвердженням валових витрат у ПП "Про Енерджі Інжинірінг" з постачальниками ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне тепло і технології" відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток з продажу товарів покупцям ТОВ "Будтех" та ТОВ "Форест-2006";

-завищення валових витрат підприємства по взаємовідносинам з придбання товарів (робіт, послут) у ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне тепло і технології" на загальну суму 2563572 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року на суму 800 грн. За 1 півріччя 2010 року на суму 478800 грн., за III квартали 2010 р. на суму 1250666 грн. за 2010 рік на суму 2563572 грн., результаті чого на думку податкового органу підприємством занижено податок на прибуток у сумі 272136 грн., у тому числі 1 квартал 2010 року в сумі 200 грн. за 2010 рік в сумі 272136 грн.

Тобто податковий орган вказує на відсутність права у позивача на валові витрати, тому що ніби було встановлено відсутність поставок товарів, що на їх думку свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, на що суд зазначає наступне.

Так, пункт 5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, витрати підлягають виключенню зі складу валових витрат за умови не підтвердження їх розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, форма і зміст яких повинні відповідати вимогам, викладеним в ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яка встановлює правила ведення податкового обліку, зокрема пп. 11.2.1, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Так, судом встановлено, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "Про Енерджі Інжинірінг" включало до валових витрат тільки ті господарські операції, які підтверджуються первинними документами, оформленими з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з матеріалів справи, вище перелічені договори укладено з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (ст.203, ст. 207 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов договору, з волевиявленням сторін, договори не суперечать актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ним .

Зазначені договори не можуть вважатися як нікчемний правочин, тому що не можуть вважатися такими, що порушували публічний порядок, оскільки, згідно із частиною першою статті 228 Цивільного Кодексу України, порушення публічного порядку-це порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної, юридичної осіб, держави. В даному випадку договори спрямовані на задоволення потреб сторін за договорами, податкові зобов'язання виконувались, а твердження відповідача, що відсутність контрагентів та їх посадових осіб на момент перевірки за юридичною адресою є доказом порушення публічного порядку ПП "Про Енерджі Інжинірінг" є не обґрунтованим.

Згідно ст.204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку нікчемність правочину прямо не встановлена законом, сторони за договором не заперечують його дійсність, тому такий правочин може бути визнаний нікчемним лише у судовому порядку.

Всупереч зазначеному, відповідно до судових рішень, а саме:

- постанови Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 р. у справі № 5023/3602/11 вищевказані договори, укладені між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт" визнано дійсними;

- постанови Господарського суду Харківської області від 26.05.2011 р. у справі № 5023/2377/11 вищевказані договори, укладені між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ПП "Співдружність-Кентавр", ТОВ "ХЦПДББ "Юрполіс" визнано дійсними;

- постанови Господарського суду Харківської області від 26.05.2011 р. у справі № 5023/3678/11 вищевказані договори, укладені між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ПП "Експро-Груп-08", ТОВ "ХЦПДББ "Юрполіс" визнано дійсними.

Суд прийшов такого висновку з огляду на те, що зазначені угоди підтверджені відповідними документами, укладені були з метою реального настання правових наслідків та є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.

Враховуючи вищевикладене, ПП "Про Енерджі Інжинірінг" обґрунтовано віднесено було до складу валових витрат по взаємовідносинам з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне тепло і технології" на загальну суму 2 563 572 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року на суму 800 грн. За І півріччя 2010 року на суму 478 800 грн., за III квартали 2010 р. на суму 1 250 666,00 грн. за 2010 рік на суму 2 563 572 грн.

Тобто, в даному випадку не має ніяких підстав вважати, що з боку ПП "Про Енерджі Інжинірінг" мало завищення валових доходів підприємства по взаємовідносинам з продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Будтех", ТОВ "ФОРЕСТ-2006" на загальну суму 1 475 027 грн., а тім паче вважати, що підприємством занижено податок на прибуток у сумі 272136 грн.

