Постанова № 18498781, 26.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2011 № 14/245-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі: Рижова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Київської області

від 12.01.2011 року

у справі № 14/245-10 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія», м.Бориспіль,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бориспіль,

про стягнення 800,00 грн., -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №48 від 23.09.2011 року),

від відповідача не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (надалі ТОВ «Гарантія», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення 800,00 грн. заборгованості за отримані послуги з охорони згідно договору на централізовану охорону обєкту №1021 від 24.03.2008 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2011 року у справі №14/245-10 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 800,00грн. заборгованості, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з боку відповідача мало місце порушення договірних зобовязань, у звязку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 року повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача обгрунтовані тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду ґрунтуються на недоведених обставинах, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-24/450 від 09.08.2011 року, відповідно до пункту 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/245-10 у звязку з перебуванням судді-доповідача Смірнової Л.Г. на лікарняному.

Розпорядженням голови суду №01-23/1/11 від 10.08.2011 року справу №14/245-10 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді: Моторний О.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду у новому складі колегії суддів.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-24/504 від 30.08.2011 року, відповідно до пункту 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/245-10 у звязку з перебуванням судді-доповідача Рудченко С.Г. на лікарняному.

Після автоматизованого розподілу справ 05.09.2011 року справу №14/245-10 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя МальченкоА.О., судді: Гаврилюк О.М., МайданевичА.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року дану справу прийнято для здійснення апеляційного провадження у новому складі колегії суддів, розгляд справи призначено на 26.09.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача надав звірку нарахування та оплати послуг, акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.08.2011 року, підписані представниками ТОВ «Гарантія», які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи. При цьому, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Враховуючи думку позивача, колегія суддів, порадившись, вважає за можливе здійснити перегляд рішення суду у даній справі у відсутність скаржника.

26.09.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 24.03.2008 року між ФОП ОСОБА_1 (в тексті договору замовник) та ТОВ «Гарантія» (в тексті договору виконавець) укладено договір на централізовану охорону обєкту №1021, за умовами якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно, що належить замовнику і знаходиться на обєкті торгівельний павільйон №С-30, за адресою: АДРЕСА_1. Виконавець приймає на себе зобовязання з централізованої охорони обєкта в цілому шляхом забезпечення збереження майна замовника, що в ньому знаходиться, у період знаходження обєкта під охороною (а.с.4-8, 9).

24.03.2008 року сторони підписали акт вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану обєкта (додаток №3, а.с.11).

За умовами договору замовника зобовязано своєчасно здійснювати оплату за надані послуги з охорони обєкта (п.п.3.9., 3.13.).

Згідно пункту 8.1. договору вартість послуг, наданих замовнику виконавцем є договірною і визначається на підставі двосторонньої угоди, у відповідності до якої вартість послуг складає 150,00 грн. на місяць (з ПДВ), а вартість послуг виконавця, що вказані в пунктах 2.8., 2.9. договору за одну годину становить 12,00 грн. (з ПДВ) (додаток №2, а.с.10).

У відповідності до пунктів 8.3. - 8.5. договору оплата послуг охорони проводиться щомісячно і вноситься замовником на протязі 15 календарних днів кожного поточного місяця за минулий місяць, згідно з рахунком-фактурою шляхом перерахування на розрахунковий рахунок охорони. Якщо оплата не здійснена замовником до 20-го числа, виконавець має право тимчасово, до погашення заборгованості, припинити охорону обєкту, після письмового попередження замовника, та після її погашення поновити.

Договір сторони уклали строком на один рік та передбачили, що такий набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Також умовами договору позивач і відповідач визначили, що у разі, якщо за один місяць до закінчення стоку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, він продовжує свою дію на попередніх умовах і на той же строк (п.9.1.).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що розірвання договору раніше строку, на який від укладений, може проводитись за згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором. При відмові від охорони зацікавлена сторона повинна попередити про це іншу за один місяць.

Реалізовуючи надане умовами договору право на його розірвання, відповідачем 30.08.2010 року було направлено на адресу позивача заяву, якою остання просила розірвати договір з 01.09.2010 року (а.с.20).

Наказом ТОВ «Гарантія» від 01.09.2010 року обєкт - торгівельний павільйон №С-30 було знято з охорони (а.с.13).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем і відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг, згідно якого, в силу статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладення між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Гарантія» договору №1021 від 24.03.2008 року було спрямоване на надання останнім послуг, повязаних з охороною обєкта, що в свою чергу, породжує обовязок ФОП Джаббарової О.А. здійснити оплату за надані послуги.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається та місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач надавав послуги з охорони обєкта та іншого майна відповідача у період з 24.03.2008 року по 01.09.2010 року включно.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за вказані вище послуги у період з січня по березень 2009 року та за лютий 2010 року на загальну суму 800,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТП № С-30 на «Центральному ринку»:

№ОУ-0000463 від 30.01.2009 року на суму 200,00 грн.;

№ ОУ-0001013 від 27.02.2009 року на суму 200,00 грн.;

№ ОУ-0001869 від 31.03.2009 року на суму 200,00 грн.;

№ ОУ-0000958 від 26.02.2010 року на суму 200,00 грн. (а.с.15-18).

30.08.2010 року позивачем була направлена претензія №153 про сплату заборгованості за надані послуги у сумі 800,00 грн., яка того ж дня була отримана відповідачем. Крім того, сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.08.2010 року, за яким заборгованість відповідача складає 800,00 грн. (а.с.19,21).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак був позбавлений права своєчасно надати суду пояснення та відповідні докази.

З поданих до апеляційної скарги квитанцій вбачається, що відповідач своєчасно здійснив оплату за вказаними актами:

- №- від 17.02.2009 року на суму 200,00 грн. за послуги згідно рахунку фактури СФ-0000494 від 30.01.2009 року;

- №ПН2185П від 16.03.2009 року на суму 200,00 грн. за послуги згідно рахунку фактури СФ-0001049 від 27.02.2009 року;

- №ПН2166П від 15.04.2009 року на суму 200,00 грн. за послуги згідно рахунку фактури СФ-0001785 від 31.03.2009 року;

- №ОР3557357 від 24.03.2010 року на суму 200,00 грн. за послуги охорони (а.с.84,85,78).

Таким чином, на переконання судової колегії, вирішуючи спір, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з огляду на представлені ним акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.08.2010 року.

Суд першої інстанції, посилаючись на підписаний сторонами акт звірки від 30.08.2010 року, дійшов хибного висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, оскільки даний акт складено за період з 01.01.2010 року по 30.08.2010 року, що не підтверджує заборгованість за січень-березень 2009 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимоги, що предявляються до доказів, визначені статтею 34 Господарського процесуального кодексу України. Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1,4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на обґрунтованість апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 року у справі №14/245-10 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 року у справі №14/245-10 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 року у справі №14/245-10 скасувати.

3.Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Матросова, 34, код ЄДРПОУ 20582961) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 51,00 грн. (пятдесят одну грн. 00 коп.) державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом.

5.Матеріали справи №14/245-10 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяМальченко А.О.

СуддіГаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.