Постанова № 18511977, 26.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7924/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача представника відповідача Паращенко О.Г. Кравченко А.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЮСТА» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЮСТА» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення від 23 червня 2011 року №0000522342 про сплату податку на прибуток у розмірі 17 738, 00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 4434, 00 гривні та податкового повідомлення рішення від 23 червня 2011 року № 0000532342 про сплату податку на додану вартість у розмірі 7314,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 1828 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час укладання та виконання договору купівлі-продажу № 0112/1 від 15.12.2010 р. ПП «Агропрайд» і позивач були зареєстровані як суб'єкти господарювання - юридичні особи та як платники ПДВ. Обидві сторони договору мали повну спеціальну правосуб'єктність, необхідну для укладання та виконання вищевказаного договору. Договір купівлі-продажу від 15.12.2010 року мав на меті настання реальних юридичних наслідків для кожної з сторін договору. Продаж ПП «Агропрайд» запчастин позивачу реально мав місце, за отримані запчастини позивач сплатив постачальнику відповідну грошову суму. Внаслідок виконання вищезгаданого договору для кожної з його сторін настали бажані правові наслідки. Всі операції, пов'язані з виконанням договору, відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача. Також, згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню як незаконні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити. Також надав в судовому засіданні додаткові письмові пояснення де зазначив, що товар було доставлено транспортом продавця на склад фірмі «ЮСТА» за адресою: м. Павлоград, вул. Шутя, 3-в. Представник позивача прийняв товар від представника постачальника, натомість передавши йому довіреність на отримання товару. На підставі відповідної видаткової накладної, виданої ПП «Агропрайд», товар був оприбуткований на складі та в подальшому використаний у виробничій діяльності підприємства. Аналогічно був доставлений позивачеві, прийнятий та оприбуткований товар, поставлений ПП «Агропрайд» на підставі видаткової накладної від 27.12.2010 року. По обох вищевказаних поставках відповідальним за приймання товару був заступник генерального директора з транспорту ОСОБА_1., на якого була оформлена довіреність на приймання товарно-матеріальних цінностей № 1912/1 від 19.12.2010 року на весь товар, який був предметом укладеного з ПП «Агропрайд» договору. Вказана довіреність зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей фірми «ЮСТА». Згідно з пояснень посадових осіб позивача товар був доставлений на фірму попутним транспортом.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, надали до суду письмові заперечення в яких зазначили, що по ланцюгу придбання ТОВ фірма «ЮСТА» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Агропрайд» за грудень 2010 року в сумі 7 314,00 гривень. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ фірма "ЮСТА " за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2011 року у ПП «Агропрайд» придбала автозапчастини на загальну суму 43 884,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 7314,00 гривень. ДПІ у м. Херсоні проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Агропрайд», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність: трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих становить 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація про прибуток підприємства), що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберіганні та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Агропрайд». Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано на неодноразові запити ДПІ у м.Херсоні документального підтвердження здійснення поточних операцій при проведенні господарської діяльності. Перевіркою встановлено, що ПП «Агропрайд» формувало податковий кредит у періоді вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року від постачальників по яким угоди визнано нікчемними, та за висновками актів перевірок встановлені порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Таким чином ПП «Агропрайд» не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів - постачальників, а далі реалізовувати товари контрагентам - покупцям. Отже, ПП «Агропрайд» надавались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, у звязку з чим просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЮСТА» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської Ради Дніпропетровської області 12.08.1993 року (реєстраційний номер 1232105 0001 000630) та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.

Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, постанови в.о. начальника СВ ПМ Західно-Донбаської ОДПІ капітана податкової міліції Михайлика Б.Л. від 15.03.2011р. по кримінальній справі № 99113501, наказу Західно-Донбаської ОДПІ на проведення позапланової виїзної перевірки від 24.05.2011р. № 802, направлення № 532 від 24.05.2011р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ фірма «ЮСТА» (код за ЄДРПОУ 20201858) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з підприємством ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453) за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ фірма «ЮСТА» було складено акт №341-23/2-20201858 від 06.06.2011 року.

На підставі акту №341-23/2-20201858 від 06.06.2011року Західно - Донбаською ОДПІ 23 червня 2011 року були складені податкові повідомлення-рішення №0000522342 про сплату податку на прибуток у розмірі 17 738, 00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 4434, 00 гривні та № 0000532342 про сплату податку на додану вартість у розмірі 7314,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 1828 гривень.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «Агропрайд» відбувались за договором № 0112/1 від 15.12.2010 року. Відповідно до умов якого ПП «Агропрайд» (Постачальник) зобовязується поставити, а ТОВ фірма «ЮСТА» (Покупець) прийняти та сплатити запасні частини на суму 43884, 00 гривень. Поставка продукції здійснюється поетапно. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України по факту поставки. Форма розрахунку безготівкова та готівкова. Виконання зобовязань скріплюється підписом уповноваженого представника покупця в товарній накладній. Договір чинний до 31.12.2010 року.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 712 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94 -ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, у результаті минулих подій.

Тобто, необхідною умовою є факт реальності придбання послуг.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Види діяльності позивача за КВЕД: оптова торгівля паливом, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, будівництво будівель, здавання в оренду нерухомого майна, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8).

Факт придбання товару підтверджується договором № 0112/1 від 15.12.2010 року (а.с.12), видатковою накладною від 19 грудня 2010 року на 21240, 00 гривень (а.с.13), видатковою накладною від 27 грудня 2010 року на суму 22644,00 гривень (а.с.14), податковою накладною №7044 від 19 грудня 2010 року (а.с.15), податковою накладною від 27 грудня 2010 року № 7045 (а.с.16), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 31 від 03.02.2011 року на суму 10000 гривень (а.с.60), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 32 від 05.02.2011 року на суму 10000 гривень (а.с.61), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 33 від 07.02.2011 року на суму 10000 гривень (а.с.62), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 34 від 08.02.2011 року на суму 10000 гривень (а.с.63), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 35 від 09.02.2011 року на суму 3884,00 гривень (а.с.64).

В ході судового засідання встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товарно-матеріальні цінності придбані у ПП «Агропрайд», а саме: автошини GT 385|65 R 22|5 в кількості 6 штук, інтеркулер VOLVO - 1 шт., радіатор 1 шт., диски гальмовні-2 шт., пневморесора в сборі DAF (A941) 4 шт., пневморесора V21BK1A3 3 шт. встановлені на автомобілі, які знаходяться у власності позивача, а саме на полупричеп SCHMITZ SPR 24 д/н АЕ1402ХХ (а.с. 80), напівпричіп-бортовий ПАКТОН д/н АЕ4577 ХР (а.с. 78), тягач DAF FT95 XF 380 д/н АЕ1454АС (а.с 77), сідловий тягач VOLVO д/н АЕ 4025 СІ (а.с. 76), напівпричіп Lamberet д/н АЕ7699ХТ (а.с. 79), тобто, використанні у господарській діяльності позивача, що також підтверджується актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 1402 від 19 грудня 2010 року на суму 17700, 00 гривень (а.с.65), актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 4577 від 27 грудня 2010 року на суму 2 730, 00 гривень (а.с.66), актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 1454 від 27 грудня 2010 року на суму 4000, 00 гривень (а.с.67), актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 7699 від 27 грудня 2010 року на суму 2640, 00 гривень (а.с.68), актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 4025 від 27 грудня 2010 року на суму 9 500, 00 гривень (а.с.69).

Суд погоджується з доводами позивача щодо здійснення транспортування товару способом зазначеним в додаткових письмових поясненнях.

Порядок проведення документальної невиїзної перевірки та оформлення її результатів на момент її проведення врегульований Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.

Відповідно до п.3 Розділу І зазначеного Порядку акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В акті перевірки від 06.06.2011 року встановлено, що позивач та ПП «Агропрайд» на момент укладення договору № 0112/1 від 15.12.2010 року були платниками податку на додану вартість. Дефектів у правовому статусі позивача та ПП «Агропрайд» встановлено не було. Крім того, актом перевірки встановлено наявність товару та використання його у господарській діяльності.

Тобто, результати, відображені у первинних документах та даних податкового обліку позивача, фактично настали внаслідок відповідних дій позивача та ПП «Агропрайд».

Судом було оцінено правовідносини безпосередньо між позивачем та ПП «Агропрайд», на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень при формуванні податкового обліку за наслідками здійснення операцій з поставки спірного товару, оскільки факт здійснення поставки товарів підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а також подальше використання зазначених товарів у господарській діяльності позивача. Таким чином, оскільки донарахування податкових зобов'язань за основними платежами, а саме по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість здійснено відповідачем неправомірно, відповідно нарахування штрафних (фінансових) санкцій також здійснено неправомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судовим розглядом встановлено порушення оспорюванними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЮСТА» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції від 23.06.2011 р. №0000522342 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю фірми «ЮСТА» 17738 грн. податку на прибуток підприємств та 4434 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції від 23.06.2011 року №0000532342 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю фірми «ЮСТА» 7314 грн. податку на додану вартість та 1828 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.08.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >