Постанова № 18498595, 18.08.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.08.2011 р. справа №10/78пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівЗапорощенко М.Д.

Богатиря К.В., Калантай М.В. За участю представників сторін: від позивача:

від відповідачів: ОСОБА_1., за довіреністю ОСОБА_2., за довіреністю

не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від07.07.2011 року

у справі№ 10/78пн/2011 ( суддя Мінська Т.М.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Луганськ

ПроПередачу предмета іпотеки в управління ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.07.2011р. у справі № 10/78пн/2011 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Луганськ про передачу предмета іпотеки в управління відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивується тим, що предмет іпотеки знаходиться на відповідальному зберіганні фізичної особи в порядку застосування процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що виключає можливість одночасної передачі предмету іпотеки в управління іншій особі в порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку».

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування вищевказаного рішення . Вважає , що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що спосіб захисту як передача в управління предмету іпотеки , що передбачений ст. 34 Закону України "Про іпотеку"- відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 ГК України з того , на думку скаржника , є законним та обґрунтованим. При цьому , посилання суду на неможливість одночасної передачі предмету іпотеки в управління іншій особі в порядку ст. 34 ЗУ " Про іпотеку" під час проведення виконавчих дій, відповідно до ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" , скаржник вважає помилковим тому , що прямої вказівки у чинних законодавчих актах України про неможливість та заборону такої передачі не міститься та не йдеться.

09.08.11р. до суду від скаржника надійшло Уточнення № 2110 від 04.08.11р. до апеляційної скарги в якому заявник посилаючись на те неможливість ФОП ОСОБА_3 виконувати домовленості з АТ "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії по даній справі виходячи з власної заяви , уточнив свої вимоги в частині передачі предмету іпотеки в управління на період його реалізації. Просить суд повністю скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 07.07.11р. по справі № 10/78пн/2011 та прийняти нове , яким:

- Передати в управління АТ " Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії для отримання доходів від здійснення основної діяльності, майно, що було передано ТОВ "Молодіжний центр відпочинку" в іпотеку, згідно іпотечного договору , що посвдчений 08.02.08р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 179, яким є : нежитлове приміщення №2 з вхідним ганком загальною площею 534,5кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, кВ. Гайового, буд.6-а, приміщення 2;

- Надати право АТ " Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії здійснювати дії , повязані з управлінням , здійснювати спільне управління з будь-якими особами , передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму , піднайму, користування нежилими приміщеннями, право на отримання всіх орендних, суборенд них , будь-яких інших платежів за користування приміщеннями в нежилих приміщеннях, а саме:- адміністративних, виробничих будівель та споруд, які знаходяться за адресою : м.Луганськ, кВ.Гайового , буд. 6-а, приміщення 2.

Дані уточнення судова колегія відхиляє , оскільки по суті вони є заявою про зміну предмету позову , а відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті.

При цьому , слід зауважити , що предметом позову в суді першої інстанції позивачем було визначено саме :

- передати предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.02.2008 посвідченим приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 179, а саме: нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м. яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 6-а, приміщення 2, в управління фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 м.Луганськ до його реалізації з правом отримання управителем доходів від використання предмета іпотеки за укладеним господарськими договорами та такими, що можуть бути укладені управителем в майбутньому, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки;

- доходи отримані в результаті управління предметом іпотеки фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 м.Луганськ спрямовувати на задоволення забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя.

Предмет або підстава , у встановленому Законом порядку , позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції не змінювалися.

Відповідачі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Луганськ, відзивів на апеляційну скаргу не надали. Представники відповідачів в нинішнє судове засідання не з'явилися. Поважних причин незявлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на незявлення в судове засідання представників відповідачів , достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників позивача, судова колегія встановила наступне.

29.11.2007р. між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії (правонаступником якого є Позивач) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" був укладений кредитний договір № 22.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 22 від 29.11.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ було передано в іпотеку банку за іпотечним договором від 08.02.2008 /зі змінами за угодою від 14.04.2008/ об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2, який належить іпотекодавцю на праві власності.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк” та звернуто стягнення на майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2 у рахунок сплати 350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007 № 22.

Цим же рішенням було звернуто стягнення на інше майно Відповідача в рахунок погашення заборгованості за іншим кредитним договором.

25.12.2009р., у виконання вищенаведеного рішення, господарським судом Луганської області видано наказ по справі № 1/164, про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку", м. Луганськ, кв. Гайового, б. 6А, приміщення 2, ідент. код 32864557 нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2 у рахунок сплати 350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007р. № 22 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідент. код 19357489 в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Шелкового, 1, ідент. код 19065841.

26.01.2010 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним наказом та надано боржнику - ТОВ "Молодіжний центр відпочинку" можливість виконати вказаний наказ добровільно.

19.02.2010 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ проведено опис майна - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2, що належить ТОВ "Молодіжний центр відпочинку" .

На описане майно накладено арешт та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5, який попереджений про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Позивач , АТ " Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії , звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Луганськ з вимогою передати предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.02.2008 посвідченим приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 179, а саме: нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м. яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 6-а, приміщення 2, в управління фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 м.Луганськ до його реалізації з правом отримання управителем доходів від використання предмета іпотеки за укладеним господарськими договорами та такими, що можуть бути укладені управителем в майбутньому, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки;

доходи отримані в результаті управління предметом іпотеки фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 м.Луганськ спрямовувати на задоволення забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.07.2011р. у справі № 10/78пн/2011 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" м.Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Луганськ про передачу предмета іпотеки в управління відмовлено повністю.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників позивача, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Підставою позову позивачем визначено те , що дії боржника , виражені в оскарженні останнім результатів експертної оцінки предмета іпотеки, підтверджують факт навмисного затягування процедури оцінки та реалізації предмета іпотеки з метою отримання доходів та ухилення від погашення кредитної заборгованості та заважають проведенню примусових дій відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч.1 ст.11 ЦК України), тобто між сторонами склалися цивільні правовідносини, врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору .

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України відповідно до кредитного договору на позичальника покладається обовязок повернути отриманий від фінансової установи кредит та сплатити за нього проценти.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, у тому числі заставою, видом якої за ст.575 Цивільного кодексу України є іпотека.

За приписами ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є зокрема договір.

Відповідно до положень ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абз.3 ст. 1 Закону України „Про іпотеку”.

Статтею 9 Закону України «Про іпотеку»визначено , що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Положеннями ст. 10 цього закону визначено - якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Так, згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку ” звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, у тому числі на підставі рішення суду .

Як про це вже було позначено вище , Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк” та звернуто стягнення на майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" , зокрема, нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2 у рахунок сплати 350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007 № 22.

За приписами ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.

Тобто, як про це вірно було позначено судом першої інстанції , виконання наведеного вище рішення здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Так, з матеріалів справи вбачається та про це вже було позначено вище , 19.02.2010 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ проведено опис майна - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2, що належить ТОВ "Молодіжний центр відпочинку" та на описане майно накладено арешт ( Акт опису й арешту майна АВ №196650 а.с. 33).

Також , цією статтею передбачено, що під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам , про що зазначається в акті опису та арешту.

Як вбачається з Акт опису й арешту майна АВ №196650 (а.с. 33), в порядку Закону України «Про виконавче провадження»предмет іпотеки був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5, який несе кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Як про це вже було позначено вище та не спростовано під час апеляційного провадження Акт опису й арешту майна АВ №196650 (а.с. 33), в порядку Закону України «Про виконавче провадження»предмет іпотеки був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5.

В силу статті 587 Цивільного кодексу України особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, утримувати предмет застави належним чином.

Проте , як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, Позивачем не доведено порушення Іпотекодавцем умов зберігання предмета іпотеки чи утримання предмета іпотеки неналежним чином, як цього вимагає стаття 587 Цивільного кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що норми статті 34 Закону України "Про іпотеку" регулюють відносини сторін за договором іпотеки. Між Позивачем і Відповідачем 1 укладено договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно.

Згідно зі статтею 587 Цивільного кодексу України, пункту 5.3.1 Іпотечного договору від 08.02.2008р. Іпотекодавець зобов'язаний забезпечити цілісність предмету іпотеки , утримувати предмет іпотеки належним чином, а позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк” містить вимоги про передачу заставленого майна в управління Третьої особи , відповідача 2 у справі - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 м.Луганськ без відповідного врегулювання цих питань з особою, до управління якої на вимогу Позивача слід передати спірне майно.

Ні законом, ні договором між Банком і Відповідачем 2 не врегульовані питання щодо збереження предмета іпотеки у належному стані, що виключає можливість передачі цього майна особі, правовий статус якої не визначено.

Стаття 580 Цивільного кодексу України передбачає, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна. При виведенні заставленого майна із сфери управління Іпотекодавця, останній позбавляється прав, закріплених в пункті 5.4.1 Іпотечного договору, про володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові № 5002-28/5760-2010 від 19.05.11р.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення місцевого та задоволення вимог заявника апеляційної скарги .

З урахуванням вищенаведеного , судова колегія вважає посилання та доводи скаржника необґрунтованими та не доведеними належним чином.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставами для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2011 року у справі № 10/78пн/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2011 року у справі № 10/78пн/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 17.08.11р.

Головуючий суддя М.Д.Запорощенко

Судді К.В. Богатир

М.В. Калантай