Рішення № 18497341, 28.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/29728.09.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Поінт", м. Київ

доЗакритого акціонерного товариства "Українська екологічна страхова

компанія", м. Київ

простягнення коштів в порядку регресу 19 269,33 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 19 269,33 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 13.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/297 та призначено розгляд справи на 28.09.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу № АА/2062516.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення ухвали суду від 13.09.2011р. відповідачу 20.09.2011р.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2010 року між позивачем, як страховиком, та Публічним акціонерним товариством "КОНВЕРСБАНК», як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 061Р/07-00022, відповідно до умов якого, застрахованим транспортним засобом є автомобіль RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2.

Відповідно до Договору найму (оренди) транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_2. та ПАТ «КОНВЕРСБАНК», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_3. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1353, вказаний автомобіль передано в оренду ПАТ «КОНВЕРСБАНК».

Відповідно до Довідки ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19.05.2011р., 19 травня 2011 року, о 13 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Кліменка, 37 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю застрахованого автомобілю RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 (є працівником ПАТ «КОНВЕРСБАНК»та керував зазначеним автомобілем на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля серії ААВ №043873), та автомобілю ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (власник ОСОБА_5), внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 02.06.2011р. у справі № 3-5417/11, ОСОБА_4. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушенні п.15.3 Правил дорожнього руху України, оскільки його вина у здійсненні зіткнення встановлена, що підтверджується зібраними по адміністративній справі матеріалами.

Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, заподіяного пошкодженням колісного транспортного засобу № 1970 від 24.06.2011р., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля RANGE ROVER, складає, без урахування податку на додану вартість - 15 339,57 грн.

Під час складання Звіту, а саме при проведенні розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля по при наявність підтверджуючих документів, які є підставою для врахування ПДВ, експертом не враховано податок на додану вартість який є невід'ємною складовою загальної суми витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Отже вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням Звіту та податку на додану вартість, який згідно ст. 10 підрозділу 2 розділу 20 та з урахуванням розділу 5 Податкового кодексу України становить 20 відсотків, складає 18 407,49 грн. (15 339,57 грн. сума збитку за Звітом + 3 067,92 грн. ПДВ).

Згідно проведених за наслідками ДТП відновлювальних робіт автомобілю RANGE ROVER, вартість відновлювального ремонту склала 19 869,33 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою №АС-00002083 від 25.07.2011р.

Відповідно до страхового акту № СТ\11X0033 від 29.07.2011р. вказана подія визнана позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування суму у розмірі 19 869, 33 грн.

Відповідно до платіжного доручення за №804 від 10.03.2011р. суму у розмірі 19 869, 33 грн. було перераховано на рахунок ТОВ «Автосиметрія», за авторемонтні роботи автомобіля RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1.

Цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. на момент настання ДТП було застраховано у відповідача за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА № 2062516 з терміном дії до 27.01.2012р. За яким ліміт відповідальності, за заподіяну шкоду на одного потерпілого становить 50 000 грн., а з вирахуванням франшизи (1 000 грн.) становить 49 000 грн.

05 серпня 2011 року позивачем на адресу відповідача, було направлено претензію (вих. № 324 від 05.08.2011р.), разом з документами на підтвердження настання страхового випадку та сплати коштів, про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП 19.05.2011р., в порядку регресу на суму 19 269 грн., що підтверджується квитанцією про відправлення листа та описом вкладення у лист.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір -є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Позивачем понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 400 грн. Позивач просить суд стягнути вказані витрати з відповідача, проте, нормативного обґрунтування таких вимог суду не надав. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Димитрова 5б, код ЄДРПОУ 30729278) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Поінт»(01024, м. Київ вул. Круглоуніверситетська, б. 14, код ЄДРПОУ 32670627), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 18869 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 33 коп., 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 29 вересня 201