Рішення № 18504690, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/39106.10.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Буд»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004»

простягнення 185977, 16 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1. (довіреність № 29/04-11 від 29.04.2011 року)

від відповідача:представник ОСОБА_2. (довіреність № б/н від 01.09.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Буд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004»185977, 16 грн. (у тому числі 145358, 40 грн. сума основного боргу, 8449, 98 грн. штраф, 8011, 36 грн. 3 % річних та 24157, 42 грн. інфляційні втрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

22.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/391 та призначено її до розгляду на 06.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 27.09.2011 року.

У судових засіданнях відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначючи про те, що роботи не передані належним чином у звязку з суттєвими дефектами, тому на думку Відповідача відсутні підстави для остаточного розрахунку з Позивачем.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 23.06.2008 року укладено договір № 20-21К, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати роботи з улаштування покрівлі загальною площею 500 кв.м. в корпусі № 20-21, який знаходиться в оздоровчому комплексі сімейного типу за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 149.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 20-21К від 23.06.2008 року загальна вартість робіт складає 168999, 60 грн.

Пунктом 4.1.1 договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок Позивача аванс у розмірі 50 % від суми договору, що становить 84499, 80 грн.

На виконання умов договору № 20-21К від 23.06.2008 року Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти у розмірі 69990, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.08.2008 року та від 07.10.2008 року.

Згідно пункту 11.2 договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що приймання робіт здійснюється шляхом підписання акту приймання передачі виконаних робіт (ф.Кб-2в та КБ-3), який являється підставою для здійснення остаточних розрахунків з Позивачем. На протязі пяти днів з моменту закінчення робіт Позивач зобовязаний надати Відповідачу два екземпляри підписаного ним акту приймання передачі виконаних робіт (пункт 11.2.1).

01.12.2009 року Позивач повідомив Відповідача про готовність виконаних робіт та надіслав акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року для підписання, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 44 21 від 01.12.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем акт виконаних робіт за листопад 2009 року на суму 165 338, 40 грн. не підписаний.

Пунктом 11.2.2 договору № 20-21К від 23.06.2008 року визначено, що Відповідач зобовязаний на протязі семи робочих днів після отримання трьох екземплярів актів приймання передачі виконаних робіт або підписати та передати акт чи аргументовано, в письмовій формі відмовитись від його підписання. У випадку якщо на протязі семи робочих днів після отримання Відповідачем трьох екземплярів підписаного Позивачем акту приймання Відповідач не підпише його та в письмовій формі не відмовиться від його підписання, такий акт вважається підписаним останнім.

Згідно пункту 11.2.3 договору № 20-21К від 23.06.2008 року у випадку відмови Відповідача від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, останній зобовязаний у письмові формі вказати виключний перелік зауважень, які стали підставою для відмови від підписання акту.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень акт виконаних робіт Відповідач отримав не пізніше 04.12.2009 року, таким чином, у випадку наявності зауважень з приводу якості та строків виконаних робіт, останній повинен був їх надіслати Позивачу не пізніше 16.12.2009 року.

Отже, строк надсилання дефектних актів пропущений, крім того, дефектні акти Відповідачем належним чином не оформлені тому не можуть братись судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, роботи на суму 165 338, 40 грн. вважаються прийнятими Відповідачем, а акт за листопад 2009 року підписаний.

Пунктом 4.2. договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що на протязі чотирьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначючи про те, що роботи не передані належним чином у звязку з суттєвими дефектами, тому на думку Відповідача відсутні підстави для остаточного розрахунку з Позивачем.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 23.06.2008 року укладено договір № 20-21К, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати роботи з улаштування покрівлі загальною площею 500 кв.м. в корпусі № 20-21, який знаходиться в оздоровчому комплексі сімейного типу за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 149.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 20-21К від 23.06.2008 року загальна вартість робіт складає 168999, 60 грн.

Пунктом 4.1.1 договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок Позивача аванс у розмірі 50 % від суми договору, що становить 84499, 80 грн.

На виконання умов договору № 20-21К від 23.06.2008 року Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти у розмірі 69990, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.08.2008 року та від 07.10.2008 року.

Згідно пункту 11.2 договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що приймання робіт здійснюється шляхом підписання акту приймання передачі виконаних робіт (ф.Кб-2в та КБ-3), який являється підставою для здійснення остаточних розрахунків з Позивачем. На протязі пяти днів з моменту закінчення робіт Позивач зобовязаний надати Відповідачу два екземпляри підписаного ним акту приймання передачі виконаних робіт (пункт 11.2.1).

01.12.2009 року Позивач повідомив Відповідача про готовність виконаних робіт та надіслав акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року для підписання, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 44 21 від 01.12.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем акт виконаних робіт за листопад 2009 року на суму 165 338, 40 грн. не підписаний.

Пунктом 11.2.2 договору № 20-21К від 23.06.2008 року визначено, що Відповідач зобовязаний на протязі семи робочих днів після отримання трьох екземплярів актів приймання передачі виконаних робіт або підписати та передати акт чи аргументовано, в письмовій формі відмовитись від його підписання. У випадку якщо на протязі семи робочих днів після отримання Відповідачем трьох екземплярів підписаного Позивачем акту приймання Відповідач не підпише його та в письмовій формі не відмовиться від його підписання, такий акт вважається підписаним останнім.

Згідно пункту 11.2.3 договору № 20-21К від 23.06.2008 року у випадку відмови Відповідача від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, останній зобовязаний у письмові формі вказати виключний перелік зауважень, які стали підставою для відмови від підписання акту.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень акт виконаних робіт Відповідач отримав не пізніше 04.12.2009 року, таким чином, у випадку наявності зауважень з приводу якості та строків виконаних робіт, останній повинен був їх надіслати Позивачу не пізніше 16.12.2009 року.

Отже, строк надсилання дефектних актів пропущений, крім того, дефектні акти Відповідачем належним чином не оформлені тому не можуть братись судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, роботи на суму 165 338, 40 грн. вважаються прийнятими Відповідачем, а акт за листопад 2009 року підписаний.

Пунктом 4.2. договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що на протязі чотирьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт Відповідач здійснює остаточний розрахунок з Позивачем.

Відповідач свої зобовязання за виконані Позивачем підрядні роботи повністю не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 95348, 40 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі підлягає частковому задоволенню у розмірі 95348, 40 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 12.5 договору № 20-21К від 23.06.2008 року встановлено, що за односторонню та необґрунтовану відмову від виконання своїх обовязків за договором, винна сторона у безспірному порядку сплачує штраф у розмірі 5 % від загальної вартості договору.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 8449, 98 грн. штрафу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки фактична сума основного боргу за договором № 20-21К від 23.06.2008 року становить 95348, 40 грн., відповідні позовні вимоги 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 4514, 03 грн. (за період з 22.12.2009 року по 20.07.2011 року) та інфляційні втрати у розмірі 15827, 83 грн. (за період з грудня 2009 року по червень 2011 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Буд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Посилання Відповідача, викладені в письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок 26, ідентифікаційний код 32980227) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Буд»(01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Будіндустрії, будинок 6, ідентифікаційний код 32244503) 95348 (девяносто пять тисяч триста сорок всім) грн. 40 коп. сума основного боргу, 8449 (вісім тисяч чотириста сорок девять) грн. 98 коп. штраф, 15827 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 83 коп. інфляційні втрати, 4514 (чотири тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 03 коп. - 3 % річних, 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 40 коп. - державного мита та 157 (сто пятдесят сім) грн. 53 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.