Рішення № 18504505, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/28929.09.11

За позовом: Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект»

про стягнення боргу 9 095,45 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №5 від 03.08.2011 р..

від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 29.09.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект»про стягнення боргу 9 095,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача умов Договору № НП 59 від 30.07.10 в частині своєчасності та повноти сплати коштів позивачу за надані послуги, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8440 грн, пені 655, 45 грн та судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 03.08.11 порушено провадження у справі №40/289 та призначено до розгляду на 25.08.11.

У судове засідання 25.08.11 представник позивача зявився, вимоги ухвали виконав частково, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представник позивача по суті спору та дослідивши матеріали справи, суд вирішив відкласти розгляд справи та витребувати у позивача додаткові докази.

Ухвалою суду від 25.08.11 розгляд справи відкладено до 29.09.11.

У судове засідання, призначене на 29.09.11, представник позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, надав суду докази на часткову оплату відповідачем заборгованості, просив суд розглядати справи за наявними у матеріалами справи без участі відповідача, позовні вимоги підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

30 липня 2010 року між комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект»(далі відповідач) укладено договір № НП-59 (далі Договір), на підставі якого позивач на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки та збори «, рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року № 17/74 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.05.1994 року № 9а «Про впровадження збору за паркування автомобілів в м. Києві», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.08.2004 року № 1467 «Про заходи щодо зменшення автомобільних заторів на вулицях та дорогах м. Києва», та відповідно до правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, надав відповідачу право на експлуатацію 70 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: Деснянський район, вул. Електротехнічна (біля ГБК «Алмаз») майданчик № 2 (далі обєкт).

Згідно п. 1.2. Договору режим роботи паркувального майданчика встановлюється з 22-00 години до 6-00 години (нічне паркування).

За умовами п.п. 2.1.1., 2.1.2 Договору позивач надає відповідачу консультативну та організаційну допомогу з питань облаштування та експлуатації обєкту, розробляє та погоджує у встановленому порядку схему організації дорожнього руху щодо обєкта.

Відповідач зобовязався здійснювати експлуатацію обєкту згідно з правилами паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, у відповідності до схеми організації дорожнього руху (п. 2.2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2.6 Договору відповідач зобовязався своєчасно та у повному обсязі перераховувати позивачу кошти згідно умов цього Договору.

Вартість та порядок розрахунків визначено розділом 3 Договору. Так, згідно п. 3.1. плата за одну ніч паркування (з 22.00 до 06.00) за 1 (один) автомобіль визначається згідно з тарифом, встановленим позивачем, та складає 10,00 грн з урахуванням збору за паркування автомобілів в м. києві і включає: збір за паркування автомобілів в м. Києві 1,36 грн; вартість нічного паркування 8,64 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 1,44 грн.

За умовами п. 3.2. Договору плата за паркування сплачується особами, які здійснюють розміщення транспортного засобу на території обєкта в порядку, встановленою відповідачем.

Сума плати за нічне паркування 1 (одного) автомобіля розподіляється між сторонами наступним чином:

сторона-2 (відповідач) перераховує стороні-1 (позивачу) у якості оплати послуг сторони-1 за цим Договором 4.00 грн, що включає збір за паркування в м. Києві та ПДВ.

Сума в розмірі 6,00 грн залишається в розпорядженні сторони-2 (відповідач) у якості оплати послуг сторони-2 за цим Договором, в т.ч. для покриття видатків щодо облаштування та утримання обєкту (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 3.4. Договору розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% місячної вартості послуг не пізніше 5 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

На виконання п. 3.4. Договору сторонами затверджено Графік платежів, яким погоджено плату за експлуатацію 70 фіксованих місць для нічного паркування автотранспортних засобів (Додаток № 1 до договору, що наявний у матеріалах справи).

Додатковою угодою № 1 від 30.07.2010 р. до Договору сторони виклали п. 1.1 Договору в новій редакції, зазначивши, що сорона-1 передає стороні-2 право на експлуатацію 200 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: Деснянський район, вул. Електротехнічна (біля ГБК «Алмаз»).

Крім цього, даною Додатковою угодою сторони внесли зміни до Додатку №1 до Договору, погодивши плату за експлуатацію 200 фіксованих місць для нічного паркування автотранспортних засобів відповідно до специфікації.

За умовами п. 3.6. Договору позивач щомісячно не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним надає відповідачу в двох примірниках Акт приймання-передачі наданих послуг. Відповідач в свою чергу зобовязується протягом 2 календарних днів після отримання Акта приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернутим позивачу.

Строк дії договору розпочинається з 01.08.2010 і діє до 31.12.2011 року (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору цей Договір вважається розірваний з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у смій додатковій угоді або у даному договорі.

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2010 року сторони дійшли згоди розірвати Договір від 30.07.2010 року № НП-59.

За доводами позивача, відповідачем не виконувалися належним чином взяті зобовязання за договором щодо повноти та вчасності оплати послуг.

Як свідчать матеріали справи, сторонами підписано Акти розрахунків щодо фінансово-господарської взаємодії у відповідності до Договору № НП-59 від 30.07.2010р., зокрема:

- Акт від 01.12.2010 року за нічне паркування з 01 листопада по 30 листопада 2010 року, згідно яким до перерахування підлягає 24000,00 грн;

- Акт від 31.12.2010 року за нічне паркування з 01 грудня по 31грудня 2010 року, згідно яким до перерахування підлягає 24800,00 грн.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, відповідача частково погасив послуги за договором на суму 40360,00 грн (копії витягів з банківського рахунку наявні у матеріалах справи), а тому борг відповідача перед позивачем, на момент подачі позову, складав 8440,00 грн (48800,00 грн 40360,00 грн).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 8440,00 грн підтверджується наявними у справі доказами, зокрема підписаними сторонами та скріпленими печатками Актами розрахунків щодо фінансово-господарської взаємодії у відповідності до Договору № НП-59 від 30.07.2010р від 01.12.2010 року на суму 24000,00 грн та від 31.12.2010 року на суму 24800,00 грн, витяги з банківського рахунку позивача щодо оплати відповідачем послуг на загальну суму 40360,00 грн, та не спростовано відповідачем.

Крім іншого слід зазначити, що процесі розгляду справи позивачем надано докази щодо сплати відповідачем частини боргу у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 05.09.2011 року, а відтак провадження у справі в частині 3000,00 грн підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, задоволенню підлягає вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5440,00 грн (8440,00 грн 3000,00 грн).

Також позивач просить стягнути з відповідача 655,45 грн пені за прострочення платежу, посилаючись на п. 4.4. Договору, відповідно до якого за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної у п. 3.3. Договору, сторона-2 (відповідач) сплачує стороні-1 (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 655,45 грн, що відповідає розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімкомплект»(02097, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, буд.83-А, код ЄДРПОУ 25197506) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»(01030 м. київ,ю вул.. Леонтовича, буд 6, код ЄДРПОУ 35210739) заборгованість у розмірі 5440 (пять тисяч чотириста сорок) грн 00 коп., пеню у розмірі 655 (шістсот пятдесят пять) грн 45 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. В частині стягнення 3000,00 грн припинити провадження.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 30.09.2011 р.