Висновок відповідача стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне тепло і технології" на загальну суму 512715грн., завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів у ФОП ОСОБА_5 на суму 3688 грн., та завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів ТОВ "Будтех" та ТОВ "ФОРЕСТ-2006" на суму 295006 грн., в результаті чого підприємством занижено податок па додану вартість за перевірений період в сумі всього 221397 грн., не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Відповідно до приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, в даному випадку контрагентами позивача були виписані податкові накладні з додержанням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується, на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період, підтверджена податковими накладними.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Отже відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваних повідомлень-рішень, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами- з другої сторони, недійсними.

Стосовно порушень позивачем "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" суд зазначає, що на виконання договору підряду № 0106-ТД від 11.05.2010 року з ТОВ "Альтернативне тепло і технології" постачальником ТОВ "Альтернативне тепло і технології" були виконані роботи по розробці технічної документації для виготовлення парового котла Е-14-200 ВЦКС і модернізації котельної на твердому паливі, про свідчить акт виконаних робіт б/н від 04.06.2010 р. на суму 486 000,00 грн., в т.ч. ПДВ-81 000,00 грн.

Також ТОВ "Альтернативне тепло і технології" були надані інформаційні та маркетингові послуги, про що свідчать: акт виконаних робіт № 4 від 30.03.2010 р. на суму 960,00 грн. , у т.ч. ПДВ - 160,00 грн., акт виконаних робіт № 6 від 27.04.10 на суму 21 600,00 грн. , у т.ч. ПДВ 20 % - 3600,00 грн. , акт виконаних робіт № 9 від 11.05.10 на суму 66 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 11000,00 грн. та поставлені товари, про що свідчить видаткова накладна № 46 від 07.07.2010 р. на суму 426 240,00грн., у т.ч. ПДВ 20%- 71 040,00 грн.

Розрахунки між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Альтернативне тепло і технології" проведено в готівковій формі на суму 416 800,00 грн. згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 38/2 на суму 960 грн., № 58/2 на суму 10000 грн.. № 59/1 на суму 10000 грн.. № 62/2 на суму 10000 грн., № 63/1 на суму 10000 грн.. № 64/3 на суму 10000 грн.. № 65/2 на суму 10000 грн.. № 66/1 на суму 10000 грн., № 67/1 на суму 10000 грн.. № 68/3 на суму 6000 грн.. № 82/2 на суму 10000 грн., № 83/1 на суму 10000 грн., № 84/4 на суму 10000 грн.. № 85/1 на суму 10000 грн., № 87/2 на суму 10000 грн.. № 89/2 на суму 10000 грн., №90/2 на суму 10000 грн.. № 91/2 на суму 10000 грн.. № 92/1 на суму 10000 грн.. № 105/2 на суму 10000 грн., № 106/2 на суму 10000 грн.. № 107/1 на суму 7000 грн.. № Ю8/3 на суму 10000 грн.. № 109/2 на суму 10000 грн.. № 110/2 на суму 10000 грн.. № 111/2 на суму 10000 грн.. № 112/2 на суму 10000 грн., № 114/2 на суму 10000 грн.. № 116/2 на суму 10000 грн.. № 117/2 на суму 10000 грн.. № 118/2 на суму 10000 грн.. № 120/2 на суму 'і 0000 грн.. № 123/2 на суму 10000 грн.. № 125/2 на суму 10000 грн., № 127/2 на суму 5000 грн.. № 128/2 на суму 6240 грн.. № 129/2 на суму 10000 грн.. № 130/2 на суму 10000 грн.. № 13 1 /2 на суму 10000 грн.. № 133/2 на суму 10000 грн., № 134/1 на суму 10000 грн.. № 136/2 на суму 10000 грн. № 137/2 на суму 10000 грн., № 140/2 на суму 10000 грн.

Пунктом 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 зазначено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як. на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтверджувальних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Пунктом 2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 зазначено, що видача готівкових коштів або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Тобто вважати, що позивачем в порушення вимог п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного України від 15.12.2004 р. № 637, допущена видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо виданих коштів в сумі 416800 грн., безпідставно та не обґрунтовано.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Зміївському районі Харківської області не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області від 30.05.2011 року № 0000182310, № 0000192310, № 000212310 № 0044131701, прийняті відносно приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2011 року.

Суддя Самойлова В.В.