Постанова № 18510872, 11.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

11.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7008/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1732 грн. 80 коп., - ВСТАНОВИВ: 16.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з останньої заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1732 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач знаходиться на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в повному обсязі в установлені строки страхові внески. Згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2461-УІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні- вересні 294,82 грн., жовтні-листопаді 301,12 грн., у грудні 306,10 грн. Відповідач у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. була платником фіксованого податку частина якого була перерахована до Пенсійного фонду у сумі 60,00 грн. (по 10 грн. кожного місяця). Однак всупереч вимогам наведеного закону відповідач не здійснила доплату до мінімального страхового внеску у результаті чого за вказаний період виникла заборгованість у сумі 1732 грн. 80 коп. В подальшому, позивачем протягом квітня 2011р. відповідачеві предявлялись вимоги про сплату боргу № Ф-181-у від 20.04.2011р. та № Ф-182-у від 20.04.2011р., які було узгоджено підприємцем, однак вказані кошти не були сплачені до управління Пенсійного фонду.

Позивач в судове засідання не зявився, однак 19.07.2011р. надав до канцелярії суду клопотання в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому зазначено про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 08.07.2011р. (а.с.12).

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, наявність клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслуховувати свідків та експерта, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні відповідно до вимог ч.4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто без участі позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник єдиного внеску за № НОМЕР_2, що підтверджується повідомленням про взяття на облік від 13.03.2008р. (а.с.19).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної в редакції на 2010 рік) передбачено, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 вказаного Закону, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування є квартал.

Згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2461-УІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закону України від 09.07.2003р. № 1058-УІ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»фізичні особи- субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідний положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Так, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки на 2010 рік - мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні 2010р. 294,82 грн., у жовтні-листопаді 2010 року 301,12 коп., у грудні 306,10 грн.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач станом на 06.06.2011р. має заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 1732 грн. 80 коп., що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком (а.с.4).

У звязку з несплатою відповідачем вказаної вище суми страхових внесків, позивачем була направлена на адресу відповідача вимога № Ф-181-у від 20.04.2011р. та вимога № Ф-182-у від 20.04.2011р. про сплату боргу, які отримані були відповідачем 05.05.2011р., що підтверджується копією поштового повідомлення від 05.05.2011р. (а.с.7-9).

Зазначені вимоги про сплату боргу позивачем не предявлялись до примусового виконання до органів Державної виконавчої служби, що підтверджується відповідним листом від 10.08.2011р. (а.с.24).

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-УІ від 09.07.2003р. (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованість із сплати страхових внесків ( далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по страхових внесках за 2010 рік в сумі 1732 грн. 80 коп. слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів погашення заборгованості не надав, а також не надано суду і доказів правомірності несплати страхових внесків за вказаний період в сумі 1732 грн. 80 коп.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Також, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86,94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1732 грн. 80 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, б.85а, р/р № 25602719464882 в Дзержинському відділенні ощадбанку України 7806 м. Кривого Рогу, МФО 306072, код ЄДРПОУ 24450481) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 1732 грн. 80 коп. ( одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.08.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст >