Ухвала суду № 18514024, 30.09.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 2а/1770/4068/2011

30 вересня 2011 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" до Сарненської міської державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації Рівненської області про визнання незаконними дій щодо висновків, зазначених в акті перевірки №303/23/14338719 від 15.06.2011 року, скасування акту,  про визнання незаконним рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року та скасування  рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

14.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" звернулося в суд з позовом до Сарненської міської державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації Рівненської області про визнання незаконними дій щодо висновків, зазначених в акті перевірки №303/23/14338719 від 15.06.2011 року та скасування вказаного акту, а також про визнання незаконним рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року та скасування цього рішення.

Ухвалою від 15.09.2011 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам ч.3 ст.106 КАС України, а також через те, що обсяг долученої до позовної заяви документації (відсутність оскаржуваних актів) не дозволяв суду вирішити питання, чи підлягає такий позов розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак і вирішити питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі. Позивачу надано строк для усунення недоліків до 30.09.2011 року. У вказаний строк позивач усунув недоліки позовної частково, а саме: надав копію акту перевірки Сарненської МДПІ №303/23/14338719 від 15.06.2011 року та копію рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року (останнє - не в повному обсязі).

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, названа норма визначає рішення, як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії. В свою чергу, під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові ж акти індивідуальної дії –це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

При цьому, як нормативний так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Що стосується дії суб'єкта владних повноважень , то в розумінні КАС України – це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. А бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Акти податкових перевірок не є правовими актами індивідуальної дії, позаяк не являються рішеннями суб'єкта владних повноважень, що спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень. Самі по собі акти не породжують правовідносин, які можуть бути предметом спору, вони не створюють юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Акти податкових перевірок не впливають на права та обов'язки платників податків та не є обов'язковими для виконання. Оскільки акти перевірок лише фіксують факти та не мають правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про скасування актів не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Відповідно, дії податкового органу, які при проведенні планової виїзної перевірки полягають у перевірці даних податкової звітності платника податків та відображенні відповідних висновків у акті, також не можуть розглядатися як дії, що можуть бути предметом адміністративного позову.  

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Наведене відповідає позиції Вищого адміністративного  суду України, висловленій у листі №1619/10/13-09 від 30.11.2009 року.

Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням змісту наведених правових положень та приписів статті 56 Податкового кодексу України, за якими  платнику податків гарантовано право звернення до суду з позовом про скасування рішення податкового органу, прийнятого за результатами планової чи позапланової перевірки, заявлені ТОВ "Селищанський гранітний кар’єр" позовні вимоги про визнання протиправними дій та акту перевірки не відповідають встановленому законом способу захисту права на оскарження рішень суб’єкта владних повноважень про визначення сум грошового зобов’язання і не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Зафіксовані в актах податкових перевірок висновки лягають в основу відповідних податкових повідомлень-рішень, а тому право платника може порушуватися внаслідок винесення таких податкових повідомлень-рішень. Відтак і належним способом захисту цього права має бути вимога про скасування податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з рішення керівника ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року, Сарненською МДПІ на підставі акту перевірки №303/23/14338719 від 15.06.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ "Селищанський гранітний кар’єр" зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування та збільшено розміри грошових зобов’язань, однак платник податку, закладаючи 14.09.2011 року позов у відповідній редакції не скористався належним способом захисту своїх прав.

Що стосується рішення керівника ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року, то воно винесене податковим органом під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, а відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За наведеного, у відкритті провадження у даній адміністративній справі Товариству з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" слід відмовити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст. 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" до Сарненської міської державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації Рівненської області про визнання незаконними дій щодо висновків, зазначених в акті перевірки №303/23/14338719 від 15.06.2011 року, скасування акту,  про визнання незаконним рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №17747/25-16/347 від 31.08.2011 року та скасування  рішення.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                        Друзенко Н.В.