Постанова № 18511979, 26.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6934/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Вершина П.А.

за участю: представників позивача - Голубєва А.О., Лукянов О.В.

представників відповідача -Давиденко Н.П., Кравець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче обєднання «Нікос»до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче обєднання «Нікос» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з вимогами: скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 03 червня 2011року № 0000972320 та № 0000932320.

В обґрунтування позову ТОВ НВО «Нікос» зазначили, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки Акту перевірки № 154/231/30740752 від 10.05.2011 року базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року № 0000972320 та № 0000932320 прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Нікос» знаходиться на податковому обліку як платник податків у Новомосковській обєднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

Співробітниками Новомосковській ОДПІ Дніпропетровської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ НВО «Нікос» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мірчел».

За результатами перевірки було складено Акт перевірки № 154/231/30740752 від 10.05.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення:

-пункту 5.1., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 85613,00 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 85 613,00 грн.;

-пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1, статті 4, підпункту 7.4.1. статті 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, перевіреним підприємством неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 Декларації всього у сумі 68 491,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року в розмірі 68 491,00 грн.

За результатами розгляду Акту перевірки № 154/231/30740752 від 10.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000932320 від 03 червня 2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в розмірі 128 419,50 грн., у тому числі за основним платежем - 85 613,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 806,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000972320 від 03 червня 2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в розмірі 122 736,50 грн. у тому числі за основним платежем 68 491,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 245,50 грн.

Так, невиїзна позапланова перевірка проводилася у відповідності до Наказу Новомосковської ОДПІ від 26.04.2011 р. № 369. Як вбачається із Наказу Новомосковської ОДПІ від 26.04.2011р. № 369 за підписом начальника Новомосковської ОДПІ, перевірка проводилась на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Мірчел» (код за ЄДРПОУ 33382578) використано акт від 07.04.2011 року № 105/231/35396823 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Мірчел» (код за ЄДРПОУ 33382578) з питань дотримання вимог податкового законодавства України про податок на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з приватним підприємством «Стилет-Юг» (код за ЄДРПОУ 37048886).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

28.04.2011 року ТОВ НВО «Нікос» було надано для перевірки до податкового органу копії документів завірені печаткою та підписом керівника, що підтверджують своєчасність відображення в обліку та звітності господарських відносин з ТОВ «ТД «Мірчел» (код за ЄДРПОУ 33382578) протягом грудня 2010 року з ТОВ НВО «Нікос», а саме:

-податкові накладні за період грудень 2010 року;

-видаткові накладні за період грудень 2010 року;

-платіжні банківські документі;

-реєстри отриманих податкових накладних;

-договори.

Проте, незважаючи на надані документи, Новомосковською ОДПІ все ж таки було проведено перевірку ТОВ НВО «Нікос» по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Мірчел», результати якої зафіксовано в Акті перевірки № 154/231/30740752 від 10.05.2011 року.

Судом встановлено, що 21 травня 2010 року між ТОВ НВО «Нікос» та ТОВ «ТД «Мірчел» було укладено Договір поставки матеріалів № 10/05-10 від 21.05.2010р.

Протягом строку дії Договору ТОВ НВО «Нікос» та ТОВ «ТД «Мірчел» виконувалися всі умови Договору (копії документів, які підтверджують поставку товарів та оплату поставлених товарів містяться в матеріалах справи).

Проте, як вбачається з акту перевірки№ 154/231/30740752 від 10.05.2011 року, підставою для такого висновку Новомосковської ОДПІ називає те, що правочини, що виконувались від імені ТОВ «ТД «Мірчел» - Постачальника матеріалів з Покупцем ТОВ НВО «Нікос» за грудень 2010 р. є нікчемними в силу припису закону, тобто правочини, укладені з указаним контрагентом порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків (стор. 12 Акту перевірки).

Тобто, правочин, укладений між ТОВ НВО «Нікос» та ТОВ «ТД «Мірчел» є нікчемним, оскільки ТОВ «ТД «Мірчел» за юридичною адресою не знаходиться, інформація щодо оренди офісного приміщення чи належності директору підприємства відсутня, за результатами аналізу документів, які містяться в облікові справі ТОВ «ТД «Мірчел», даних податкової звітності та інформації із зовнішніх джерел, встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дало змогу Новомосковській ОДПІ ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, а саме ТОВ «ТД «Мірчел», задекларованого основного виду діяльності. (стор. 6-7 Акту перевірки).

До того ж незнаходження контрагента за юридичною адресою встановлено податковим органом вже після виконання його договірних зобов'язань перед ТОВ НВО «Нікос».

Як вірно встановлено Новомосковською ОДПІ в ході даної документальної перевірки та викладено в Акті перевірки (стор. 8 Акту перевірки) «згідно з наданими документами, встановлено наявність господарських взаємовідносин» між ТОВ НВО «Нікос» та ТОВ «ТД «Мірчел».

Даний Договір укладеного згідно ст. 712 Цивільного кодексу України ( з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що обґрунтування Новомосковської ОДПІ щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки висновки Новомосковської ОДПІ та доводи викладені в Акті перевірки базуються на припущеннях та не підтверджуються об'єктивним даними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 ст. 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В Акті перевірки Новомосковською ОДПІ зроблено висновок про те, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені в Акті правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб та зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у грудні 2010 року.

Як таке, що суперечить дійсності є посилання в Акті перевірки на встановлення порушення з боку ТОВ «ТД «Мірчел» ст. 662, 655, 656 ЦК України.

Ст. 662 ЦК України встановлює обов'язок продавця передати товар покупцеві: «1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. 2. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства». В самому ж Акті перевірки зафіксовано рух товарів в бухгалтерському обліку ТОВ НВО «Нікос» від поставки товарів від ТОВ «ТД «Мірчел» до списання на виробництво зазначених матеріалів (стор. 5-6 Акту перевірки).

Ст. 655 ЦК України надає визначення договору купівлі-продажу: «1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму».

Ст. 656 ЦК України визначає предмет договору купівлі-продажу: «1. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. 2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. 3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. 4. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. 5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.».

Як слідує з первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ НВО «Нікос» операції з ТОВ «ТД «Мірчел» виконувались шляхом укладення цивільно - правових угод про поставку матеріалів, які на дату подання позовної заяви ніким не оспорені, не скасовані та не визнані недійсними, а також шляхом реального виконання постачання, безготівкового банківського перерахування коштів, що підтверджується видатковими накладними, рахунками фактурами, банківськими платіжними документами, довіреностями на придбання товару, податковими накладними, які свідчать, що правочини з ТОВ «ТД «Мірчел» були спрямовані на реальне настання правових наслідків і не містять ознак недійсності чи нікчемності.

Факти поставки товару за період, що перевірявся, підтверджуються видатковими накладними № РН- 0000320 від 06.12.2010 р., № РН- 0000321 від 07.12.2010 р., № РН- 0000320 від 06.12.2010 р, № РН- 0000322 від 09.12.2010 р., № РН- 0000323 від 09.12.2010 р., № РН- 0000324 від 14.12.2010 р., № РН- 0000325 від 23.12.2010 р., № РН- 0000326 від 24.12.2010 р. належно оформленими, підписаними обома сторонами та скріпленими печаткою постачальника.

Окрім того, що ТОВ «ТД «Мірчел» передав товар, надав ТОВ НВО «Нікос» всі податкові накладні, ТОВ НВО «Нікос» оприбуткувало ці товари та матеріали на склад і в подальшому через переробку його продало іншим користувачам та контрагентам ТОВ НВО «Нікос» (при чому цей факт зафіксовано і в самому Акті перевірки - стор.5-6).

На підтвердження факту оприбуткування та використання даних товарів та матеріалів у власному виробництві та подальшій реалізації переробленого товару позивачем надано:

- витяги з ТУ на МОР, зареєстровані відповідно вимог чинного законодавства України, в яких зазначено які сировина та матеріали використовуються при виробництві МОР та сертифікати відповідності на МОР;

- копія штатного розпису ТОВ НВО «Нікос» на грудень 2010р.;

- журнал-ордер та відомість по рахунку 201 - сировина та матеріали за грудень 2010р. та січень 2011р. в якому зазначено коли та які товари зайшли до ТОВ НВО «Нікос» в цей період, які витрати мали місце, які були перероблені та які залишились на складі;

- копії договорів про постачання/продаж МОР, виробленої із матеріалів, придбаних у ТОВ «ТД «Мірчел», копії видаткових накладних, довіреностей, актів-приймання передачі товарів від ТОВ НВО «Нікос» за період грудень 2010р. та січень 2011р.;

- копії платіжних доручень про перерахування до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток.

Данні документи є доказами використання у власній господарській діяльності товарів, та послуг, що були придбані у ТОВ «ТД «Мірчел» за договором поставки № 10/05-10 від 21.05.2010 року, у зв'язку із чим та з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ НВО «Нікос» правомірно включило до складу валових витрат суму витрат на придбання матеріалів від ТОВ «ТД «Мірчел» в грудні 2010 року, одержання економічного ефекту, за наслідками реалізації товарів перероблених із матеріалів придбаних у ТОВ «ТД «Мірчел» в грудні 2010 року також підтверджуються сплаченим податком на прибуток за грудень 2010р. та січень 2011р. та приростом чистого прибутку відображеного в звіті про фінансові результати за 2010 рік.

В листі Вищого адміністративного суду України N 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1.Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської

операції.

3.Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням

основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ТД «Мірчел», тому Новомосковська ОДПІ прийшла до помилкового висновку про відсутність підтвердження факту отримання товару та його перевезення, обґрунтовуючи обставинами, які не мали правового значення для такого висновку.

Стосовно посилання Новомосковської ОДПІ у акті перевірки на нікчемність договору поставки варто зазначити, що відповідач не зазначив, яким саме чином договори поставки були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, факти вчинення ТОВ НВО «Нікос» порушень встановлених актом перевірки відсутні, а визначення сум податкових зобов'язань з огляду на вищезазначене, є неправомірними.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час вчинення правочину, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Так, сума податку на додану вартість у розмірі 184 790,00 грн., яка була включена ТОВ НВО «Нікос» до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, підтверджена податковими накладними.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового чи іншого чинного законодавства України.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача було долучено до матеріалів справи Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.08.2011р. стосовно ТОВ «Торговий дім «Мірчел», відповідно до якої підприємство є діючим і у довідці відсутні відомості про відсутність ТОВ «Торговий дім «Мірчел» за юридичною адресою.

Також суд звертає увагу на те, що сам акт перевірки № 11/170/2024106674 від 01.04.2011р. не підписаний керівником підприємства позивача, що підтверджує те, що керівник ТОВ НВО «Нікос» не був запрошений для ознайомлення та підписання зазначеного акту.

В акті перевірки, після висновку перевіряючого в графі: - «Підтверджуємо, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в довідці перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні» - відсутній підпис керівника та головного бухгалтера ТОВ НВО «Нікос».

Таким чином, відповідач не діяв у відповідності до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Тому суд приходить до висновку, що прийняті Новомосковською обєднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2011року № 0000972320 та № 0000932320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ НВО «Нікос» є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче обєднання «Нікос» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 03 червня 2011 року за № 0000972320 та № 0000932320.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Повний текст постанови викладений 19.09.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >