Постанова № 18504749, 26.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2011 року Справа № 5005/2585/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є. доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прудніков В.В.

при секретарі судового засідання Соловйова О.І.

За участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №34/10-18 від 04.05.11, представник;

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34), м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р. у справі № 5005/2585/2011

за позовом комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34), м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 85 802 грн. 66 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.11р. по справі № 5005/2585/2011 (суддя Широбокова Л.П.) частково задоволено позовні вимоги комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" про стягнення з державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34) боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 77 127 грн. 88 коп., інфляційні втрати 5 540 грн. 37 коп., пеню 1 814 грн. 55 коп., 3% річних 1 319 грн. 86 коп. Стягнуто з державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34) на користь комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" суму боргу 77 127 грн. 88 коп., інфляційні втрати - 4 581 грн. 00 коп., 3% річних 1 319 грн. 86 коп., пеню 181 грн. 46 коп., витрат по сплаті державного мита в сумі 848 грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233 грн. 40 коп., в решті позову відмовлено.

Оскаржуючи рішення господарського суду, державне підприємство "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34) просить його скасувати, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" (надалі позивач) та Державним підприємством "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34) споживач (надалі відповідач) було укладено договір №12-101/2009 від 01.06.2009р. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення строком дії до 01.06.2010р., та який відповідно до п. 7.2 договору вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів розірвання договору сторонами не надано.

Відповідно до п. 1.1 договору Позивач зобовязується надавати Від-повідачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а Відповідач зобовязується своєчасно оплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (не пізніше 30 числа поточного (розрахункового) місяця - п. 3.2 договору).

На виконання умов договору позивачем надано послуг з водопостачання та водовідведення в спірних місяцях жовтень 2009р. та жовтень 2010р. на загальну суму 143380,56 грн, про що сторонами складені, підписані та скріплені печатками щомісячні акти приймання-передачі виконаних послуг.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобовязання по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення виконав частково, сплативши 66252,68 грн, заборгованість становить 77127,88 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу суду не надано та в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України). 3% річних за період прострочення платежу з 01.11.2009р. по 02.02.2011р. становлять 1319,86 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за листопад 2009р. грудень 2010р. включно становлять 4581,00 грн. В решті заявленої вимоги про стягнення інфляційних втрат господарським судом обґрунтовано відмовлено в звязку з арифметичними помилками при здійсненні позивачем розрахунку.

Умовами п. 6.2 договору сторони передбачили, що в разі прострочення платежу відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0.5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунком позивача пеня за період прострочення платежу з 12.10.2009р. по 05.10.2010р., з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та виходячи з облікової ставки НБУ, становить 1814,55 грн. Вказаний розрахунок не суперечить положенням закону та умовам договору.

Щодо стягнення пені за період з 12.10.2009р. по 23.02.2010р. позивачем пропущено спеціальну позовну давність, разом з тим, про застосування позовної давності сторони заяв не надавали.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду про зменшення розміру стягуваної пені до 10%, з врахуванням тієї обставини, що відповідач є державним підприємством, яке фінансується за рахунок бюджету та враховуючи приписи ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, який вказує на те, що за Державним підприємством «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№34)», немає боргу за послуги з водопостачання та водовідведення перед Комунальним виробничим підприємством «Міськводоканал»м.Дніпродзержинськ, підтвердженням чого на його думку, є акт звірки розрахунків, доданий ним до апеляційної скарги.

Між тим зазначений вище акт звірки не є беззаперечним доказом відсутності заборгованості відповідача за спірний період перед позивачем.

Відповідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано платіжних документів на підтвердження проведення оплати заборгованості, на що посилається відповідач.

Також скаржник посилається на те, що судом було відхилено його клопотання про відкладення розгляду справи і справа розглядалася без участі представника підприємства, чим було порушено ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України і не надано підприємству можливість заперечити проти позову, обґрунтувати свої заперечення, надати суду докази які мають значення по справі. Апеляційний господарський суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки відповідно ст. 22 ГПК України відповідач мав змогу надати свої заперечення та докази за час розгляду справи, або надіслати їх поштою, господарський суд відкладав розгляд справи згідно клопотання відповідача від 29.03.2011р. ухвала від 29.03.2011р. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 13.04.2011р. господарським судом обґрунтовано відхилено за підстав можливості відповідача відповідно ст.28 ГПК України здійснити необхідні дії надавши повноваження іншій особі, а також обмеженням строку розгляду справи двома місяцями.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№34), м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р. у справі № 5005/2585/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.В. Прудніков

Постанова складена 30.09.2011р.