Постанова № 18498768, 27.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 № 62/66

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Гордієнко Л.М.

за участю представників:позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 301/90Д-1 від 07.06.2011 року;

відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 09/09-05 від 09.09.2011 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрім"

на ухвалугосподарського суду міста Києва

від22.08.2011 року

за заявоюПриватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

прозабезпечення позову

у справі№ 62/66 (суддя Любченко М.О.)

за позовомПриватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрім"

простягнення 2 283 351,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 62/66 заяву Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про вжиття заходів до забезпечення позову, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі позивач, ПАТ "Азовелектросталь") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрім" (далі відповідач, ТОВ "Азовтрім") про стягнення 2 283 351,87 грн. - задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 283 351,87 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Азовтрім" та знаходяться, у тому числі (проте, не виключно), на рахунках ТОВ "Азовтрім", відкритих у: Публічному акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний Банк", МФО 334851; Акціонерному товаристві "Укрсиббанк", МФО 351005; Акціонерному товаристві "Родовід Банк", МФО 321712; філії "Київська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195; та інших банківських чи фінансових установах.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ "Азовтрім" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 27.09.2011 року.

27.09.2011 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ "Азовелектросталь" просить суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

27.09.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явилися представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "Азовтрім" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2008 року між Приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовтрім" (покупець) за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Фондова Брокерська Компанія" (повірений від імені продавця) було укладено договір купівлі-продажу векселів № Б68/0508/002 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель, з наступними характеристиками: емітент Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", ЄДРПОУ 20355550, серія та номер векселя АА № 0520233, номінал 1 574 427,87 грн., дата складання 31.07.2008 року, дата погашення за предявленням, але не раніше 05.08.2008 року, курсова вартість 1 574 427,87 грн.

Згідно з п. 1.2 договору сума цього договору складає 1 574 427,87 грн.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 2.2 вказаного договору повний розрахунок між покупцем та продавцем повинен був бути здійснений протягом 90 банківських днів з дати передачі векселя. Проте, відповідач взяті на себе зобовязання за договором не виконав, оплату придбаного цінного паперу у розмірі 1 574 427,87 грн. не здійснив.

При цьому, виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи фінансового звіту відповідача станом на 30.06.2011 року збільшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги та зменшився дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з показниками на початок звітного року.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Колегією суду враховується, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується накладанням арешту або на майно або на грошові суми, що належать відповідачеві.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо повязаності заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти з його предметом, ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів.

Таким чином, заява ПАТ "Азовелектросталь" про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі суми позову 2 283 351,87 грн., які належать ТОВ "Азовтрім" підлягає задоволенню.

Що стосується заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на інші цінності, які належать ТОВ "Азовтрім", то вона задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками України, яка затверджена постановою № 174 від 01.06.2011 року Національного банку України, цінності це готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, сувенірна продукція, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на грошові кошти та на інше майно не відповідає приписам господарського процесуального законодавства.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, ТОВ "Азовтрім" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 62/66 про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про вжиття заходів до забезпечення позову, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрім" про стягнення 2 283 351,87 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрім" без задоволення.

Справу № 62/66 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяВербицька О.В.

СуддіАндрієнко В.В.

Буравльов С.І.