Рішення № 18507151, 09.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2011 р. Справа № 20/078-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»

до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення 2963,71 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 20.07.2011 р.

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 2963,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 09.02.2010 р. з СПД ОСОБА_1 договору поставки № 001385/650, згідно якого ТОВ «ЛАРЄВ»зобов’язується поставити товар, а відповідач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 4716,77 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 866,77 грн. основного боргу, 652,04 грн. штрафу, 1304,10 грн. 2% за користування чужими грошовими коштами, 136,66 грн. неустойки, 4,03 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах позовних вимог на майно та розрахункові рахунки відповідача, а також шляхом заборони відповідачеві виїжджати за межі України до повного погашення боргу, яке було залишено судом без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

12.08.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення позовних вимог б/н, б/д, відповідно до яких ТОВ «ЛАРЄВ»просило суд стягнути з відповідача 2963,71 грн. штрафних санкцій, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 30.08.2011 р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог № 550 від 29.08.2011 р., відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 2841,06 грн. пені, 89,69 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2011 р. надав суду заяву б/н, б/д про виправлення описки, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача згідно з п. 8.2 договору штраф у розмірі 1% від суми заборгованості в сумі 2841,06 грн. та у відповідності з п. 8.7 договору 3% річних в сумі 89,69 грн.

Представник відповідача у судові засідання 26.07.2011 р., 12.08.2011 р., 30.08.2011 р., 09.09.2011 р. не з’явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.09.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № 001385/650, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується постачати і передавати покупцю певний товар у власність, а покупець зобов’язується приймати та реалізувати цей товар, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

У відповідності з п. 6.1 договору ціна товару визначається на підставі прайс-листів та вказується у замовленні покупця та підтверджується сторонами видатковою накладною. Ціна товару може бути змінена за попереднім узгодженням з покупцем не менш ніж за 3-и робочі дні до дня поставки.

Згідно з п. 6.4 договору оплата здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, визначених цим договором (п. 6.4) або замовленням, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1% від ціни товару, що передбачена п. 6.1 цього договору за кожен день прострочення.

Крім того, покупець, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 8.7 договору).

На виконання умов договору поставки № 001385/650 від 09.02.2010 р. ТОВ «ЛАРЄВ»було поставлено ФОП ОСОБА_1 товару на загальну суму 4716,77 грн., що підтверджується видатковою накладною № Л-00077384 від 15.12.2010 р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Отже, обов’язок щодо оплати поставленого товару виник у відповідача, з огляду на п. 6.4 договору, 15.12.2010 р. і мав бути виконаний до 23.12.2010 р.

На час звернення ТОВ «ЛАРЄВ»з позовом до суду сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за поставлений позивачем товар була сплачена, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 24.03.2011 р., від 29.04.2011 р., від 13.05.2011 р., від 19.05.2011 р., від 21.06.2011 р., від 02.07.2011 р., від 07.07.2011 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв’язку з чим позивач за заявою № 550 від 29.08.2011 р. про уточнення позовних вимог, з урахуванням заяви б/н, б/д про виправлення описки, поданої 09.09.2011 р., просить суд стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 8.2 договору поставки № 001385/650 від 09.02.2010 р. в сумі 2841,06 грн. за прострочення оплати, а також 89,69 грн. 3% річних на підставі п. 8.7 договору, що і становить предмет позовних вимог у даній справі на час її розгляду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов або контррозрахунку заявлених до стягнення сум суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань у вигляді несвоєчасної оплати поставленого товару судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Згадуваним 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, визначених цим договором (п. 6.4) або замовленням, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1% від ціни товару, що передбачена п. 6.1 цього договору за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ЛАРЄВ»заявлений до стягнення з відповідача штраф складає 2841,06 грн., за період з 29.12.2011 р. до 15.03.2011 р. згідно видаткової накладної № Л-00077384 від 15.12.2010 р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим судом, розмір штрафу становить 9056,20 грн. за період з 23.12.2010 р. до 02.07.2011 р. на суму 4716,77 грн.

Проте вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 2841,06 грн.

Також позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»містить вимоги про стягнення з відповідача 3% річних.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 3%, позивач посилається на п. 8.7 договору, яким передбачено, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3%, визначений позивачем, становить 89,69 грн., у тому числі за період з 29.12.2010 р. до 11.01.2011 р. на суму 3816,00 грн. в сумі 5,64 грн., з 29.12.2010 р. до 29.01.2011 р. на суму 3016,00 грн. в сумі 22,56 грн., 29.12.2010 р. до 15.03.2011 р. на суму 2216,00 грн. в сумі 14,93 грн., з 29.12.2010 р. до 24.03.2011 р. на суму 1366,00 грн. в сумі 10,21 грн., з 29.12.2010 р. до 29.04.2011 р. на суму 1066,00 грн. в сумі 11,13 грн., з 29.12.2010 р. до 13.05.2011 р. на суму 866,00 грн. в сумі 10,04 грн., з 29.12.2010 р. до 19.05.2011 р. на суму 666,00 грн. в сумі 8,04 грн., з 29.12.2010 р. до 21.06.2011 р. на суму 366,00 грн. в сумі 4,81 грн., з 29.12.2010 р. до 02.07.2011 р. на суму 166,00 грн. в сумі 2,33 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим судом, розмір 3% річних становить 32,03 грн., у тому числі за період з 29.12.2010 р. до 11.01.2011 р. на суму 3816,00 грн. в сумі 5,43 грн., з 12.01.2011 р. до 29.01.2011 р. на суму 3016,00 грн. в сумі 5,96 грн., з 30.01.2011 р. до 15.03.2011 р. на суму 2216,00 грн. в сумі 11,16 грн., з 16.03.2011 р. до 24.03.2011 р. на суму 1366,00 грн. в сумі 1,64 грн., з 25.03.2011 р. до 29.04.2011 р. на суму 1066,00 грн. в сумі 4,04 грн., з 30.04.2011 р. до 13.05.2011 р. на суму 866,00 грн. в сумі 1,23 грн., з 14.05.2011 р. до 19.05.2011 р. на суму 666,00 грн. в сумі 0,43 грн., з 20.05.2011 р. до 21.06.2011 р. на суму 366,00 грн. в сумі 1,81 грн., з 22.06.2011 р. до 02.07.2011 р. на суму 166,00 грн. в сумі 0,33 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню судом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08720, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Краківська, 18-А, код ЄДРПОУ 19479382) –2841 (дві тисячі вісімсот сорок одну) грн. 06 коп. штрафу, 32 (тридцять дві) грн. 03 коп. 3% річних, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 99 коп. державного мита, 231 (двісті тридцять одну) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 14.09.2011 р.