СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2011 року
Справа № 5002-19/2576-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Київське торгове об"єднання" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 15.08.2011 у справі № 5002-19/2576-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне торгове підприємство "Сансара"
до приватного підприємства "Київське торгове об'єднання"
про стягнення 9650,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011 у справі № 5002-19/2576-2011 позов задоволено.
Стягнуто з приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібне торгове підприємство "Сансара" заборгованість за поставлений товар у розмірі 9650,90 грн., державне мито в розмірі 96,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Стягнуто з приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" на користь Державного бюджету України 5,49 грн. державного мита.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем підтвердилась доказами наявними в матеріалах справи. При цьому, в основу рішення покладені норми статей 509, 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, які регулюють договірні відносини сторін.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів отримання приватним підприємством "Київське торгове об'єднання" товару, оскільки у даному випадку позивач повинен був надати суду довіреність на особу, представника відповідача, яка підписала накладні. При цьому, заявник апеляційної скарги звертає увагу на відсутність в накладних посилань на відповідні довіреності на отримання матеріальних цінностей.
Також відповідач посилається на те, що акт звірки взаємних розрахунків не може підтверджувати факт здійснення господарських операцій.
Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібне торгове підприємство "Сансара" (Продавець) та приватним підприємством "Київське торгове об'єднання" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу б/н.
Згідно зі статтею 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця товари народного споживання, які у подальшому по тексту Договору - "товар", у кількості та асортименті, зазначеному у накладній, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору (том 1, а. с. 8).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Передача товарів Продавцем у власність Покупця оформлюється витратними накладними, на підставі заявки, отриманої від Покупця у письмовій або усній формах. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики товару зазначаються Продавцем у витратних накладних, видаваємих Покупцю (п.2.1-2.2 Договору).
Згідно з пунктом 3.3 Договору розрахунок за товар, постачаємий за даним Договором, здійснюється Покупцем шляхом: перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі трьох календарних днів з моменту постачання товару.
Позивачем надані суду в обґрунтування своїх вимог витратні накладні, які вказують на факт постачання відповідачу товару на суму 19608,31 грн. (том 1, а. с. 22 - 58, 67).
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів повної оплати отриманого товару відповідач суду не представив.
Колегія суддів вважає представлені позивачем документи достатніми доказами для встановлення факту поставки товару приватному підприємству "Київське торгове об'єднання" виходячи з наступного.
Зміст витратних накладних вказує на те, що документи містять підпис особи та печать підприємства, що отримало товар. На відбитку печаті зазначено: "ЧП "Киевское торговое объединение" ОКПО 36228401".
Слід зазначити, що для привільного вирішення спору, необхідною умовою є встановлення фактичного отримання відповідачем поставленого товару.
Колегія суддів вважає, що підприємство повинно контролювати за тим, на яку підпис ставиться його печать. Тобто, по суті, наявність печаті на підпису особи, що отримала товар, підтверджує її повноважність на вчинення такої дії. Такі обставини хоча і вказують на порушення підприємствами порядку здійснення господарських операцій, проте не спростовують самого факту поставки товару від позивача відповідачу.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів повної оплати суми за отриманий товар відповідач суду не представив, у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 9650,90 грн.
Крім того, факультативним доказом наявності заборгованості за відповідачем являються акти звірки взаєморозрахунків № 4 від 07.04.2011 та № 5 від 07.04.2011, в яких відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на загальну суму 9650,90 грн. (том 1, а. с. 10 - 11).
Враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, позов в частині вимог про стягнення основної суми боргу задоволений правомірно.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011 у справі № 5002-19/2576-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
В.С. Голик
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне торгове підприємство "Сансара" (вул. Кочмарського, 55, м. Феодосія, 98100)
2. Приватне підприємство "Київське торгове об'єднання" (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь,95000)
Судове рішення № 18504950, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 28.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5002-19/2576-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: