Постанова № 18511796, 22.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/8181/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

при секретаріБоженко Наталії Василієвни

Луговій В.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якому просить стягнути кошти з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 5000 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за 2010 рік у відповідача виник податковий борг у розмірі 5000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області як платник податків.

Станом на 26.04.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 має податковий борг у розмірі 5000 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати донарахувань за актом перевірки управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Дніпродзержинську з податку на додану вартість, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення №0015551702/0 від 30.04.2010р. на суму 5780 грн., що сплачено частково.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до цієї статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/359 від 26.05.2010 року на загальну суму 5000 грн., та другу податкову вимогу № 2/478 від 26.07.2010 року на загальну суму 5000 грн. Податковий борг у позивача за податками та зборами виник ще в 2010 році та до цього часу не переривався, тому надіслання інших податкових вимог законодавством не передбачено.

Відповідно до п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до п.36.1 п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до 95.1 ст.95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4(податковий номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5000 (пять тисяч) гривень (р/р31110029700013, (код платежу 14010100), одержувач - відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, УДК у Дніпропетровський області, МФО 805012).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >