Постанова № 18504814, 19.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2011 № 11/5026/609/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ткаченка Б.О.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №137 від 05.04.2011 р.;

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства «Булат-Сервіс»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 12.05.2011 р.

у справі № 11/5026/609/2011 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Приватного підприємства «Булат-Сервіс»

до Приватного підприємства «Вербена-ТП»

про стягнення 26910,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство «Булат-Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року по справі №11/5026/609/2011 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 р. у справі № 11/5026/609/2011 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Відповідач був належним чином повідомлений, згідно наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 93), ухвала суду від 18.07.2011 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена відповідачу 22.07.2011р.

За таких обставин, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

06.02 2003 р. між Приватним підприємством «Булат-Сервіс» (далі позивач) та Приватним підприємством «Вербена-ТП» (далі відповідач) було укладено контракт №10/1 (далі контракт).

Відповідно до п. 1 контракту, позивач зобов'язався виконати для відповідача підрядні роботи а останній прийняти ці роботи і оплатити.

Вартість робіт визначається у довідці КБ-3 та по факту довідкою КБ-2. Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки ф.КБ-3 в десятиденний термін (п.1.2 Контракту).

У листопаді 2003 року позивач на умовах даного контракту виконав комплекс підрядних робіт для відповідача вартістю 4767,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідками КБ-2 та КБ-3.

25.10.2004 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 16.

Відповідно до умов цього договору позивач зобов'язався виконати для відповідача підрядні роботи, а останній прийняти ці роботи і оплатити. Вартість робіт визначена сторонами у договорі та становить 20 472,00 грн.

У жовтні 2004 року позивач на умовах даного контракту виконав комплекс підрядних робіт для відповідача вартістю 20472,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідками КБ-2 та КБ-3.

22.06.2005 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003- 2004 р.р. на суму 79000,00 грн.

23.09.2005 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 67000,00 грн.

17.11.2005 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 61000,00 грн.

17.03.2006 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 49000,00 грн.

14.11.2006 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 40000,00 грн.

12.03.2007 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 35000,00 грн.

20.02.2008 р. позивач звернувся до відповідача із письмовок вимогою про сплату боргу за виконані роботи у період 2003 - 2004 р.р. на суму 31000,00 грн.

У своїх відповідях від 30.12.2004р., від 12.04.2005 р та від 24.06.2005 р. відповідач повідомляв про частковий розрахунок та затримку оплати.

Відповідач сплачував позивачу кошти за виконані роботи наступним чином:

- 18.03.2007 р. в сумі 3000,00 грн.,

- 18.02.2008 р. в сумі 3000,00 грн.,

- 08.04.2008 р. в сумі 3000,00 грн.

Також, відповідачем надано суду акт звірки взаємних розрахунків підписаний та скріплений печатками обох сторін від 01.04.2008 р. в якому визначено борг відповідача перед позивач станом на 01.04.2008 р. у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єкт господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як передбачено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України).

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як встановлено у ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладених сторонами контракту від 06.02 2003 р. №10/1 та договору від 25 жовтня 2004 р. №16.

Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином виконав для відповідача підрядні роботи, які останній прийняв.

В свою чергу, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт на умовах контракту від 06.02 2003 р. №10/1, а саме протягом 10 днів з моменту прийняття робіт.

Оскільки умовами договору від 25 жовтня 2004 р. №16 строк оплати виконаних робіт встановлено не було, то обов'язок оплати вартості виконаних за цим договором робіт у сумі 20472,00 грн. виник у відповідача на сьомий день після отримання вимоги позивача.

Такою вимогою є лист позивача №11/1 на адресу відповідача від 20 лютого 2008р.

Вказаний лист був отриманий відповідачем, відповідно до повідомлення про вручення 27.02.2008 р.

У судовому засіданні місцевого суду відповідач заявив про застосування строків позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач пропустив строк позовної давності щодо заявленої до стягнення заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Останній платіж, здійснений відповідачем в квітні 2008 р. свідчить про визнання відповідачем свого боргу за договором №16 від 25.10.2004 р.

На підтвердження вищевказаного позивача надано платіжне доручення від 08.04.2008 р. та рахунок-фактура № 23 від 07.04.2008 р. на суму 20472,00 грн.

До місцевого суду із даним позовом позивач звернувся 23.03.2011 р., а тому строк позовної давності позивачем не пропущено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 19239,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобовязання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1578,13 грн. та інфляційні нарахування у сумі 6093,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1578,13 грн. та інфляційні нарахування у сумі 6093,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства «Булат-Сервіс» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року по справі № 11/5026/609/2011 підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог.

У звязку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Булат-Сервіс» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 р. у справі №11/5026/609/2011 скасувати в частині відмовлених позовних вимог.

3.Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Вербена-ТП» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 128/1, кв. 7, код ЄДРПОУ 30070805, р/р 2600107000144 в Черкаській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 354466) на користь Приватного підприємства «Булат-Сервіс» (18000, м. Черкаси, пров. Комунальний, 29, код ЄДРПОУ 30705531, р/р 26008011896 в Черкаській філії Ват «Кредобанк», МФО 354466) 19239,00 грн. збитків, 3 % річних в розмірі 1578,13 грн. та інфляційні нарахування у сумі 6093,64 грн.

5.Стягнути з Приватного підприємства «Вербена-ТП» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 128/1, кв. 7, код ЄДРПОУ 30070805, р/р 2600107000144 в Черкаській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 354466) на користь Приватного підприємства «Булат-Сервіс» (18000, м. Черкаси, пров. Комунальний, 29, код ЄДРПОУ 30705531, р/р 26008011896 в Черкаській філії Ват «Кредобанк», МФО 354466) 270,00 грн. державного мита за подання позовної заяви, 135,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

7.Справу № 11/5026/609/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

8.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді