Постанова № 18511014, 14.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/8086/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О за участю: представника позивача Гончарова М.В. представників відповідача Обертовича М.Г. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Хімпотребсоюз" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та заборону вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 07.07.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Хімпотребсоюз» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання правочинів, укладених приватним підприємством «Хімпотребсоюз» з контрагентами, вказаними у Акті від 25.05.2011 року № 1680/23-2-17/32176444 нікчемними в силу припису закону та заборону ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вчиняти дії щодо розповсюдження та використання Акту від 25.05.2011 року № 1680/23-2-17/32176444 у відносинах з будь-якими особами. Позов мотивований тим, що відповідач, визнаючи актом документальної невиїзної перевірки нікчемними правочини купівлі-продажу, укладені між ПП «Хімпотребсоюз» та контрагентами, вказаними у вищезазначеному акті, діяв з перевищеннями своїх повноважень, а його висновки про недодержання позивачем в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, спростовуються фактичним проведенням господарських операцій та первинними документами. Відповідач у запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїх поясненнях проти позову представник відповідача посилається на те, що підставою для визнання правочинів, укладених ПП «Хімпотребсоюз» зі своїми контрагентами по ланцюгу ТОВ НВО «МСК-Інвест» - ПП «Хімпотребсчоюз» - кінцеві споживачі, став акт перевірки ТОВ НВО «МСК-Інвест», яким встановлено відсутність у зазначеного товариства необхідних умов ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає підстави вважати угоду між позивачем та ТОВ НВО «МСК-Інвест» з ознаками нікчемності.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

З 13.05.2011 року по 16.05.2011 року державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Хімпотребсоюз» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ НВО «МСК-Інвест» за грудень 2010 року, січень 2011 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією 24.05.2011 року був складений акт № 1610/23-2-17/32176444, яким встановлені порушення ПП «Хімпотребсоюз» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ПП ТВФ «Гетьтман», ТОВ «Аларм Технолоджи», ТОВ «Тахил».

В основу висновків за актом перевірки відповідачем покладено ту обставину, що угода між ПП «Хімпотребсоюз» та ТОВ НВО «МСК-Інвест», з урахуванням Акту від 05.04.2011 року № 688/23-2/34656392 «Про неможливість проведення зустрічно перевірки субєкта господарювання ТОВ НВО «МСК-Інвест» та того, що у ТОВ НВО «МСК-Інвест» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, має ознаки нікчемності, а тому позивач не мав права формувати податковий кредит на суму 139500,01 грн. Оскільки, ПП «Хімпотребсоюз» не було надано до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, а придбаний у ТОВ НВО «МСК-Інвест» товар в подальшому був реалізований у повному обсязі наступним покупцям: ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ПП ТВФ «Гетьтман», ТОВ «Аларм Технолоджи», ТОВ «Тахил» та показники за цими угодами були включені до складу податкових зобовязань, правочини з зазначеними контрагентами також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Проте, суд не може погодитися з зазначеними висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом частин 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 228 ЦК України передбачено,що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Так як, відповідачем не наведено в акті перевірки та в судовому засіданні при наданні пояснень жодних обставин, які підтверджують спрямованість правочинів між ТОВ НВО «МСК-Інвест» і ПП «Хімпотребсоюз» та між ПП «Хімпотребсоюз» і ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ПП ТВФ «Гетьтман», ТОВ «Аларм Технолоджи», ТОВ «Тахил» на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, на відчуження викраденого майна, або, що ці правочини порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, суд вважає висновки податкового органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Також, не надано суду доказів, що позивач чи його контрагенти укладали правочини з метою порушення публічного порядку, як то передбачено ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Позивачем надано до суду копії первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Хімпотребсоюз» та ТОВ НВО «МСК-Інвест» та спростовують висновки перевірки. Так, згідно наданих документів з грудня 2010 року по січень 2011 року ПП «Хімпотребсоюз» отримало від ТОВ НВО «МСК-Інвест» товарів за договором на суму 837000,42 грн., в тому числі 139500,07 грн. податок на додану вартість. Зазначені обставини підтверджуються договором від 01.11.2010 року № 4.10, відповідно до якого ТОВ НВО «МСК-Інвест» зобовязується продати та передати у власність ПП «Хімпотребсоюз» товар, ПП «Хімпотребсоюз» зобовязується прийняти згідно накладної та оплатити товар на умовах даного договору, та додатковою угодою № 1 від 26.11.2010 року до нього, накладними №№ 11292 від 01.12.2010 року, 31292 від 03.12.2010 року, 61292 від 06.12.2010 року, 71292 від 07.12.2010 року, 71293 від 07.12.2010 року, 231292 від 23.12.2010 року, 40192 від 04.01.2011 року, 40193 від 04.01.2011 року, 60192 від 06.01.2011 року, 60193 від 06.01.2011 року, 100192 від 10.01.2011 року, 110192 від 11.01.2011 року, 170192 від 17.01.2011 року, 180192 від 18.01.2011 року, 280192 від 28.01.2011 року, товарно-транспортними накладними серії ААБ №№ 0023476 від 01.12.2010 року, 0023477 від 01.12.2010 року, 0023478 від 01.12.2010 року, 0023479 від 01.12.2010 року, 0023480 від 03.12.2010 року, 0023482 від 03.12.2010 року, 0023484 від 06.12.2010 року, 0023485 від 06.12.2010 року, 0023486 від 07.12.2010 року, 0023487 від 07.12.2010 року, 0023488 від 07.12.2010 року, 0016581 від 23.12.2010 року, 0016582 від 23.12.2010 року, 0016583 від 23.12.2010 року, 0016584 від 23.12.2010 року, 0016585 від 23.12.2010 року, 0016586 від 23.12.2010 року, 0016587 від 23.12.2010 року, 0016588 від 23.12.2010 року, 0016589 від 04.01.2011 року, 0016590 від 04.01.2011 року, 0016591 від 06.01.2011 року, 0016592 від 06.01.2011 року, 0016593 від 06.01.2011 року, 0016594 від 06.01.2011 року, 0016595 від 06.01.2011 року, 0016596 від 06.01.2011 року, 0016597 від 06.01.2011 року, 0016598 від 06.01.2011 року, 0016599 від 06.01.2011 року, 0016600 від 06.01.2011 року, 0016622 від 10.01.2011 року, 0016623 від 10.01.2011 року, 0016624 від 10.01.2011 року, 0016625 від 11.01.2011 року, 0016741 від 11.01.2011 року, 0016742 від 11.01.2011 року, 0016743 від 17.01.2011 року, 0016744 від 17.01.2011 року, 0016745 від 17.01.2011 року, 0016746 від 18.01.2011 року, 0016747 від 18.01.2011 року, 0016748 від 28.01.2011 року, 0016749 від 28.01.2011 року, 0016750 від 28.01.2011 року та виписками з особового рахунку ПП «Хімпотребсоюз», які підтверджують сплату ТОВ НВО «МСК-Інвест» коштів по договору № 4.10, від 14.12.2010 року, 22.12.2010 року, 27.12.2010 року, 28.12.2010 року, 11.01.2011 року, 19.01.2011 року. Крім того, акт перевірки містить відомості та підтверджується представниками позивача та відповідача в судовому засіданні про отримання позивачем від ТОВ НВО «МСК-Інвест» податкових накладних №№ 219 від 01.12.2010 року, 220 від 03.12.2010 року, 221 від 06.12.2010 року, 222 від 07.12.2010 року, 223 від 07.12.2010 року, 224 від 23.12.2010 року, 31 від 04.01.2011 року, 32 від 04.01.2011 року, 33 від 06.01.2011 року, 34 від 06.01.2011 року, 35 від 10.01.2011 року, 36 від 11.01.2011 року, 37 від 11.01.2011 року, 38 від 13.01.2011 року, 39 від 13.01.2011 року, 40 від 13.01.2011 року.

Також, не знайшли свого підтвердження твердження податкового органу, що правочини ПП «Хімпотребсоюз» з ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ПП ТВФ «Гетьтман», ТОВ «Аларм Технолоджи», ТОВ «Тахил» не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Так, на спростування зазначеного висновку позивачем надано до суду виписки за особовим рахунком ПП «Хімпотребсоюз» про сплату коштів зазначеними контрагентами від 06.12.2010 року, 09.12.2010 року, 10.12.2010 року, 14.12.2010 року, 17.12.2010 року, 21.12.2010 року, 23.12.2010 року, 24.12.2010 року, 28.12.2010 року, 29.12.2010 року, 30.12.2010 року, 05.01.2011 року, 12.01.2011 року, 17.01.2011 року, 19.01.2011 року, накладні по ПП ТВФ «Гетьман» №№ 62 від 06.12.2010 року, 63 від 07.12.2010 року, 71 від 23.12.2010 року, 72 від 24.12.2010 року, 73 від 27.12.2010 року, 4 від 06.01.2011 року, 5 від 10.01.2011 року, 7 від 17.01.2011 року, 8 від 18.01.2011 року, по ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» №№ 56 від 03.12.2010 року, 60 від 07.12.2010 року, 6 від 11.01.2011 року, 9 від 28.01.2011 року, по ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» №№ 59 від 06.12.2010 року, 64 від 15.12.2010 року, 75 від 31.12.2010 року, 3 від 06.01.2011 року, по ТОВ «Аларм Технолоджи» №№ 2 від 04.01.2011 року, по ТОВ «Тахил» №№ 1 від 04.01.2011 року, договір від 04.01.2011 року № 0401/01 на закупівлю товару між ПП «Хімпотребсоюз» та ТОВ «Тахил», договір поставки від 01.11.2010 року № 60/10 між ПП «Хімпотребсоюз» та ПП ТВФ «Гетьман» та додаткова угода до нього від 04.11.2010 року, договір від 12.08.2010 року № 1838/4638 між ПП «Хімпотребсоюз» та ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», договір поставки від 10.02.2010 року № 77 між ПП «Хімпотребсоюз» та ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем на момент здійснення правочинів з ПП «Хімпотребсоюз» ТОВ НВО «МСК-Інвест» мало спеціальну правосубєктність учасника господарської операції, а саме було зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності та мало не анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість. Також, судом було встановлено та представниками відповідача не заперечувалося, що податкові накладні, виписані ПП «Юст-А» товариству з обмеженою відповідальністю «Фрегат ІСП», містили всі необхідні зовнішні реквізити та були заповнені у відповідності з Порядком заповнення податкових накладних.

Щодо посилання представника відповідача про ненадання позивачем під час перевірки копій товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Порядок оформлення матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків), встановлений Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до пункту 5.2. вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Аналогічні приписи щодо фіксування факту ненадання первинних документів міститься в пункті 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України.

Згідно частини 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так як, Порядком оформлення результатів документальних перевірок чітко встановлено, що у разі відсутності первинних документів податковий орган їх витребовує, та факт ненадання цих первинних документів повинен бути закріплений в акті, складеного в довільній формі, а сам факт складання такого акту повинен бути відображений в акті перевірки, та відповідачем зазначений порядок не додержаний, суд вважає факт ненадання товарно-транспортних накладних перевіряючим під час перевірки не доведеним, а тому таким, що не може бути використаний при винесенні рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а згідно п. 4 вказаного вище Порядку № 984 Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Так як, висновки відповідача про відсутність у ТОВ НВО «МСК-Інвест» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активи, складських приміщень, транспортних засобів містяться на припущенням, а не є фактами, встановленими на реальному аналізі документів, та закон встановлює індивідуальну відповідальність за допущені порушення, суд вважає висновки податкового органу в Акті № 1680/23-2-17/32176444 безпідставними та не обґрунтованими.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання дій державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання правочинів, укладених ПП «Хімпотребсоюз» з контрагентами, вказаними у Акті від 25.05.2011 року № 1680/23-2-17/32176444, нікчемними в силу припису закону протиправними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновки відповідача хибними та такими, що не відповідають фактичним даним, встановлених під час перевірки.

Щодо вимог позивача про заборону ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вчиняти дії щодо розповсюдження та використання Акту від 25.05.2011 року № 1680/23-2-17/32176444 у відносинах з будь-якими особами суд виходить з положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Заявлена вимога про зобовязання утриматись від вчинення певних дій спрямована на майбутнє, а не на захист наявних у позивача прав та інтересів, а відтак має бути залишена без задоволення. Крім того, суд відмічає, що акт перевірки, дії податкового органу під час складання якого визнані противоправними, не може вважатись доказом вчинення порушень таким платником або його контрагентами.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Хімпотребсоюз» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання правочинів, укладених приватним підприємством «Хімпотребсоюз» з контрагентами, вказаними у Акті від 25.05.2011 року № 1680/23-2-17/32176444 нікчемними в силу припису закону.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.09.2011 року

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >