Рішення № 18504132, 05.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р. Справа № 35/5005/9248/2011

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК",

м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 21 733,06 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. № 2220 від 27.07.11р.

від відповідача - ОСОБА_3, представник, дов. б/н від 22.06.2011р.

ОСОБА_4, представник, дов. б/н від 22.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення №1, укладений між Позивачем та Відповідачем, та стягнути з Відповідача борг - 21733,06 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем умов договору оренди №1 від 04.12.2010р.

04.08.2011р. представником Позивача подана заява, в якій він крім вище викладених вимог, також просить вважати такими, що припинили свою дію в зв`язку з закінченням строку дії та укладенням між Позивачем та Відповідачем договору оренди нежитлового приміщення №1 від 04.12.2010р. договір оренди №1 нежитлового приміщення від 01.01.2009р. та договір оренди нежитлового приміщення №1 від 04.12.2009р.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач проти вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість, вказує, що сторонами не було складено акт приймання-передачі майна, невизначено його технічний стан та на сьогодні приміщень, які були передані відповідачу в оренду, не існує, оскільки на земельній ділянці здійснено самочинне будівництво, внаслідок чого нежитлові приміщення повністю реконструйовані, а позивач не надав доказів, що спірні приміщення є його власністю. Також вказує, що позивачем частково обрано невірний спосіб захисту свого права та суд не може визнавати договори такими, що припинили свою дію.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі в звязку з тим, що ним подано позов про визнання цього договору недійсним, який прийнято судом до розгляду (ухвала суду від 29.09.2011р. у справі №1/5005/12912/2011).

Клопотання судом відхилено з наступних підстав.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що справляють чи можуть справити вплив на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Правовідносини оренди за своїм змістом є таким зобовязанням, яке може бути припинено лише на майбутнє, тому визнання правочину недійсним на майбутнє не впливає на встановлення обставин та оцінку доказів у цій справі.

За клопотанням позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 05.10.2011р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та справу №30/5005/7059/2011, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2010р. між Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 орендодавець (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК" орендар (надалі відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 на строк з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. За зазначеним договором відповідач прийняв у платне строкове користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 276 кв. м, які складаються із офісного приміщення 30 кв. м, складського приміщення 100 кв. м, виробничого приміщення 136 кв. м, побутових приміщень 10 кв. м.

Вказаний факт та факт користування відповідачем орендованим приміщенням встановлено рішенням господарського суду Дніпро-петровської області від 29.07.2011р. у справі №30/5005/7059/2011, яке набрало чинності та в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ці факти не потребують доведення при розгляді цієї справи.

Вказаним рішенням також встановлено, що право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_2 (розпорядженням міського голови від 18.04.2005р. №292-р цим будівлям було присвоєно адресу АДРЕСА_1) зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2004р. та додаткового договору від 30.06.2004р. (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №4212732 від 21.07.2004р.)

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу положень ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 763 Цивільного кодексу України договір оренди є продовженим на той же строк на тих же умовах, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що позивач та відповідач вчиняли дії, направлені на припинення дії договору у звязку із закінченням строку його дії.

За умовами п. 4.1. договору за оренду приміщення орендар повинен сплачувати орендну плату із розрахунку 15 грн за 1 кв.м. з моменту отримання доступу в орендоване приміщення. При підписанні договору орендна плата вноситься із січня 2011р. із розрахунку 4140 грн в місяць. Оплата здійснюється щомісячно до 20-го числа наступного місяця.

За спірний період користування майном з січня 2011р. по червень 2011р. включно орендна плата склала 24840 грн (4140 грн х 6 місяців).

Відповідач свої зобовязання виконав частково, сплативши орендну плату за січень 2011р. в сумі 4140,00 грн з посиланням на договір №1 від 04.12.2010р., що також підтверджує укладання такого договору сторонами. Заборгованість становить 20700,00 грн, що підтверджується розрахунком позивача та не спростовано відповідачем.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та в цій частині вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За порушення зобовязань щодо сплати орендної плати в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.2. договору відповідач повинен сплатити інфляційні втрати, 3% річних та пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше суми, встановленої діючим законодавством. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за березень липень 2011р. включно становлять 401,58 грн, 3% річних за прострочення платежів з 21.03. по 20.07.2011р. сумарно по кожному місяцю 103,44 грн, пеня за цей же період прострочення з врахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ 528,58 грн, вірно розраховані позивачем та підлягають стягненню з відповідача.

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України сторона договору має право вимагати його розірвання в судовому порядку у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як на істотне порушення умов договору позивач посилається на несплату відповідачем орендної плати протягом пяти місяців. Умовами договору (п.5.3) також визначено, що підставою для дострокового розірвання договору є порушення строків оплати. Стаття 782 Цивільного кодексу України також визначає як істотне порушення умов договору невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд та в цьому випадку надає йому право відмовитися від договору і вимагати повернення речі.

Із встановленого слідує, що позивач правомірно вимагає розірвання договору в звязку з невнесенням відповідачем плати протягом пяти місяців, що також підтверджено при розгляді справи (відмова від договору ним не направлялася) та його вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання такими, що припинили свою дію договору оренди нежитлового приміщення №1 від 04.12.2010р., договору оренди №1 нежитлового приміщення від 01.01.2009р. та договору оренди нежитлового приміщення №1 від 04.12.2009р. слід зазначити, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права, який не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. Вказані вимоги є вимогою про встановлення факту, який може встановлюватися тільки при вирішенні спору про право. Предмет цього спору не випливає із вище наведених договорів та в цій частині вимог слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки як встановлено судом у справах №30/5005/7059/2011 та №35/5005/9248/2011 договір оренди майна сторонами було укладено, фактично майно перебуває у користуванні відповідача, право власності на нежитлові приміщення та оренда земельної ділянки підтверджено позивачем належними доказами. Відповідачем не надано доказів щодо скасування права власності ФОП ОСОБА_1 на спірне майно, чи інших доказів, що підтверджують його заперечення, а в силу ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Переобладнання орендованого майна без згоди наймодавця, його псування чи знищення тягне за собою наслідки, що встановлені законом.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в частині розірвання договору, стягнення боргу 20700,00 грн, 3% річних 103,44 грн, інфляційних втрат 401,58 грн, пені 528,58 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Повернути до суду справу №30/5005/7059/2011.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, 629, 651, 757, 782 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №1 від 04 грудня 2010р., укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДК».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК» - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Верстова,36, код ЄДРПОУ 32534155 (р/р невідомі) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 борг 20700,00 грн (двадцять тисяч сімсот грн), 3% річних 103,44 грн (сто три грн 44 коп ), інфляційні втрати 401,58 грн (чотириста одну грн 58 коп), пеню 528,58 грн (пятсот двадцять вісім грн 58 коп), витрати по сплаті державного мита 259,83 грн (двісті пятдесят девять грн 83 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн (двісті тридцять шість грн).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 05 жовтня 2011р.