Рішення № 18497455, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/29423.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Центр"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс"

простягнення 17289,45 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 23.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Центр" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс" 17289,45 грн. (16410,00 грн. основного боргу, 571,42 грн. пені, 197,44 грн. збитків від інфляції, 110,59 грн. 3% річних) заборгованості за договором купівлі-продажу № 13/04 від 13.04.2011р., 172,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до договору купівлі-продажу № 13/04 від 13.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/294 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2011р.

06.09.2011р. в судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 9710,42 грн. (9000,00 грн. основного боргу, 504,49 грн. пені, 108,29 грн. збитків від інфляції, 97,64 грн. 3% річних) заборгованості за договором купівлі-продажу № 13/04 від 13.04.2011р., 172,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/294 відкладено на 23.09.2011р.

23.09.2011р. у судовому засіданні представник позивача надав суду докази оплати відповідачем основної заборгованості, просив суд припинити провадження у справі № 57/294 в частині стягнення основного боргу в розмірі 16410,00 грн. та стягнути з відповідача 504,49 грн. пені, 108,29 грн. збитків від інфляції, 97,64 грн. 3% річних, 172,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 02.09.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2011 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Центр" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс" був укладений Договір купівлі-продажу № 13/04 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) продає та передає у власність Відповідача (Покупця) сільгосппродукцію (далі - товар) в номенклатурі, кількості та за ціною зазначеній в рахунках та/або видаткових накладних, які є додатками до цього Договору та є його невідємними частинами, а Відповідач (Покупець) зобовязується прийняти товар та сплатити за нього ціну, обумовлену цим Договором.

На виконання умов Договору в період з 14 по 19 квітня 2011 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 98196,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РН-0000050 від 14.04.2011р. на суму 21546,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000051 від 15.04.2011р. на суму 20510,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000052 від 18.04.2011р. на суму 32410,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000055 від 19.04.2011р. на суму 23730,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався сплачувати вартість отриманого товару протягом 10 днів з дня поставки товару.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором, тоді як Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за отриманий товар в розмірі 16410,00 грн.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 16410,00 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс" у встановлений Договором строк не виконав.

Проте, як вбачається з наданих позивачем банківських виписок, в період з 01.08.2011р. по 20.09.2011р. відповідачем було сплачено 16410,00 грн. боргу за отриманий товар.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі № 57/294 в частині позовних вимог щодо стягнення 16410,00 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 30.04.2011р. по 06.09.2011р. в розмірі 504,49 грн. на підставі п. 4.2. Договору.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2. Договору в разі прострочення оплати за цим Договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума пені в розмірі 504,49 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми за період з 30.04.2011р. по 06.09.2011р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить - 108,29 грн., 3% річних - 97,64 грн.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 97,64 грн. підлягає задоволенню.

Проте, із поданого розрахунку збитків від інфляції вбачається, що позивачем не враховані індекси інфляції за липень та серпень 2011 року, які мають відємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційних втрат також має відємне значення та становить (- 45,00 грн.).

Положеннями ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачено можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 108,29 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 57/294 в частині стягнення основного боргу в розмірі 16410,00 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Вертекс" (04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 19-А, кв. 37; ідентифікаційний код 37038637; р/р 26004294519 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Центр" (юридична адреса: 07600, Київська обл., Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Молодіжна, буд. 16; ідентифікаційний код 34099325; р/р 26004037396201 в філії КРУ "Фінанси та кредит", МФО 300937) 504 (пятсот чотири) грн. 49 коп. пені, 97 (девяносто сім) грн. 64 коп. 3% річних, 170 (сто сімдесят) грн. 12 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 29.09.2011р.