Рішення № 18504493, 22.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/28722.09.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»

Про стягнення 8 710, 14 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2.представник за довіреністю;

від відповідача не з»явився.

У судовому засіданні 22.09.2011 р. на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості за договором поставки продукції № 010411 від 01.04.2011 р. в розмірі - 8 552, 72 грн., інфляційної складової боргу 157, 42 грн., загалом 8710, 14 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102, 00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 236 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/287 та розгляд справи було призначено 15.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2011 р.

В судове засідання 22.09.2011 р. позивач направив свого представника, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов п. 5.2 договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. не було здійснено в повному обсязі оплату за поставлену продукцію, оскільки згідно видаткових накладних позивачем було поставлено товар загалом на суму 22128, 42 грн., а відповідачем здійснено лише часткову оплату в сумі 13575, 70 грн. Оплата за поставлену продукцію в сумі 8552, 72 грн. здійснена відповідачем не була. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу україни 157,42 грн. інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників в судові засідання 15.09.2011 р., 22.09.2011 р. не направляв, відзив та витребувані судом документи не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеного у витягу з Єдиного Державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між позивачем ФОП ОСОБА_1., як постачальником, та відповідачем ТОВ «Фундуклеївський», як покупцем, було укладено договір поставки № 010411 від 01.04.2011 р., який підписано представниками покупця та постачальника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобовязується протягом дії цього договору завозити та передавати у власність покупця окремими партіями продовольчу продукцію, у подальшому «товар», а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором (п. 1.1 ).

Умовами договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. сторони погодили, що згідно умов, вказаних в даному Договорі, покупець зобовязується приймати товар від постачальника та оплачувати його в строк зазначений у п. 5 даного Договору, за цінами постачальника, діючими на день відвантаження товару, які вказані у видаткових накладних (п. 3.1), ціни на товар вказуються у видаткових накладних постачальника з урахуванням ПДВ (п.5.1), відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.2), датою сплати платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.3).

Відповідно до видаткових накладних, а саме : № КВ-0000212 від 14.04.2011 р. на суму 2059, 63 грн., № КВ-0000252 від 20.04.2011 р. на суму 2180, 63 грн., № КВ-0000280 від 22.04.2011 р. на суму 2055, 38 грн., № КВ-0000312 від 27.04.2011 р. на суму 1702, 70 грн., № КВ-0000337 від 04.05.2011 р. на суму 314, 52 грн., № КВ-0000345 від 05.05.2011 р. на суму 960,18 грн., № КВ-0000379 від 12.05.2011 р. на суму 2460, 09 грн., № КВ-0000389 від 16.05.2011 р. на суму 1425, 63 грн., № ПШ-0018889 від 20.05.2011 р. на суму 3854, 09 грн., № КВ-0000395 від 20.05.2011 р. на суму 1595, 27 грн., № ПШ-0021235 від 03.06.2011 р. на суму 3520, 30 грн., а загалом на суму 22128, 42 грн. по договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивачем було передано продукцію (товар) відповідачу, загальна вартість якого згідно з наведеними видатковими накладними складає 22128, 42 грн., а відповідачем належним чином було прийнято продукцію (товар) по договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. на загальну суму 22 128, 42 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. не було здійснено повну оплату переданого позивачем та прийнятого відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень товару на суму 22 128, 42 грн. в строк, встановлений п. 5.2 договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р., тобто впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару (продукції) покупцем, а лише оплачено частково загалом на суму 13575, 70 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача становить 8552, 72 грн., яка виникла в момент прострочення відповідачем оплати переданого позивачем товару, а саме, згідно з накладними товар фактично був переданий : № ПШ 0018889 від 20.05.2011 р. на суму 3437, 15 грн., № КВ-0000395 від 20.05.2011 р. на суму 1595, 27 грн., № ПШ-0021235 від 03.06.2011 р. на суму 3520, 30 грн., загалом 8552, 72 грн., тобто заборгованість за поставлений товар виникла : з 03.06.2011 р. та 17.06.2011 р.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. передав товар відповідно з видатковими накладними : № КВ-0000212 від 14.04.2011 р. на суму 2059, 63 грн., № КВ-0000252 від 20.04.2011 р. на суму 2180, 63 грн., № КВ-0000280 від 22.04.2011 р. на суму 2055, 38 грн., № КВ-0000312 від 27.04.2011 р. на суму 1702, 70 грн., № КВ-0000337 від 04.05.2011 р. на суму 314, 52 грн., № КВ-0000345 від 05.05.2011 р. на суму 960,18 грн., № КВ-0000379 від 12.05.2011 р. на суму 2460, 09 грн., № КВ-0000389 від 16.05.2011 р. на суму 1425, 63 грн., № ПШ-0018889 від 20.05.2011 р. на суму 3854, 09 грн., № КВ-0000395 від 20.05.2011 р. на суму 1595, 27 грн., № ПШ-0021235 від 03.06.2011 р. на суму 3520, 30 грн., а загалом на суму 22128, 42 грн., який відповідачем було прийнято без будь-яких заперечень та зауважень.

Але відповідач свої зобовязання по оплаті прийнятого товару не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 13575, 70 грн., заборгованість в сумі 8 552, 72 грн. у строк визначений п. 5.2 договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р., а саме - протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару, - відповідачем погашена не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 8552, 72 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий, але оплачений в повному обсязі товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 8 552, 72 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті переданого товару по договору № 010411 від 01.04.2011 р. інфляційної складової боргу 157, 42 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобовязання по оплаті переданого товару по договору поставки № 010411 від 01.04.2011 р. на суму 8 552, 72 грн., а позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційної складової боргу на суми боргу 3437, 15 грн., 1595, 27 грн., 3520, 30 грн. згідно видаткових накладних за періоди: з 03.06.2011 р. по 25.08.2011 р., з 03.06.2011 р. по 25.08.2011 р., та з 03.06.2011 р. по 17.06.2011 р. відповідно (дати, визначені позивачем самостійно), та враховуючи те, що позивачем надано розрахунки інфляційної складової боргу загалом на суму 157,42 грн., які судом перевірені, та з якими суд погоджується щодо строків, сум та ставок нарахувань, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 157,42 грн.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(код ЄДРПОУ 35081963, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9/414) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суму боргу 8 552 (вісім тисяч пятсот пятдесят дві) грн. 72 коп., інфляційної складової боргу 157 (сто пятдесят сім) грн. 42 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита , 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 26.09.2011